11.3 Поглиблення знань, формування вмінь і навичок в галузі

сприймання музики

Знайомство учнів 7-го класу з музичним мистецтвом відбувається у межах вивчення «Палітри музичних образів». Зміст уроків першого семестра об’єднано темою «Образний зміст музики». На першому уроці учні поглиблюють знання про музичні символи України. Вони слухають фрагменти Державного гімну України «Ще не вмерла Україна», фрагменти гімну Українських Січових Стрільців «Ой у лузі червона калина» та «Молотву за Україну» М.Лисенка. Вчитель зосереджує увагу на історії написання цих творів та пізнавальних даних із життя композиторів. Головна мета цього уроку – виховання у підлітків почуття патріотизму і національної гідності, любові до Батьківщини і свого народу.

Варто зазначити, що знайомство з творчістю М.Лисенка, а саме його операми «Наталка-Полтавка» і «Тарас Бульба» забезпечує інтеграцію знань з літератури та музики. Учні обговорюють сюжет, слухають фрагменти з опер. За допомогою методів порівняння, контраста і зіставлення, спостереження за розвитком музичної дії та засобів музичної виразності здійснюють музичну характеристику головних дійових осіб, зосереджують увагу на особливостях інтонаційно-образної мови кожного персонажа.

Нові уявлення і відчуття учні отримують у процесі знайомства з баладою Ф.Шуберта «Лісовий цар». З творчістю австрійського композитора Ф.Шуберта учні вже знайомі. Вчитель засереджує їхню увагу на баладі як музичному жанрі, акцентуючи на тому, що в пісні-баладі єдиний драматичний образ, котрий нібито поєднує інтонації кількох дійових осіб на фоні неперервного руху супроводу. Пізніше підлітки знайомляться з новими жанрами музики – серенадою і музичним моментом. Доречно заздалегідь дати домашнє завдання, щоб школярі підготували і розповіли про творчість Ф.Шуберта, зосереджуючи увагу на тому, що композитор писав романтичні пісні та балади, вокальні цикли, фортепіанні мініатюри, симфонії та інструментальні ансамблі. Крім зазначеного, звертаємо увагу на тому, що пісенність Ф.Шуберта пронизує твори всіх жанрів. Вчитель разом з учнями інтерпретують інтонаційно-образний зміст «Серенади» та «Музичного момента» ля бемоль мажор, віднаходять характерні для цих творів інтонації.

Крім Ф.Шуберта, представниками романтичного напряму в музиці були К.Сен-Санс і Р.Шуман. Передусім учні можуть підготувати реферати і виступити з повідомленнями про творчість композиторів. Підсумовуючи виступи, вчитель зосереджує увагу на тому, що персонажі, виведені Ф.Шубертом у сюїті «Карнавал тварин» постають у жартівливому, а іноді карикатурно-сатиричному вигляді. У окремих випадках композитор мав на увазі не стільки тварин, скільки людські характери, які вони уособлюють. Винятком є музика «Лебедя», до якого 1905 року балетмейстер М.Фокін створив концертний номер для російської балярини Анни Павлової. Цей витвір отримав назву «Вмираючий лебідь». Така психологічна установка на слухання музики завжди знаходить відгуку підлітків і вони із захопленням сприймають музику композитора.

Протилежні музичні образи підлітки знаходять у Сьомій симфонії Д.Шостаковича, яка стала символом боротьби з фашизмом і відгуком композитора на трагічні події Другої світової війни. Емоційним впливом на свідомість підлітків стає повідомлення вчителя про те, що перше виконання відбулося у блокадному Ленінграді. Учні не тільки поглиблюють знання про творчість відомого радянського композитора-класика, а також слухають фрагменти з епізодом нашестя, визначають особливості ритмічного малюнку головної теми, висловлюють свої враження, здійснюють інтерпретацію змісту твору, характеризують музичні образи. Завершенням теми Великої Вітчизняної війни уважається аналіз образного змісту пісні написаної композитором А.Пашкевичем на слова М.Негоди «Степом, степом». Учні самостійно характеризують образ Матері, доводять як композитор за допомогою засобів музичної виразності створив образ, який поєднує у собі скорботу і тугу, надію і чекання на повернення сина.

