13.1. Музика в системі шкільної освіти країн Західної Європи

Велика Британія розташована у Північно-Західній Європі на Британських островах з населенням близько 60 млн. чоловік. Велика Британія належить до високорозвинених країн, де на розвиток освіти витрачається 5,6 % від ВНП. Заклади освіти з певною долею автономності у кожному адміністративно-територіальному окрузі підпорядковуються державі через централізоване інспектування і фінансування.

Система освіти Великої Британії включає: заклади дошкільної освіти; початкові школи (1-6 класи); середні школи (7-11 класи); старші школи (12-13 класи). Крім середніх шкіл працюють коледжі, спеціалізовані, релігійні, граматичні, фондові, комунальні та приватні привілейовані школи.

Незаперечним є факт, що освітня політика Міністерства освіти і кваліфікацій спрямована на відповідність освітньої системи глобалізаційним процесам, розширення міжнародного партнерства, досягнення високих освітніх стандартів та на інтелектуальний розвиток учнівської молоді.

Зважаючи на те, що навчальні плани розробляються і затверджуються на місцях, Департаментом освіти кожного адміністративно-територіального округу, різна кількість годин виділяється на предмети художньо-естетичного циклу, з-поміж яких: музика і мистецтво. На вивчення цих дисциплін у 1-3 класах відводиться по дві години, у 4-5 класах по 4 години на вивчення музики, образотворчого мистецтва, дизайна та драми.

Перший ступінь початкової освіти – це підготовча школа, яка «передбачає всього два обов’язкових предмета – англійську і математику. Але за бажанням можна вивчати історію, географію, музику, мистецтво» [Сис, с. 39-40].

У Великої Британії рішення про включення музики до навчальних планів приймає керівництво, педагогічна рада та батьківський комітет школи. Водночас очевидним є той факт, що предметам художньо-естетичного циклу у навчальних планах відводится значне місце. У початковій школі уроки музики проводять вчителі-класоводи, котрі дають дітям загальні уявлення про музичне мистецтво і намагаються формувати в учнів уміння й навички у певних видах музичної діяльності. Навчання дітей у початковій школі здійснюється за допомогою релятивної системи, яку запропонували у ХІХ столітті С.Гловер та Дж. Кервен.

Учні, котрі мають нахил до вивчення мистецьких дисциплін навчаються у середніх спеціалізованих школах мистецтв. На вивчення мистецьких дисциплін тут виділяється значна кількість годин. Крім уроків, молодь бере участь у гуртковій роботі. «Позакласна діяльність, або «супровід навчання», як її називають сучасні британські педагоги, має більший потенціал щодо заохочення учнів до творчої діяльності у сфері мистецтв» [Фед, с. 11] – зазначає дослядниця мистецької освіти у Великій Британії С.Федоренко. Тут, окрім хореографічних та театральних гуртків, працюють хорові й оркестрові колетиви, у репертуарі яких твори сучасних британських та зарубіжних композиторів, молодіжні пісні та фольклорна музика. Не забувають вони і про інструментальну музику, яка звучить у виконанні різних за складом оркестрових колективів та інструментальних ансамблів з використанням духових, клавішних та народних інструментів.

Музично-нструментальна підготовка у англійських школах займає особливе місце. Як зазначає дослідниця системи шкільної освіти в країнах Західної Європи А.Вільчковська «Англія – едина країна Західної Європи, в якій впроваджено цей тип музичної освіти учнів у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи» [Вільчк, с. 20]. Учні, які відвідують освітні регіональні центри або суботні музичні курси при музичних навчальних закладах, де додатково навчаються гри на музичних інструментах, отримують спеціальну стипендію.

Отже, зважаючи на наведені вище аргументи, можна зробити висновок про те, що мистецька освіта Великої Британії посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливає на процес саморозвитку людської духовності, залучає молодь до світових мистецьких надбань, що позитивно позначається на музично-творчих та інтелектуально-художніх здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому.

