Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
етика.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
58.13 Кб
Скачать

Висновки

Однією з найгостріших і історично масштабних проблем сучасності є проблема діалогу цивілізацій і культур, здатного стати реальною альтернативою політиці агресивної глобалізації, завдяки якій Захід хоче уніфікувати весь світ за своїм образом і подобою. Такий діалог насправді - складний і суперечливий процес. Його можливість аж ніяк не очевидна. Ці можливості треба виявляти, створювати, цілеспрямовано плекати. Коли йдеться про діалог цивілізацій і культур в глобальному контексті, то тим самим визнаються їх якісні відмінності і мова йде про те, щоб знайти шляхи їх солідарного, взаємодоповнюючого існування в єдиному світі. Без відмінностей діалогу не буває. Це цілком очевидно. Не менш очевидно й істотно також інше: діалог цивілізацій і культур неможливий без якихось спільних їм усім основоположень, які тільки і можуть задати простір діалогу між ними. У цьому зв'язку винятково важливе значення має золоте правило моральності, яке вкорінене у всіх представлених в сучасному світі культурах.

Золоте правило є загальним духовно-практичним знаменником різних культурно-цивілізаційних традицій і тим самим гарантією взаєморозуміння між ними. Такого взаєморозуміння, яке ні в якій мірі не припускає нівелювання відмінностей. Адже золоте правило складає таке ядро ​​міжлюдських відносин, яке допускає найрізноманітніші їх конфігурації при тому єдиної умови, що не ставиться під сумнів цінність самих цих відносин в особі права кожного індивіда бути їх відповідальним суб'єктом. Акумульований в золотому правилі досвід людства свідчить про величезний моральному потенціалі міжособистісних стосунків як переважної області індивідуально-відповідальної поведінки. Звідси випливає важливий висновок: одна з магістральних, історично апробованих і дієвих ліній подолання руйнівно-конфліктного потенціалу міжцивілізаційних (міжкультурних) відносин полягає в тому, щоб переводити їх з міжгруповий форми у міжособистісну, коли індивіди представляють не когось і чогось, а самих себе.

Списки використаної літератури:

  1. Гоббс Т . Левиафан // Он же . Соб. соч. Т. 2. М., 1965. С. 729.

  2. Гусейнов А.А. «Золотое правило» нравственности // Вестник Московского университета. Философия. 1972. № 4.

  3. Гусейнов А.А. Сослагательное наклонение морали // Вопросы философии. 2001. № 5.

  4. Фрагменты ранних греческих философов. М., 1989. С. 93.

  5. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. М., 1986. I, 37.

  6. Кант И. Соч. в 4-х томах на немецком и русском языках. Т. 3. М., 1997. С. 171-173.