Наступного уроку учні знайомляться з одним із найпопулярніших творів ХХ століття, а саме: «Балеро» іспанського композитора М.Равеля. Підлітки дізнаються, що балеро це іспанський танець. Композитор М.Равель написав його для відомої танцівниці Іди Рубінштейн. Після вступного слова вчителя, стосовно історії створення цього твору, учні слухають і знаходять відповіді на поставлені запитання. Слухачів вражає стихія чіткого руху, яка асоціюється з невмолимим наближенням катастрофи, вивільненням величезної енергії і волі. Учні з емоційним піднесенням сприймають композиційну структуру побудовану на ритмі, мелодії і темпі. Висловлювання підлітків у процесі обговорення та інтерпретації інтонаційно-образного змісту твору свідчать про рівень інтелектуально-музичного мислення, власного сприймання і усвідомлення музичного образу і засобів його відтворення.

Наприкінець першої чверті можна діагностувати і з’ясувати рівень засвоєння музично-теоретичних знань, вмінь і навичок учнів у сприйманні та інтерпретації музичного образу тих творів, які вони слухали і виконували на уроках музичного мистецтва. В результаті творчих обговорень, аргументованих висновків, щодо різноманітних музичних образів, які покладено в основу музики різних жанрів, підлітки усвідомлюють, співпереживають та емоційно сприймають образний зміст музики, у якому відтворено історичні події і життєві явища, взаємостосунки, людські думки і почуття, радість і тугу, кохання і сподівання, надію і віру в доброчинність і добропорядність.

Поглиблення у образний зміст музики передбачає встановлення і усвідомлення взаємозв’язків елементів музичної мови. Узгодженість мелодії та ритма, регістрів і тембрів, темпа і метра, нюансів і динаміки визначається індивідуальністю композитора, його уявленням та відчуттям сутності інтонаційно-образного змісту музичного твору. Відтак, підлітки слухаючи музику повинні віднаходити ці взаємозв’язки і визначати їх роль у структурі музичного образу. Яскравим прикладом гармонійного взаємозв’язку елементів музичної мови уважається всесвітньовідома Друга угорська рапсодія композитора і піаніста, представника романтичного стилю Ф.Листа. Для того, щоб зрозуміти інтонаційну структуру музики Ф.Листа, в основі якої знаходиться угорська народна музика, вчителю доцільно розповісти учням найбільш яскраві епізоди з творчого життя композитора, акцентуючи увагу на тому, що геніальний піаніст Ф.Лист підвів звучання фортепіано до рівня цілого оркестра. Після прослуховування Другої угорської рапсодії доречно організувати з учнями її обговорення, зосередивши увагу на тому, що твір складається із двох контрастних розділів. Музика першого розділу повільна, романтична, світла і піднесена, у другому розділі відчувається метроритм угорської танцювальної музики. Динамічно стрімкий чардаш не може не вразити творчу уяву підлітків і викликати у них позитивний емоційний відгук, відчуття особливостей інтонаційної структури угорської народної музики.

Пізнавальний інтерес у молоді викликають жартівливі й ліричні образи вокальної та інструментальної музики. Учні продовжують знайомство з творчістю Й.Баха. Тепер композитор відкривається перед ними як автор жартівливої музики. У п’єсі «Жарт» з другої частини сюїти № 2 соло проводить флейта, а струнні інструменти підтримують звучання відтворюючи фон, на якому переплітаються різні голоси оркестра.

