6

Тема 3. Європа й Америка за доби об'єднання й модернізації суспільства

УРОК 14

Тема. Об'єднання Італії

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• встановлювати хронологічну послідовність подій;

• показувати на карті італійські держави;

• називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об'єднати Італію;

• характеризувати процес та наслідки політичного об'єднання Італії;Отто

• давати характеристику визначним особистостям цього періоду:

• фон Бісмарку, Дж. Мадзіні, К.Кавуру,ДЖ. Гарібальді;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «політична роздробленість», «Італійське королівство», «конс­титуційна монархія », « Папа Римський ».

Історичні діячі: Дж. Гарібальді, Д. Мадзіні, Віктор Емануїл II, К. Кавур.

Основні події:

1859. р. — франко-італо-австрійська війна;

1860. р. — похід «тисячі» Дж. Гарібальді;

1861. р. — утворення Італійського королівства;

1866 р. — поразка Австрії в австро-пруссько-італійській війні;

1870 р.— здобуття Рима королівськими військами, об'єднання Італії;

• 1871р. — поразка Франції у франко-прусської війні, остаточне об'єднання Італії.

Обладнання: підручник, історичний атлас, додатковий ма­теріал.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань учнів

1. Заповніть пропуски в хронологічній таблиці.

Події

Війна Пруссії та Австрії проти Данії

утворення Північнонімецького союзу проголошення Німецької імперії

2. Відновіть хронологічний порядок подій.

1. Проголошення Німецької імперії;

2. утворення Північнонімецького союзу;

3. війна Пруссії та Австрії проти Данії;

4. війна Пруссії проти Франції;

5. війна Пруссії проти Австрії. Відповідь: 3 — 5 — 2 — 4 — 1.

3. Внаслідок яких подій до складу Пруссії увійшли наведені тери­торії?

1 Війна з Австрією А приєднання Ельзасу і Лотарингії,

контрибуція у 5 млрд франків

2. війна з Францією Б Нассау, Гессен, Франкфурт

3. анексія всередині В Австрія мала вийти з Німецького німецьких держав союзу і відмовитися від Шлезвіга

і Голштейна на користь Пруссії

Відповідь: 1 В; 2 А; З Б.

3. Внаслідок яких подій до складу Пруссії увійшли наведені тери­торії?

1 Війна з Австрією А приєднання Ельзасу і Лотарингії,

контрибуція у 5 млрд франків

2. Війна з Францією б Нассау, Гессен, Франкфурт

3. анексія всередині В Австрія мала вийти з Німецького німецьких держав союзу і відмовитися від Шлезвіга

і Голштейна на користь Пруссії

Відповідь: 1 В; 2 А; З Б.

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Італія була, за словами Меттерніха, «географічним поняттям». Італія була поділена на вісім держав. Це вкрай заважало економічному розвитку країни. Так, під час перевезення товарів з Парми до Модєни протягом 35 миль купцям доводилося сплачу­вати мито 6 разів. Щоб провезти товар річкою По, потрібно було за­платити мито 21 раз. На півдні країни податки на сіль збільшували її вартість у 10 разів. На півночі, у відносно розвиненій Ломбардії, існували 70 феодів.

В Італії, як і в Німеччині, гостро постало питання про об'єд­нання.

III. Вивчення нового матеріалу

Італія після Віденського конгресу і революції 1848—1849 рр.

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням за допомогою методу «Мозковий штурм» дати характеристику становищу Італії після Віденського конгресу і революції 1848-1849 рр.

Передбачувані відповіді учнів:

• Італія розділена на 8 держав;

• частина італійських територій приєднана до Австрії;

• скрізь були відновлені абсолютні монархії, окрім П'ємонта;

• сильна влада церкви;

• у королівствах діяли свої системи мір і ваг;

• аграрна територія;

• дуже слабо розвинена промисловість;

• нерозвинений транспорт.

Учитель доповнює та уточнює відповіді учнів:

• збільшення товарності сільського господарства;

• розвиток великих промислових підприємств;

• нерівномірність економічного розвитку між частинами Італії;

• відсутність єдиного внутрішнього ринку.

Шляхи об'єднання Італії

Групова робота

Учитель пропонує учням об'єднатися в три групи і на основі до­кументів, додаткового матеріалу скласти історичні портрети К. Ка-вура, Д. Мадзіні, Дж. Гарібальді.

• 1-а група. К. Кавур та його діяльність.

• 2-а група. Д. Мадзіні та його діяльність.

• 3-я група. Дж. Гарібальді та його діяльність.

Текст 1. Французький історик А. Дебидур про К. Кавура Шевченко С. В. Новая история XIX век: 8 к л.: Контрольные и проверочные работы. — М.: ACT, 2003. — С. 70-71.

«...Вирізняючись зовнішньою добродушністю, веселою і про­стою вдачею, що сприяло зростанню його популярності, Кавур був незрівнянним дипломатом, уміючи з однаковим мистецтвом фор­сувати події або вичікувати і готувати їх, наступати або поступати­ся. Присутність духу ніколи не залишала його; ніхто не умів з та­кою швидкістю отримувати вигоду з перешкод, що траплялися на шляху, і використовувати їх на свою користь. Зухвалий і водночас обережний, у разі потреби не дуже сумлінний, Кавур зазвичай не вирізнявся особливою педантичністю. Але слід визнати, що спер­шу він кожного разу вдавався тільки до чесних і законних прийо­мів. ...Він прагнув посилено розвивати сільське господарство, про­мисловість і торгівлю і... вкрив країну мережею залізниць, після чого державні доходи незабаром збільшились удвічі. Разом з тим, він переводив п'ємонтські фортеці у стан оборони, наповнював ар­сенали і суттєво збільшив сардинську армію, яка... незабаром пере­творилася... на одну з найкраще організованих в Європі. ...Він хотів переконати європейських монархів, і особливо імператора французів, що його політика спрямована не на повалення тронів, а навпаки, на їх зміцнення, бо вона дає йому можливість стримува­ти революційний рух і керувати ним».

