
- •Методичні вказівки
- •Технології елеваторної промисловості
- •7.091701 (Протокол № 7 від 23.05.2000 р.)
- •Розділ 1 визначення складу основного обЛаднання зернСховищ, що проектуються
- •1.1 Загальні положення
- •1.2 Основні розрахункові положення
- •Значення коефіцієнта добової нерівномірності
- •Число різнорідних партій зерна, що надходять
- •Частка зерна певної вологості та засміченості (α)
- •1.3. Визначення розрахункових об’ємів робіт
- •1.4. Розрахунок зерноочисних машин
- •Коефіцієнт зміни продуктивності зерноочисних
- •1.5. Розрахунок і вибір зерносушарок
- •Значення коефіцієнта переведення фізичних тонн в планові тонни
- •Коефіцієнт Ккз перерахунку маси просушеного зерна в планові
- •Значення коефіцієнта Кпер, що враховує зниження
- •1.6. Розрахунок і вибір зерноочисних машин для обробки відходів
- •Вихід фракції відходів, отриманих при очищенні
- •1.7. Транспортуюче обладнання Розрахунок норій елеватора
- •Конвейєри
- •Самопливний зернопровід
- •1,2 Аапг
- •Коефіцієнти зміни продуктивності обладнання в залежності від культури Ктк (Кск)
- •Коефіцієнти зміни продуктивності обладнання
- •2.2. Приймальні пристрої зерна із залізничного транспорту
- •Коефіцієнт зниження технічної продуктивності
- •Коефіцієнт використання паспортної продуктивності норій
- •2.3. Відпускні пристрої зерна на залізничний транспорт
- •Необхідної вантажності (відповідає нумерації об’ємів v1, v2, v3 і v4)
- •2.4. Приймання зерна з водного транспорту і відпускання на нього
- •Список літератури
- •Додатки
- •Номенклатура
Самопливний зернопровід
1.8.10. Розрахункову теоретичну пропускну спроможність зернопроводів (при куті нахилу самопливної труби до горизонту 36º) і їх деталей (сектори, засувки, перекидні клапани і інш.) рекомендується приймати:
|
Продуктивність транспортуючого обладнання Q, т/ч |
|||||
|
50 |
100 |
175 |
250 |
350 |
500 |
Діаметр Ø, мм |
150 |
250 |
300 |
350 |
400 |
450 |
1.8.11. Кут нахилу зернопроводу для пшениці або жита в комунікаціях до зерносушарок потрібно приймати 45º, на всіх інших — 36º.
1.8.12 Кут нахилу зернопроводів у спорудах, де передбачається зберігання рису-зерна, соняшнику, вівса, ячменю, рицини, потрібно приймати не менше за 45º.
1.8.13. На прямих дільницях зернопроводу для рису-зерна і соняшнику довжиною більше 4-х м передбачати гальмові пристрої.
1.8.14. Перерізи і кути нахилу трубопроводів, що транспортують відходи, потрібно приймати за табл. 1.20.
1.8.15. Товщину металу для зернопроводів рекомендується приймати 5 мм.
Таблиця 1.20
Перерізи і кути нахилу трубопроводів, що транспортують відходи
Назва переміщуваного продукту |
Діаметр труб, мм |
Кут нахилу трубопроводу, не менше |
Прохід підсівних решіт |
220 |
45º |
Вівсюг |
150 |
45º |
Кукіль |
150 |
36º |
Схід сортувальних решіт сепараторів |
300 |
54º |
Аспіраційні відноси сепаруючих і аспіраційних пристроїв |
300 |
54º |
Розділ 2. РОЗРАХУНОК ПРИЙМАЛЬНИХ І ВІДПУСКНИХ ПРИСТРОЇВ
ЕЛЕВАТОРА
2.1. Вивантаження зерна з автомобільного транспорту
і завантаження його в автомобілі
2.1.1. Розвантажувальні пристрої технологічних ліній приймання зерна з автомобільного транспорту повинні забезпечувати його вивантаження в об’ємі максимального погодинного надходження (Аапг) з автомобілів будь-якої вантажності, самоскидів і автопоїздів (без їх розчеплення).
Об’єм зерна, що надходить з глибинних елеваторів, в розрахунок приймальної здатності хлібоприймальних підприємств або елеваторів у заготовчий період не включається.
Максимальне погодинне надходження зерна (Аапг) при розробці типових проектів або проектів будівництва підприємств на нових майданчиках визначається за формулою 1.3, а Аапг проектів реконструкції приймальних пристроїв діючих підприємств за формулою 1.4.
2.1.2. Технологічні лінії приймання зерна з автомобілів повинні забезпечувати формування партій зерна за культурами, призначенням і якістю.
2.1.3. Необхідне число транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автомобільного транспорту визначається за формулою
Qал
Ктк
Ктвз1,2 Аапг
Nл
= ,
штук, при
Рс
=
Рппс, (2.1)
де Qал — продуктивність транспортно-технологічних потоків приймання зерна з автотранспорту (т/год), що встановлюється за табл. 1.6;
Ктк — коефіцієнт, що враховує зниження продуктивності транспортуючого обладнання при переміщенні культур з натурою, відмінною від пшениці (встановлюється за табл. 2.1);
Таблиця 2.1