Прикладом ліричних образів у вокальній музиці є пісні латиського композитора Р.Паулса, зокрема: «Старовинний годинник», «Мільйон червоних троянд», «Вернісаж» тощо. Пісня «Листя жовте» завжди викликає живий інтерес у підлітків. Вони із захопленням розучують і виконують цей твір, влучно характеризують і емоційно сприймають інтонаційну мову музичних образів.

Наступного уроку учні продовжують знайомство з творчістю німецького композитора Л.Бетховена, який створив героїчні образи, написав «Апасіонату», «Героїчну» та П’яту симфонії. Увертюра «Егмонт» написана композитором для театрального спектаклю є зразком героїзма і боротьби за свободу фламандського народу з іспанськими завойовниками. Разом з тим, тут історія кохання графа Егмонта і юної красуні Клерхен. Вчитель підводить учнів до сприймання трьох образів, а саме: зіткнення протилежних сил, образ боротьби і образ перемоги. Знайомство з сюжетною лінією трагедії поглиблює сприймання музики Л.Бетховена і усвідомлення її образного змісту.

Слухаючи музику різних композиторів, учні зосереджують увагу на контрастності музичних образів. Прикладом існування багатьох з них є музика польського композитора і піаніста Ф.Шопен. З творчістю композитора учні знайомляться вже на попередніх уроках. За такої ситуації вчителю доцільно дати класу відповідне завдання, виконання якого потребує пошуку матеріала, котрий висвітлює творчий і життєвий шлях композитора. Сприймаючи два різнохарактерних твори, як-от: Вальс ре-бемоль мажор і Вальс до-дієз мінор, учні аналізують інтонаційно-образний зміст, порівнюють засоби музичної виразності, приходять до висновків, що в основі образного змісту музики лежить контрастність.

З творчістю геніального німецького композитора Й.Баха учні знайомилися на попередніх уроках. Вони розпізнають і усвідомлюють поняття поліфонічний і гомофонний стиль, а у 7-му класі підлітки поглиблюють свої знання про поліфонічну музику, слухають органну фугу Й.Баха ля мінор. Підлітки самостійно готують матеріал і виступають з повідомленнями про творчість композитора, наголошуючи, що Й.Бахом написано багато творів для органа, а саме: хорали, хоральні прелюдії, фантазії, токати, прелюдії і фуги. Вчитель пояснює, що таке фуга і у чому особливості її голосоведення. При слуханні учні можуть показувати вступ голосів, які утворюють поліфонічну тканину музичного твору.

Спостерігаючи за розвитком музичного образу в танцювальній музиці, учні знайомляться з творчістю відомого вірменського композитора А. Хачатуряна, слухають фрагменти з відомих творів, як-от: «Танець з шаблями» з балету «Гаяне», галоп і вальс до драми М.Лермонтова «Маскарад». Приходять до висновку, що це контрастні за змістом твори. Вальс предає романтично-схвильовані почуття і відчуття трагедії, а галоп втілює стрімку, грайливу і запальну музику танцю, у якій відчувається святковий настрій маскарадної дії. Учні за допомогою методу контраста і зіставлення порівнюють два різних за характером твори, використовуючи музичну термінологію визначають особливості музичного образу танцювальної музики.

Поглиблюючись у тему «Образний зміст музики» учні знайомляться з творчістю сучасного українського композитора Б.Фільц, яка працює у різних жанрах, а саме: симфонічної, інструментальної, камерно-вокальної та хорової музики. Композитором написано багато творів для дітей і молоді, а хор на слова М.Сингаївського «Любимо землю свою» став молодіжним гімном України. Б.Фільц звертається до творчості відомих поетів минулого і сучасності, як-от: Т.Шевченка, Л.Українки, І.Франка, М.Рильського, Д.Павличка, Л.Костенко. На їхні вірші написано багато хорових творів. Інтонації музики західних регіонів України ми відчуваємо у фортепіанному циклі «Десять закарпатських новелет». Чітка ритмічна структура, синкоповані звороти, невеликий діапазон мелодії складають інтонаційну основу цих мініатюр. Крім того, учні знайомляться та розучують пісню Б.Фільц «На полонині, на верхівці». За такого підходу підлітки збагачують свої музичні враження інтонаціями закарпатських пісень, аналізують емоційно-образний зміст музики, спостерігають за розвитком музичної дії.