Франція, офіційна назва Республіка Франція, знаходиться у Західній Європі, на території якої проживає 59,7 млн. чоловік. Франція – це країна де освіту проголошено національним пріоритетом. Головним завданням освітяни країни вважають закінчення кожною молодою людиною середньої школи і отримання диплома бакалавра, який надає можливість продовжити освіту у вищому навчальному закладі. У державних навчальних закладах довузівської підготовки навчається близько 80% учнівської молоді, решта у приватних школах.

Мета виховання учнів загальноосвітніх шкіл Франції полягає у гармонійному розвитку особистості на основі засвоєння загальнолюдських цінностей. Це відбувається на усіх рівнях починаючи від материнського виховання і закінчуючи ліцеєм, упродовж 12 років навчання. Загальну освіту молодь здобуває у початковій школі з 1 по 5 класи, чотирирічному колежі з 6 по 9 класи та трирічному ліцеї з 10 по 12 класи. Учні 1-5 класів отримують початкову освіту. 6-9 класи уважаються першим ступенем середньої освіти і 10-12 класи другим ступінь середньої освіти. Після закінчення початкової школи учні проходять тестування з письма, читання та математики.

Поряд з вивченням основних предметів, навчальним планом загальноосвітньої школи Франції передбачено опанування комплексом дисциплін художнього циклу, з-поміж яких: музика, образотворче мистецтво, хореографія, театральне мистецтво та кіномистецтво.

Державними програмами з художнього виховання передбачено наскрізний розвиток музичних здібностей дітей починаючи з материнського виховання і закінчуючи вищим навчальним закладом.

У колежах молодь вивчає музичне мистецтво починаючи з давнини і до сьогодення, отримує спеціальні знання з музичної грамоти, набуває практичні уміння і навички у різних жанрах музичного мистецтва. Учні вчаться сприймати та інтерпретувати твори музичного мистецтва. Не забувають вони і про народну музику, котра посідає чинне місце у репертуарі фольклорних хорових колективах, вокальних ансамблях та у сольному виконанні.

У ліцеї «мистецька освіта належить до елективного компонента» – наголошує М.Масол [Мас, с. 169]. Протягом трьох років навчання молодь вивчає факультативні предмети художнього циклу. У загальноосвітніх і технологічних ліцеях існують класи спеціальної підготовки з мистецтва, зокрема музики і танцю [Сравн пед Минск].

Знання з музичного мистецтва ліцеїсти використовують в індивідуально керованих роботах (ТРЕ – travaux personnels encadres), котрі вважаються інноваційною формою проектного міждисциплінарного навчання у Франції. Міністерство освіти країни кожен рік поновлює перелік загальних національних тем ТРЕ. «Мистецтва, – наголошує дослідниця мистецької освіти у Франції Л.Волинець, – можуть бути органічною частиною змісту індивідуальних керованих робіт наукового та економічно-соціального спрямування й поєднуватися практично з усіма шкільними предметами» [Вол, 6г с. 21].

На початку ХХІ століття Міністерствами освіти, культури та молоді й спорту Франції розроблено спільну програму «Мистецтво і культура в школі», якою передбачено залучення діячів культури до проведення культурно-освітніх заходів із залучення молоді до активної художньо-творчої діяльності та опанування світовими і вітчизняними художніми цінностями.

Програмою «Мистецтво і культура в школі» передбачено участь учнів початкової та середньої школи у творчих проектах з пластичних мистецтв, театру, кіно, танцю, літератури, архітектури, фотографії, циркового мистецтва, вивчення історико-культурної спадщини та музики. До змісту проектів входить відвідування театрів, музеїв, концертних залів, художніх виставок.

У 2001-2002 навчальному році до цієї програми було залучено 14 960 класів початкової школи [Syntese, с. 10], а опанувати музичним мистецтвом виявило бажання 2 866 класів [Les, с. 9]. «Впровадження в шкільну програму таких проектів сприяє розвитку та розширенню можливостей художнього виховання, становлення естетичних смаків молоді, відкритої для сприйняття та відчуття творів мистецтв і культури, формуванню творчих здібностей майбутніх громадян Франції» [Пол, с. 22].

