3. Зречення Наполеона влади і його «Сто днів». Розповідь учителя.

Під час розгляду питання вчитель пояснює причини зречення Наполеона І влади, його заслання на о. Ельба і розповідає про прихід до влади династії Бурбонів. У Франції почалася епоха Реставра­ції. Слід підкреслити, що реставрація династії Бурбонів стала мож­ливою тільки в умовах окупації Парижа й частини країни арміями феодальних держав. На той час у Франції не було сили, яка могла протистояти дворянам-емігрантам, що повернулися.

Учитель розкриває зміст поняття Реставрація. При цьому слід тернути увагу на той факт, що реставрація династії Бурбонів викликала зростання невдоволення серед французів.

Колективна робота.

Подумайте, чому серед французів зростало невдоволення, і висловіть припущення про те, як могли розвиватися події далі.

Заслухавши відповіді учнів, учитель пропонує їм ознайомитися з матеріалом про «Сто днів» Наполеона.

Евристична задача.

Коли в березні 1815 р. Наполеон підійшов до Парижа, королівські солдати й урядові війська кричали: «Хай живе імператор! »,-селяни й міська біднота скандували: «Геть дворян і попів!». Самого ж Наполеона І внесли на руках до палацу. Однак протриматися при владі Наполеон І зміг усього лише 100 днів.

Подумайте і поясніть чому.

Робота з крилатим виразом.

Учитель підкреслює, що «Сто днів» царювання Наполеона стали крилатим виразом, який означає нежиттєздатність діючої влади (уряду, президента, парламенту) в будь-якій країні.

4. Битва при Ватерлоо і реставрація Бурбонів.

Для вивчення даного питання застосовується метод використання міжпредметних зв'язків з курсом зарубіжної літератури.

Робота з історичним документом.

Учням пропонується ознайомитися з описом В. Гюґо битви під Ватерлоо 18 червня 1815 р.

Ватерлоо — це одна з найсвоєрідніших сутичок в історії. Наполеон і Веллінгтон. Це не вороги — це протилежності... З одного боку — точність, передбачливість, математичний розрахунок, обережність, забезпечені тили, відступи, збережені резерви, непохитна холоднокров­ність... з іншого — інтуїція, провидіння, своєрідність військової май­стерності, надлюдський інстинкт, іскрометний погляд... чудове мис­тецтво з гордовитою пишнотою... союз з долею... деспот, який доходить до того, що підкоряє своїй тиранії навіть поле бою, вірячи у свою зірку... [32, с. 94].

Завдання до документа.

Визначте, хто з двох полководців, описаних В. Гюґо, — Наполеон, а хто — Веллінгтон. Відповідь аргументуйте.

Колективна робота за завданням.

Розв'яжіть навчально-розвиваючу задачу.

Після битви під Ватерлоо Наполеонові пропонували озброїти ремісників і бідноту, створити з них загони Національної гвардії, проголосити вітчизну в небезпеці й установити на якийсь час диктатуру. Але Наполеон відмовився це зробити. Чим пояснюється відмова Наполеона від проведення таких заходів, адже вони, можливо, могли врятувати Францію від вторгнення інтервентів?

Коментуючи відповіді учнів, учитель зазначає, що битва при Ватерлоо закінчилася поразкою Наполеона й остаточною реставрацією династії Бурбонів у Франції.