Підсумовуючи, необхідно зазначити, що підлітки при засвоєнні теми «Образний зміст музики» знайомляться з творчістю різних композиторів, як минулого так і сучасності. Крім зазначеного, слухають кращі твори написані митцями, знайомляться з інтонаційно-образною структурою цих творів та спостерігають за розвитком музики, а також аналізують зміст музичних образів втілених у творах різних форм і жанрів. Такий підхід до засвоєння музичного матеріала збагачує музично-слуховий досвід школярів, сприяє формуванню естетичної культури та шанобливого ставлення до надбань у галузі музичного мистецтва.

Опанування знаннями, вміннями і навичками у галузі музичного мистецтва учнями 8-го класу відбувається у процесі засвоєння теми І семестру «Відлуння епох у музичному мистецтві». На першому уроці учні обмінюються спогадами про літні музичні враження, які вони отримали під час відпочинку, подорожей, відвідування концертів, культурно-виховних заходів, а також за допомогою засобів масовой комунікації. Передусім, вчителю необхідно організувати обговорення таким чином, щоб дати можливість висловитися кожному учню і підтримати спогади та міркування підлітків, котрі об’єктивно аналізують музичні явища і дають адекватну оцінку впливу музики на свідомість та емоційний стан особистості.

Звернення до творчості німецького композитора Й.С.Баха зумовлено тим, що його музика відповідає сучасним ідеалам і викликає пізнавальний інтерес у молоді. Геніальним композитором створено велику кількість творів для органа, а саме: хоральні прелюдії, хорали, токати, фантазії, прелюдії та фуги. Токата – це віртуозна інструментальна п’єса для фортепіано або органа, написана у чіткому, швидкому темпі звуками рівної короткої тривалості, що виконуються нон легато. Органні токати Й.С.Баха написані у вільній імпровізаційній формі. Це п’єси схожі на прелюдію або фантазію. Молодь із захопленням сприймає музику Й.С.Баха завдяки тому, що вона генерує велику життєву силу, відкриває глибину почуттів і думок, спонукає особистість до боротьби за ідеали. Перед прослуховуванням токати і фуги ре мінор доцільно учнів налаштувати на те, щоб вони під час сприймання відшукували спільні та відмінні інтонації, які поєднують цей твір з музикою композитора, яку слухали раніше.

Відлуння музики Й.С. Баха спонукало бразильського композитора Е. Віла-Лобос до написання десяти сюїт під назвою «Бразильські бахіани» для різного складу інструментальних ансамблів. Сольні партії тут виконують різні музичні інструменти – духові, струнні, клавішні. Концертні номери Бразільської бахіани написані у різних темпах і характер музики відповідає темпераментним бразильським танцям. Структура музичних образів побудована на інтонаціях народних мелодій. За формою кожен номер наближається до сюїт Й.С.Баха. Інформація вчителя щодо творчості Е. Віла-Лобос і його циклу Бразільські бахіани налаштовує учнів на слухання Арії, одного з найбільш яскравих номерів за красою голосоведення. Доцільно зосередити увагу школярів на тому, щоб вони у процесі слухання відшукували відповіді на поставленні запитання і могли самостійно висловити свої погляди стосовно тембрового забарвлення та інтонаційно-образного змісту музичного твору.

Крім музики Е. Віла-Лобос учні знайомляться з основними рисами творчості відомого радянського композитора, піаніста і педагога А.Шнітке. У загальних рисах вчителю необхідно охарактеризувати концепцію полістилістики запропоновану А.Шнітке і прослухати фрагменти з його Сюїти у старовинному стилі.