Міністерство освіти Франції постійно піклується про забезпечення учителів і учнів необхідною педагогічною документацією. На особливу увагу заслуговує видавнича діяльність, створення центрів мистецько-культурної освіти, карт локальних культурних ресурсів, залучення мистецько-культурно-освітніх можливостей телебачення та системи Інтернет до засвоєння цінностей музичного мистецтва

Отже, зазначені проекти розширюють інтелектуально-художні уявлення молоді, збагачують вивчення шкільних предметів, розвивають естетичне сприймання мистецько-культурних явищ і духовної спадщини людства, позитивно впливають на систему художнього виховання у Франції.

Німеччина або Федеративна Республіка Німеччина знаходиться у центрі європейського континенту, населення країни становить 82 млн. чоловік. Структура шкільної освіти включає початкову освіту (1-4 класи) та середню освіту (5-13 класи), тривалість якої становить 13 років. Початкова школа – це перша ступінь навчання, після а закінчення якої діти вступають у середню школу, котра диференціюється на декілька типів. Один з яких називається основною (базовою) школою (5-9 класи) і надає можливість вступу до професійної школи. Другий ступінь – старша школа, (повна народна школа). Середні школи – це навчальні заклади, до яких входять: гімназії, реальні школи, головні школи, професійні та загальні школи. Початок ХХІ століття став періодом реформування шкільної освіти і передбачає наближення до загальноєвропейської освітньої моделі, реформування змісту освіти, розширення мережі факультативних навчальних дисциплін, введення інтегрованих курсів тощо.

У початковій школі предмет «Художнє виховання, музика, праця» має різну кількість годин. Так, навчальним планом 1-го класу передбачено 3 години на тиждень, у 2-4 класах по 4 години на вивчення цієї дисципліни. У 5-10 класах учні вивчають предмет «Музика» з розрахунку 1 година на тиждень. На уроках вчителі реалізують принцип інтегрованого навчання, взаємозв’язок музики з літературою, образотворчим мистецтвом, дизайном.

Уроки музики у загальноосвітніх школах Німеччини за визначенням В.Брайнина і Р. Нойманн є «уроками введення в культуру без спеціалізації» [Брайнин, с. 13]. «Основним завданням цього шкільного курсу, поряд із засвоєнням базових знань (нотна грамота, елементарна теорія музики), – наголошують далі дослідники, – є знання музичної культури» [Брайнин, с. 13-14]. До кожного класу, як для учнів так і для учителів, німецькими науковцями розроблено робочі зошити, де відповідно визначених змістових блоків міститься дидактичний матеріал до кожного уроку. За такого підходу учні свідомо сприймають різний за змістом матеріал (літературний та нотний тексти пісень, характеристика ключових понять з теорії музики, біографічні дані про композиторів і виконавців, характеристика їхньої творчості тощо).

У початковій школі на уроках діти слухають музику, рухаються під неї, вивчають елементарну теорію музики, ознайомлюються з біографіями композиторів та багато співають. Спів уважається основним видом музично-творчої діяльності. «Німецька шкільна програма тісно пов’язана з церковним календарем» [Вовк, с. 12]. – зазначає Т.Вовк. Передусім, діти вивчають і співають пісні до релігійних свят. Це перш за все пісні про Святого Миколая та різдвяні колядки. Зрештою, діти виконують їх на святковому богослужінні, шкільних концертах, у будинках для літніх людей та родинному колі. За такого підходу в учнів формується духовність і ціннісне ставлення до суспільства. Крім того, тексти пісень добре ілюстровані та є у кожного учня. Діти співають як по натах, так і повторюють за вчителем. «Для німецьких учнів ця форма роботи є досить природною, оскільки на уроках музики діти традиційно музикують за ритмічними партитурами, складеними за елементарною системою Карла Орфа» [Вовк, с. 12]. – наголошує Т.Вовк. Не забувають німецькі вчителі і про розвиток у дітей почуття ритму. Це відбувається природно, з ініціативи самих дітей.

Уроки проходять у кабінетах де немає парт, а учні сидять поряд з вчителем. Така організація навчального процесу об’єднує учнів у єдиний колектив, уможливлює процес спілкування.

Отже, система музичної освіти у Німеччині спрямована на культурний розвиток молоді, формування їхньої духовності й соціальної активності, а також на емоційне та інтелектуальне збагачення внутрішньої сфери та розвиток творчих здібності особистості.

