2. Посткласична філософія XIX – XX ст.

Філософія марксизму. Людина, відчуження і практика в роботах раннього Маркса. Економіко-філософські рукописи 1844 г. Матеріалістичне розуміння історії. Вчення про основне питання філософії та філософське поняття матерій. Проблеми теорії пізнання в марксизмі. Відношення суспільної свідомості до суспільного буття. Діалектика базису та надбудови. Вчення про суспільно-економічні формації. Суспільний прогрес та його критерії. Теорія класової боротьби.

Позитивізм ХІХ ст. Програма «позитивної філософії» О.Конта. Класифікація наук. Еволюціонізм і органічна теорія суспільства Г.Спенсера. Криза класичних ідеалів розуму та науки як духовна передумова ірраціоналістичних течій в філософії ХІХ - ХХ ст. Волюнтаризм А.Шопенгауера. Песимізм. Екзистенціальна діалектика С. К’єркегора. Філософія Ф.Ніцше. «Аполлонівське» й «діонісійське» начала. Програма «переоцінки всіх цінностей». «Імморалізм» і критика моралі. «Воля до влади» й ідеал «надлюдини». Ідея «вічного повернення». Теза Ніцше про «смерть Бога» та її вплив на розвиток європейської філософії ХХ ст. Інтуїтивізм А.Бергсона: поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції.

Російська філософія. Слов'янофіли та західники. Марксистська філософія в Росії. Філософія всеєдності В.С.Соловйова. Екзистенціально-релігійна філософія М.Бердяєва. Російський і український космізм.

Основні поняття: "раціоналізм", "ірраціоналізм", "волюнтаризм", "марксизм", "суспільна свідомість", "суспільне буття", "базис", "надбудова", "суспільно-економічна формація", "суспільний прогрес", "позитивізм", "еволюціонізм", "імморалізм", "воля до влади", "надлюдина", "інтуїтивізм", "космізм".

3. Головні проблеми й тенденції філософії хх ст.

Місце і роль філософії в культурі ХХ ст. Фрейдизм як філософський світогляд. Роль підсвідомого в житті людини. Фрейдистський підхід у розумінні моралі, мистецтва, релігії. К.Юнг: Вчення про колективне несвідоме; архетип і символ. Гуманістичний гуманізм Е.Фромма.

Феноменологія. Е.Гуссерль: програма філософії як «строгої науки». Поняття інтенціональності свідомості. Метод феноменологічної редукції.

Соціально-історичні та духовні витоки екзистенціалізму. Поняття «сутність» й «існування» в екзистенціалізмі. Унікальність людського буття як філософська проблема. Проблема справжності й несправжності людського існування. Свобода й екзистенція. Специфіка німецького екзистенціалізму. Вчення М.Хайдеггера про буття. Пошук сенсу історії у філософії К.Ясперса. Французький екзистенціалізм. Ж.-П. Сартр про свободу «проекту». Проблеми людської свободи у філософії А.Камю.

Філософська антропологія. М.Шелер. Ідеї діалогізму у філософсько-культурологічній думці ХХ ст.: М.Бубер, М.М.Бахтін. Філософська герменевтика. М.Гадамер. Структурні методи в гуманітарних науках і філософський структуралізм.

Неопозитивізм і аналітична філософія. «Віденський гурток». Б.Рассел. Л.Вітгенштейн. Філософська програма неопозитивізму та її криза. К.Поппер. Принципи верифікації і фальсифікації. «Постпозитивізм» і філософська наука (Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд). Філософія постмодернізму (Бодріяр, Льотар, Дерріда, Фуко).

Основні тенденції західної релігійно-філософської думки в ХХ ст.: неотомізм, персоналізм, «діалектична теологія». Релігійно-філософський еволюціонізм П.Тейяра де Шардена. Релігійна філософія та сучасна наука.

Основні поняття: “людина”, “особа”, “суспільство”, “фрейдизм”, “свідоме”, “неусвідомлене”, “підсвідомість”, “архетип”, “неофрейдизм”, “феноменологія”, “інтенція”, “метод феноменологічної редукції”, “екзистенціалізм”, “екзистенція”, “свобода”, “сенс історії”, “філософська антропологія”, “герменевтика”, “неопозитивізм”, “аналітична філософія”, “верифікація”, “фальсифікація”, “постпозитивізм”, “наукова парадигма”, “неотомізм”, “персоналізм”, “еволюціонізм”.