За своєю структурою зміст наступного уроку повністю присвячується творчості німецького композитора Л.Бетховена, музика якого затребована у сучасному молодіжному середовищі. Після прослуховування І частини сонати № 14 необхідно наголосити на тому, що цей твір композитором написано у період глибокої життєвої кризи. При обговоренні учні висловлюють своє враження акцентуючи увагу на глибоких внутрішніх переживаннях і перетворюючій силі музики. Щоб зрозуміти творчість Л.Бетховена підлітки знайомляться ще з одним твором композитора, який уважається шедевром світової музики, а саме: «До Елізи». Доречно організувати роботу таким чином, щоб підлітки здійснили порівняльну характеристику двох творів композитора і за допомогою засобів музичної виразності визначили характер музики, а також усвідомили які емоції у них виникли у процесі слухання цих творів.

Знайомство з творчістю основоположника української симфонічної музики Л.Ревуцьким починається з розповіді вчителя про творчість композитора. Учні дізнаються, що Л.Ревуцький був відомим педагогом, який виховав плеяду сучасних українських композиторів. Вершиною його творчості стала Симфонія № 2, яка увійшла до золотого фонду української класичної музики. Учні слухають фінал Симфонії, спостерігають за розвитком музичної дії та висловлюють свої враження при обговоренні.

Твір, який привернув увагу двох композиторів різних епох і століть стала новела П.Мериме «Кармен». Французький композитор епохи романтизму Ж.Бізе написав оперу «Кармен», а радянський композитор Р.Щедрін зробив транскрипцію музики Ж.Бізе і створив геніальну «Кармен-сюїту» - шедевр світової музичної культури. Інформацію про творчий шлях та історію створення двох творів учні можуть віднайти самостійно і розповісти на уроці. Пізнавальним з історичної точки зору є той факт, що балетмейстер А.Алонсо написав лібрето і здійснив хореографічну постановку «Кармен-сюїти», де головну партію виконала відома радянська танцівниця М.Плисецька. Молодь завжди з піднесенням сприймає музику «Кармен-сюїти» і бере активну участь у обговоренні. Вчителю важливо зосередити увагу на тому, що це перший твір епохи романтизму, у якому Ж.Бізе за допомогою засобів музичної виразності вивів образи простих людей, показав історію кохання робітниці та солдата.

Важливим завданням вчителя музичного мистецтва є виховання у підлітків ставлення до розважальної музики. Учні повинні усвідомити, що музика угорських композиторів Й Штраусів (батька і сина) увійшла до золотого фонду світової музичної культури. Марш до кінофільму «Веселі хлоп’ята» радянського композитора І.Дунаєвського став брендом ХХ століття. «Полька-піцікато» Й.Штрауса і Марш І.Дунаєвського учні слухають у виконанні симфонічного оркестра. Підлітки самостійно можуть підготувати реферати і виступити з повідомленнями про життя і творчий шлях цих композиторів. Важливо те, що учні дізнаються, що виконується «Полька-піцікато» засобом видобування звука не смичком, а щипком пальців. Композитор Й.Штраус-син створив твір наповнений радості життя, щастя і кохання. Важливо почути ставлення учнів до розважального жанру музики та їхнє відчуття інтонацій музики різних епох.

Занурення у зміст розважальної музики відбувається у процесі ознайомлення учнів з шансоном, жанром французької музики, котрий виник у кінці ХІХ століття. Доцільно наголосити увагу підлітків, що виконавці шансону є зазвичай також авторами текстів і музики. Серед виконавців шансону Едіт Піаф, Жак Брель, Лео Ферре, котрі виконували пісні, у яких оспівувалося життя робітничого класу Парижа. Російський шансон більше пов’язаний з тематикою кримінального світу. Учні знаходять спільні риси, які поєднують шансон з жанром балади і у спільній дискусії переконують і доводять свою точку зору.