Бельгія або Королівство Белігія – це країна у Західній Європі, яка розташована на узбережжі Північного моря, з населенням 10,2 млн. чоловік.

Система шкільної освіти Бельгії включає: початкову школу (1-6 класи), середню (7-10 класи) та середню профільну школу (11-12 класи). Початкова освіта поділяється на три рівня по два роки навчання. Усі навчальні дисципліни викладає один вчитель. Спостерігається інтегрований підхід до вивчення дисциплін художнього циклу, з-поміж яких: музика, малювання, хореографія і театральне мистецтво. На уроках у дітей розвивають внутрішній та гармонічний слух, почуття метроритму, формують навички сприймання музики та інтерпретації творів музичного мистецтва, працюють над виробленням навичок чистоти інтонування, кантиленни, одноголосного та багатоголосного співу.

У середній школі предмет «Музика» є обов’язковим у 7-8 класах. Відповідно до навчальної програми учні знайомляться з музикою свого народу та кращими зразками європейської і світової музики. Молодь поглиблює знання з теорії музики, виконує складні багатоголосні твори та удосконалює навички гри на музичних інструментах, а також навички колективного музикування.

Виховання проходить під гаслом «Кожна дитина – цінність корони». З першого класу у дітей виховують чесність і порядність, колективізм, справедливість і повагу до старших. У навчанні передбачено індивідуальний і диференційований підхід до кожної дитини. У середній школі активно працюють органи самоврядування, до яких входять учні, котрі відповідають за соціальну роботу, інформаційне забезпечення і шкільну газету, а також ті, хто організує дозвілля і культурно-масову роботу у школі.

Значна частина дітей бере участь у позакласній роботі. Учні співають у хорових колективах, грають в оркестрах та інструментальних ансамблях. У цих колективах вони здобувають знання, уміння і навички, необхідні для розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Таким чином, художнє виховання в системі шкільної освіти Бельгії займає чільне місце і впливає на формування моральних якостей і естетичної культури. Молодь прагне засвоєти закономірності розвитку музичного мистецтва і максимально розвинути індивідуальні творчі здібності.

Угорщина – це демократична республіка у Центральній Європі з населенням 10 млн. чоловік. Система шкільної освіти включає державні (94%), релігійні та приватні школи. Міністерство освіти Угорщини активно проводить роботу з модернізації системи освіти й координації навчальної політики, здійснює розробку державних освітніх стандартів, навчальних програм з мистецьких дисциплін, а саме: музичного, візуального, хореографічного, театрального, екранного мистецтва, котрі «охоплюють 16 % загального обсягу навчання в загальноосвітній початковій та близько 10 % у старшій школі» [Масол, с. 175].

Уроки музики і співів передбачено навчальними планами з 1 по 10 класи по одній годині, а у 3-4 класах це може бути по 1,5-2 години на тиждень.

В основу загального музичного виховання в школах покладено систему класика угорської музики, композитора, фольклориста і педагога Золтана Кодая (1882-1967 рр.), котра «спрямована на духовно-емоційний розвиток учня і грунтується на принципах опанування учнями пісенного фольклору насамперед рідного народу, а також інших народів світу, розвитку звуковисотного і ладогармонічного слуху у процесі хорового співу із застосуванням відновної сольмізації, засвоєння нотної грамоти, застосування музиичної імпровізації» [Масол, с. 175]. Заслуга З.Кодая у тому, що він стояв у витоків загальної музичної освіти у 20-х роках ХХ століття і відстоював принцип загального дитячого музичного виховання.

На початковому етапі навчання вокально-хорове виховання учні 1-2 класів відбувається виключно на фольклорному матеріалі з використанням відносної системи сольмізації. Учні співають за допомогою ручних знаків. У 3-4 класах переходять на абсолютну систему сольфеджування. На усіх етапах продовжується робота над розвитком у дітей музично-слухових уявлень.