Запитання

1. Як характеризує Кавура автор?

2. Які з рис його вдачі для вас найбільш привабливі?

3. Що робив Кавур для досягнення єдності Італії?

4. Як ви вважаєте, чому Кавур багато уваги приділяв розвитку економіки?

Текст 2. З донесення К. Кавура

сардинському королю Віктору Еммануїлу II24 липня 1858 р.

Хрестоматия по новой истории. 1789-1870/Под ред. А. В. Ефи­мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 311-312.

«Після вельми довгих міркувань, про які я не повідомлятиму Вашій Величності, ми дійшли згоди на таких умовах... Долина річ­ки По, Романья і легатства повинні скласти королівство Верхньої Італії під владою савойського дому. Татові залишається Рим та ото­чуюча його територія. Решта частини папської держави з Тосканою утворили б у такому разі королівство Центральної Італії. Територія королівства Неаполітанського залишилася б без змін. Чотири італійські держави повинні утворити конфедерацію за зразком конфедерації німецької, і головування в цій конфедерації має бути віддано татові з тією метою, щоб утішити його за втрату кращої частини його володінь...»

Запитання

1. Які території мали увійти до Сардинського королівства?

2. Як ви думаєте, чому К. Кавур виявляє таку турботу про інтере­си Папи Римського?

Текст 3. З прокламаціїДж. Мадзіні «До сицилійців» (2 березня 1860 р.)

Хрестоматия по новой истории. 1789-1870/Под ред. А. В. Ефи­мова, В. А. Орлова. — М., 1941. — С. 313-316.

«Тепер обговорюється питання не про республіку або монархію, йдеться про національну єдність — бути або не бути; чи залишати­ся розчленованими та у рабстві за бажанням іноземного деспота — не важливо, французького або австрійського, — чи стати людьми, бути вільними...

Якщо Італія бажає бути монархічною під Савойською динас­тією, то нехай. Якщо після об'єднання побажають оголосити визво­лителями або, не знаю ким ще, короля і Кавура, то нехай. Все, що ми тепер хочемо, — це утворення Італії; вона повинна бути створе­на, і створена за власною свідомістю і натхненням без надання не­обмежених повноважень у цій справі Кавуру і королю...»

Запитання

1. Яким чином, на думку Мадзіні, Італія повинна була досягти єд­ності?

2. Чому Мадзіні заперечував проти надання необмежених повно-

Кавуру і королю?

Текст 4. Гарібальді про себе і боротьбу за єдність Італії

ЮдовскаяА. Я., Баранов П. А., Ванюшкина Л. М. История. Мир в новое время 1640-1870. — СПб., 1998. — С. 380-381.

«Я був і залишаюся республіканцем», «Я звик підпорядковува­ти будь-які свої політичні переконання меті об'єднання Італії, яким би шляхом це не відбувалося», «Спочатку побудуємо свій бу­динок, виженемо непроханих гостей, а потім вже будемо наводити в ньому лад».

«З того моменту, коли я переконався, що Італія повинна йти ра­зом з Віктором-Еммануїлом, щоб позбутися влади іноземців, я ви­знав своїм обов'язком коритися його наказам, чого б це мені не коштувало, примушуючи навіть мовчати мою республіканську совість... Таке моє переконання було у 1859 р.».

«Государю! Крик, — "Допоможіть!" — що пролунав у Сицилії, збурив моє серце і серця декількох сотен моїх колишніх солдатів. Я не радив моїм братам у Сицилії піднімати повстання, але з того часу, як вони повстали в ім'я єдності Італії проти безсоромної тиранії нашого часу, я не вагаючись став на чолі експедиції. Якщо ми переможемо, я сподіваюся, що Італія та Європа не забудуть, що ця справа була спов­нена великодушним поривом патріотизму. Якщо ми будемо перемож­цями, мені дістанеться слава прикрасити Вашу корону новою і, мож­ливо, найбільш коштовною з її перлин за однієї, проте, умови, що Ви ніколи не дозволите своїм радникам передати її чужоземцям...»

Запитання

1. Визначте політичні погляди Гарібальді.

2. Що ви можете сказати про Гарібальді як людину і політика?

Текст 5. Віктор Гюго про Гарібальді

«Що таке Гарібальді? Людина — нічого більше. Але людина у найвищому значенні слова. Людина свободи, людина людяності... Чи є у нього армія? Ні. Тільки жменя волонтерів. Бойові припаси? Ні. Порох? Декілька бочок. Знаряддя? Узяті у ворога. У чому його сила? Що доставляє йому перемогу? Хто стоїть за ним? Душа народів».

Запитання

1. Як Гюго характеризує Гарібальді?

2. Чи згодні ви з цією характеристикою?

Підбиваючи підсумки, вчитель наголошує на двох можливих шляхах об'єднання Італії: помірковано-ліберальному й республі­кансько-демократичному.

Створення Італійського королівства. Об'єднання Італії

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно опрацювати текст підруч­ника і скласти таблицю «Об'єднання Італії».

Території, приєднані до Сардинського королівства	Події, в результаті яких відбувалося приєднання