Наприкінці чверті учні самостійно приходять до висновку про призначення легкої і серйозної музики, а також про вплив сучасної музики на формування естетичної культури особистості, усвідомлюють сутність мистецтва і його вплив на формування морально-етичних якостей і світоглядних цінностей молоді.

Інформацію про творчий шлях В.Висоцького, Б.Окуджави, О.Розенбаума, А.Горчинського, як найбільш яскравих представників бардівської пісні ХХ-ХХІ століть учні можуть підготувати та презентувати самостійно. У процесі попередньої індивідуальної роботи вчитель повинен узгодити план їхнього виступу і відібрати пісні для прослуховування. Гловну увагу необхідно зосередити на тому, що бардівська пісня інакше називається авторською піснею. Її виконавці самі пишуть вірші та музику і виконуються ці пісні під акомпанемент гітари. На перший план постає віршований текст. Пісні присвячуються актуальним проблемам сучасності. Наповнені реалізмом, вони привертають увагу молоді рішучим зверненням до соціально-політичних питань. У них проявляється ііндивідуальне ставлення особистості до сенсу життя. Прослухавши пісні «Ваше величносте, жінко» Б.Окуджави та «Пісню про друга» В.Висоцького вчитель організує дискусію таким чином, щоб надати можливість підліткам висловити своє ставлення до вічних тем – дружби і кохання.

Наступного уроку школярі знайомляться з пісенною творчістю українських композиторів В.Івасюка та І.Шамо. Вчитель наголошує увагу підлітків на тому, що В.Івасюк за своє коротке життя (1949-1979) написав більше сотні пісень, серед яких «Червона рута», «Водограй», «Я піду в далекі гори», «Пісня буде проміж нас» та інші. В.Івасюк вважається основоположником української естрадної поп-музики, його пісня «Червона рута» стала піснею року на всесоюзному конкурсі 1971 року. Більшість учнів чули цей твір у виконанні С.Ротару. Композитор І.Шамо писав музику в різних жанрах. Хітом його творчості стала пісня «Києве мій», у якій композитор оспівує любов до рідного міста, його красу і неповторність. Пісні «Червона рута» і «Києве мій» учні не тільки слухають, а також розучують і виконують всім класом. Працюючи над чистотою інтонування, звуковеденням, диханням і дикцією вчитель зосереджує увагу на виразності виконання та відтворенні музично-художнього змісту цих творів.

Знайомство з джазовою музикою завжди викликало здоровий інтерес у підлітків. Вони з багатьма творами джазової музики знайомі завдяки засобам масової інформації. Відтак, доречно дати індивідуальне завдання окремим учням, щоб вони самостійно підготували матеріал і розповіли одноліткам про витоки джазової музики. При обговоренні цієї теми доречно зосередити увагу класу на тому, що цей напрям музики виник на межі ХІХ-ХХ століть у США. Серед відомих виконавців джазової музики був співак і композитор Луї Амстронг. Створені ним естрадні гурти «Хот-Файв» і «Хот-Севен» принесли йому світову популярність. Основою джазової музики вважається імпровізація. Імпровізатор створює музику спільно зі своїми партнерам по колективу. Кожен раз народжується новий твір, у якому своєрідні й неповторні мелодія і метроритм, прийоми і манери виконання. Учні слухають фрагменти джазових композицій Л.Амстронга негритянських спірічуелсів «Молитва» і «Блюз західної околиці» та беруть участь у їхньому обговоренні.