В Угорщині розгалужена система позакласної роботи з музично-естетичного виховання молоді. Вона базується на концепції З.Кодая, котрий опікувався тим, щоб хоровий спів став всенародним, а засобом засвоєння культурних цінностей повинна стати загальна музична грамотність, знання нотної грамоти і спів з аркуша.З метою розвитку музично-творчих здібностей дітей їх залучають до різних видів музикування, з-поміж яких: спів у вокальних ансамблях та участь у хорових колективах, навчання гри на музичних інструментах та участь в інструментальних ансамблях та оркестрових колективах.

В Угорщині широко розповсюджені школи з музичним ухилом, перш за все це вокально-хорові навчальні заклади. У них діти опановують методику сольного співу, у хорових колективах шліфують вокально-хорові навички, оволодівають грою на музичних інструментах (фортепіано, скрипка, духові та народні інструменти), а також долучаються до колективного музикування у оркестрових колективах. Крім того, існують гімназії з поглибленим вивченням музичних дициплін. У цих навчальних закладах згідно навчального плану молодь вивчає історію музики, опановує музично-теоретичні дисципліни.

Таким чином, засвоєння дітьми кращих зразків угорської народної музики, класичного і сучасного музичного мистецтва, дозволяє впевнено орієнтуватися у культурі своєї епохи, знайомить з цінностями не тільки вітчизняної і європейської музичної культури, а також інших культур, сприяє розвитку духовно-емоційних та естетичних переживань.

Болгарія або Республіка Болгарія – країна у Північно-Східній Європі, населення якої 7,6 млн. чоловік. Концепція розвитку середньої освіти в Болгарії передбачає 12-річну обов’язкову середню освіту. Шкільна освіта розділяється за ступенями: основна і середня. Основна освіта – це початкова школа (1-4 класи) та прогімназична школа (5-8 класи). Середню освіту учні здобувають у гімназіях (9-12 класи). Основна мета освіти – поєднання шкільної освіти Болгарії з освітою західноєвропейських країн.

Уроки музики в болгарських школах включено до навчального плану з 1-го по 9-й класи. Перший рік навчання проходить виключно в ігровій формі, пріоритет надається вокально-хоровому розвитку. Діти співають за допомогою методу «столбиця». Розроблений відомим болгарським педагогом і методистом Борисом Тричковим у 1923 році цей метод уважається підготовчим етапом до співу з аркуша. У 2-му класі збільшується у двічі кількість годин на заняття музикою (по 2 години включно по 6-й клас), до вокально-хорової роботи додається вивчення теорії музики. Поступово учні знайомляться з абсолютною системою сольмізації, виразними засобами музики, в ігровій формі вчителі продовжують розвивати у дітей почуття метроритму. Крім того, навчальною програмою передбачено ознайомлення з музичною культурою Болгарії та музичною культурою слов’янських народів.

З 2-го класу діти навчаються гри на музичних інструментах, з-поміж яких: мелодика (невеликий інструмент типа акардеона), металофони, ксилофони, свирелі, дудки, фуруї (угорський народний інструмент), а також ударні інструменти. Не забувають болгарські вчителі і про розвиток в учнів навичок імпровізації. Учні створюють вокальні мелодії по типу болгарських народних пісень, а навчаючись гри на музичних інструментах імпровізують з опорою на своєрідні для болгарської народної музики ритмічні комбінації. Безперечно, головна увага надається співу болгарских народних та дитячих пісень. Це зумовлено національною самобутністю болгарського фольклора, котрому притаманний діатонізм, контиленність на своєрідна ритмічна структура.

На уроках учні користуються підручниками укладеними відповідно до навчальних програм, які містять певні музично-педагогічні технології і мають добре художнє оформлення. Міністерство освіти піклується і про забезпечення вчителів необхідним дидактичним і методичним матеріалом.

Учні 10-12 класів беруть участь у факультативних заняттях. Вони за власним вибором двічі на тиждень відвідують заняття хорових та оркестрових колективів, співають у фольклорних ансамблях, навчаються гри на народних музичних інструментах.

На особливу увагу заслуговує позашкільна робота, участь молоді в дитячих та юнацьких центрах художнього виховання. Тут вони поглиблюють знання і розвивають індивідуальні уміння і навички за допомогою різних видів мистецтв, як-от: музичного, хореографічного, образотворчого, екранного, театрального тощо. На базі цих центрів створено відомі в країні і за кордоном дитячі самодіяльні художні колективи, яким під силу складний і різноманітний програмний репертуар. Так, на базі Софійського Палацу школярів продовжує роботу заснований у 1947 році дитячий хор «Бодра смяна». «Колектив нараховує більше 300 учасників і включає молодшу і старшу групи. У хорі проводиться копітка виховна робота. Концертуюча група складає 100 чоловік. При підготовці до виступів проводиться індивідуальна перевірка партій. Хор має великий репертуар, до складу якого входять багатоголосні твори» [Халаб, с. 163] – наголошують російські дослідники П.Халабузар, В Попов, Н.Добровольська. У 80-х роках великою популярністю серед болгарських школярів користувалися дитячо-юнацькі філармонії, де молодь навчалася гри на музичних інструментах і брала участь у роботі оркестрових колективів. Участь в оркестровому музикуванні сприяла «розвитку гармонічного і поліфонічного слуху школярів» [Апрак, с. 195] – зазначає О.Апраксина.

З огляду на сказане варто зазначити, що знання болгарськими учнями класичної та народної музики має велике значення у збереженні національної ідентичності. Музичні традиції болгарського народу, вивчення творів європейської культури і музичної мови далеких континентів сприяє розширенню музичного світогляду та формуванню естетичної культури молоді.

Австрія, офіційно Республіка Австралія – це країна з населенням 7,9 млн. чоловік, яка знаходиться у центрі Європи. Австрійська шкільна система освіти відрізняється високою якістю підготовки і займає одне з провідних місць у світі. У країні існують обов’язкові школи: початкові та основні, а також загальноосвітні середні школи. Поряд з безкоштовними державними школами працюють платні приватні школи, з-поміж яких: католичні, протестантські та вільні. Після закінчення початкової школи (1-4 класи) діти переходять в основну школу або гімназію. В основну школу зараховують усіх дітей незалежно від успішності в початковій школі. Класи комплектуються відповідно до успішності школярів. У гімназіях навчаються діти, котрі успішно закінчили початкову школу і добре склали вступні іспити. В Австрії також існують гімназії і основні школи з поглибленим вивченням музичного мистецтва.

Уроки музики в початкових і основних школах, а також в гімназіях проводяться за методикою відомого німецького композитора, музикознавця і педагога Карла Орфа (1895-1982 рр.). Концепція музично-естетиного виховання К.Орфа грунтується на широкому використанні музичного фольклора та його впливі на розвиток творчої ініціативи учнів. К.Орф є автор методики музично-естетичного виховання молоді. Основна мета занять музикою – зазначав педагог, – стимулювання і розвиток творчої фантазії учнів, розвиток імпровізаційних навичок, умінь творити музику в процесі індивідуального і колективного музикування. Розвиток творчих здібностей учнів у одній галузі, вважав К.Орф, – обов’язково відіб’ється на інших.

Основні положення музично-педагогічної концепції К.Орфа викладено у «Шульверку», п’ятитомному виданні п’єс для хорового виконання у супроводі музичних інструментів, вправ на вимовлення і декламацію, ритмічних вправ та театралізованих сцен.

Отже, слід визнати, що система музично-естетичного виховання в Австрії спрямована на розвиток індивідуальних творчих здібностей кожної дитини через залучення до активного творчого музикування, розвитку вокально-хорових і виконавських здбностей в процесі хорового співу і гри в оркестровому колективі. За такого підходу відбувається розвиток не тільки музичних, а також загальних здібностей, що ефективно впливає на становлення особистості як громадянина.

Польща, або річ Посполита Польща – держава у Центральній Європі з населенням 38,5 млн. чоловік. Ядро нової структури освітньої системи у Польщі утворюють: шестирічна обов’язкова початкова школа двох ступенів – 1-3 і 4-6 класи. Для школи першого ступеня характерне інтегроване навчання, а в основу школи другого ступеня покладено вивчення навчального матеріалу за змістовими блоками. Перший рік навчання, так званий нульовий клас, покликаний підготувати дітей до основного навчання. Продовженням загальноосвітньої школи є трьох-чотирьох річні коледжі або гімназії, де випукники отримують атестат зрілості. Завершують цикл освітньої системи дворічні професійно-технічні училища. Польська шкільна освіта вважається однією з найбільш якісних у Центральній Європі.