Занурення у джазову музику, знайомство з відомими виконавцями у цьому жанрі, слухання та обговорення джазових композицій сприяє розкриттю світу почуттів у музиці. Підліткам можна запропонувати розповісти про своїх улюблених джазових виконавців і композиторів. Учні самостійно віднаходять записи з виступами джазменів, беруть активну участь у обговоренні змісту імпровізацій та манер виконання, грунтовно аргументують і відстоюють власні погляди і переконання. На уроці звучать фрагменти джазових композицій написані Д.Елінгтоном, Г.Міллером, Е.Фітцджеральд. Остання вважається відомою джазовою вокалісткою ХХ століття, а за висловлюванням світової спільноти «першою леді джазу». Маючи своєрідний тембр голосу Е.Фітцджеральд володіла величезним діапазоном голосу і особливою віртуозністю. Вона майстерно імітувала звучання багатьох музичних інструментів. Видатний афроамериканський композитор Д.Еллінгтон очолював всесвітньовідомий джазовий колектив талановитих музикантів-імпровізаторів, кожен з яких виступав як своєрідний джазмен. Пізнавальний інтерес у молоді спостерігається і до творчості американського тромбоніста, аранжувальника та лідера біг-бендів кінця 30-х – початок 40-х років Г.Міллера, котрий з оркестром повітряних сил США виступав у різних концертних залах світу.

З творчістю відомих рок-музикантів Е.Преслі, Дж.Леннон та П.Макартні підлітки знайомляться у процесі прослуховування їхніх композицій. Учні самостійно готують реферати і виступають із повідомленнями про різновиди рок-музики, а саме: біг біт, кантрі, рок-н-рол. Необхідно зосередити увагу підлітків на тому, що рок-музика – це одноманітний ритм, підтримується барабаном та електрогітарою. Рок-група невелика за складом, містить вокаліста, гітариста, барабанщика, інколи саксафон, акордеон та клавішні інструменти. Тексти пісень написані англійською мовою, це зумовлено тим, що даний жанр прийшов до нас зі США та західної Европи, а саме: Великої Британії. Для глибокого засвоєння рок-музики учні розучують та виконують композицію Дж.Леннона та П.Макартні «Yesterday».

Далі підлітки продовжують знайомство з кумирами рок-музики 70-х – 80-х років ХХ століття, серед яких британський рок-гурт Pink Floyd, Queen та вокаліст і клавішник гурту Queen Ф.Мерк’юрі. Крім того, іспанська співачка М.Кабальє, котра з Ф.Мерк’юрі записала декілька альбомів популярних композицій у стилі рок. Для ознайомлення з кумирами рок-музики доцільно запропонувати учням індивідуальні завдання у формі рефератів, що уможливлює глибоке занурення у певний напрям рок-музики, а саме: хард-рок, прогресивний рок і глем-рок. Для виконання цього завдання доречно рекомендувати учням використати звуковий та історичний матеріал інформаційно-комунікативних мереж Інтернету. Обов’язково залучити до обговорення підлітків, котрі не брали участі у підготовці рефератів.

Становлення української рок-музики відбувалося у 80-х роках ХХ століття. Вона була за своєю спрямованістю і образністю близька до реального життя, тому стала доступною і зрозумілою для молодіжної аудиторії. Фестиваль «Червона рута» 1989 року, котрий відбувся у Чернівцях, стимулював появу нових гуртів і виконавців у зазначеному жанрі. У 90-х роках на сцені з’являється гурт «Океан Ельзи», котрий на чолі з його лідером С.Вакарчуком набув великої популярності серед шанувальників рок-музики. Вчителю доцільно організувати роботу з ознайомлення підлітків з вітчизняною рок-музикою за зразком попереднього уроку. При обговоренні та аналізі творів, а також інтерпретації інтонаційно-образного змісту творів доцільно використовувати попередній досвід і надати учням можливість не тільки охарактеризувати зміст музики, а також висловити своє відношення до сучасної музики і її виконавців.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що засвоєння теми «Відлуння епох у музичному мистецтві» дозволяє підліткам порівняти різні жанри музики, відчути їх різницю, внутрішній світ композиторів і виконавців, що уможливлює формування музичних потреб, інтересів та смаків школярів, усвідомлення того, що музика відзеркалює внутрішній світ композитора, його епоху і соціальне середовище. Крім того, вона позитивно впливає на інтелектуальний розвиток молоді, формування їх емоційно-естетичного ставлення до світових цінностей та вітчизняної музичної культури.