Музичне виховання у польських школах здійснюється як на уроках так і в процесі позакласної і позашкільної роботи. У 1-3 класах на уроках «Мистецтва» (музика спільно з малюванням), діти здобувають навички вокально-хорової роботи в процесі співу польських народних пісень та розвивають почуття ритма. Цей процес передбачає, перш за все, інтеграцію знань засобом вивчення творів образотворчого мистецтва, літератури, ліплення та інших видів мистецтв. «Інтегроване навчання, – наголошує А.Вільчковська, – спрямоване на формування в учнів цілісного бачення навколишнього світу, розвиток естетичних почуттів, позитивних загальнолюдських моральних якостей» [Вільчков, с. 46].

У 4-6 класах учні слухають народну та класичну музику, навчаються гри на музичних інструментах (клавішних та ударних). Для засвоєння ключових знань з теорії музики та історії музики запроваджено блочну систему навчання. Вчителі намагаються розвивати в учнів індивідуальні музичні здібності, навчають молодь правилам сприймання та інтерпретації творів музичного мистецтва. Діти із задоволенням беруть участь в ансамблевій грі та імпровізації на музичних інструментах. «До основних форм музичного виховання, – зазначає дослідниця музичної освіти школярів у Польщі А.Вільчковська, – що застосовуються в навчальному процесі в 4-6 класах основних шкіл, належать: спів учнів у хорі, заняття, спрямовані на вдосконалення музичної дикції; ритміка (виконання гімнастичних і танцювальних вправ); гра на ударних і клавішних інструментах» [Вільчков, с. 47].

На уроках «Мистецтва» в гімназіях учні вивчають польську музичну культуру, слухають твори написані композиторами-класиками (Ф.Шопен, Х.Венявський, С.Монюшко) та сучасними композиторами, знайомляться з європейською музикою. Учителі продовжують роботу з формування вокально-хорових навичок та навичок гри на музичних інструментах. «Одним із важливих завдань є розвиток в учнів емоційності й творчого піднесення через різні форми спілкування з музикою» [Вільчков, с. 47].

Таким чином, польська система загальної музичної освіти проходить період модернізації та оновлення основних підходів до її існування. Створюються нові концепції, спрямовані на розвиток загальної музичної культури молоді, формування їхнього інтелектуально-художнього мислення, виховання творчого ставлення до навколишнього світу, створення сприятливих умов для активної участі у культурному житті країни.

Нідерланди (Голландія), офіційно Королівство Нідерланди – держава в Західній Європі з населенням 16 млн. чоловік. Біля 30 % шкіл є державними, інші фінансуються приватними організаціями і суспільствами.

Система шкільної освіти Нідерландів має багато спільного з системою освіти інших скандинавських країн. Тут за наповненість навчальних планів певними дисциплінами відповідає керівництво шкіл. Така ж ситуація і з навчальними програмами, котрі укладають самі викладачі й затверджують на директораті школи. Навчальні програми побудовані на тих видах діяльності, котрі стимулюють розвиток музичних здібностей школярів, з-поміж яких: спів за допомогою відносної та абсолютної сольмізації, слухання музики нідерландських композиторів та композиторів інших країн, розвиток почуття ритма в процесі виконання народно-сценічних танців, гра на народних інструментах та участь в оркестровому музикуванні, а також розвиток в учнів навичок імпровізації.

У країні широко розгалужена система позашкільних молодіжних центрів, де учні навчають гри на фортепіано і флейті, а також оволодівають навичками гри на інших музичних інструментах. Вчителі опікуються тим, щоб діти мали необхідну нотну літературу, відшукують такі форми і методи роботи, котрі сприяють розвитку пізнавальних інтересів і музичних здібностей учнів.Система позашкільної освіти передбачає залучення молоді до концертно-виконавської діяльності під час проведення виховних заходів, конкурсів і олімпіад.