Методика викладання музичного мистецтва у 7-8 класах

1. Особливості психічного розвитку учнів 7-8 класів

Сприймання. На основі набутого досвіду й знань в процесі музичного сприймання учні 7-8 класів об’єднують окремі елементи музичної мови в цілісний образ, надають їм певної структури та сформованості. Сприймаючи музичний твір вони осмислюють його як єдине ціле, що має свою структуру. Дані про виразні характеристики музичного твору (музики, мелодії, ритму, темпу, динаміки, тембру, гармонії, штриха, регістру) синтезуються в загальне знання і зумовлюють цілісне сприймання музичного твору в сукупності його властивостей.

У цьому віці формується апперцепція, тобто залежність змісту і спрямованості музичного сприймання від художньо-естетичного досвіду особистості, знань, інтересів, установок, ставлення до музичного мистецтва. Для підліткового віку характерна спостережливість за розвитком музичного образу в процесі сприймання творів музичного мистецтва, яка зумовлена можливістю відрізнять характерні властивості музичної мови. Спостережливість формується в процесі систематичного спілкування і сприймання творів музичного мистецтва та пов’язана з розвитком інтересів підлітків до світового і сучасного музичного мистецтва. Активно відбувається формування узагальненості сприймання музичного твору, що є вищим виявом усвідомлення людського сприймання. Осмисленість узагальнених образів сприяє формуванню світоглядних позицій особистості, які позитивно впливають на становлення підлітків.

Все чіткіше проявляється індивідуальність сприймання, яка виявляється в динаміці, точності, цілісності, структурності та особливостях емоційного забарвлення. Для підлітків характерний аналітично-синтетичний тип сприймання, який дозволяє зрозуміти музичні образи і явища, які містяться у музичному творі та дати їм ґрунтовне пояснення. Такий тип сприймання найбільш сприятливий для аналізу музичного твору і організації діяльності на уроці.

Мислення. Спілкування з творами музичного мистецтва сприяє подальшому розвитку в підлітків творчого мислення, яке здебільшого носить аналітичний характер. З накопиченням життєвого і музичного досвіду удосконалюється словесно-логічне мислення, яке сприяє інтелектуальному розвитку. Все більше розвивається самостійність і усвідомленість мисленнєвої діяльності, ефективність якої зумовлюється пізнавальними інтересами і потребами. Мисленнєва діяльність активізується в умовах виникнення проблеми, при розв’язанні проблемних ситуацій в процесі запровадженням як сталих, так і новітніх музично-педагогічних технологій.

Пам’ять. В процесі відчуття і сприймання, думок і емоцій, засвоєння музичних образів і понять, відбувається накопичення музичних вражень, які запам’ятовуються, зберігаються та відтворюються завдяки розвитку музичної пам’яті. В залежності від характеру мети музичної діяльності й змісту запам’ятовування і відтворення музичного матеріалу розрізняють мимовільну і довільну пам’ять. Відповідно до закріплення і зберігання музичних вражень відбувається запам’ятовування і послідовне перетворення усіх трьох видів пам’яті: сенсорної, короткочасної та тривалої.

Повне засвоєння і відтворення знань, вмінь і навичок в галузі музичного мистецтва залежить від ефективності довільного запам’ятовування музичного матеріалу. Продуктивність довільного запам’ятовування забезпечується повторенням і заучуванням музичного матеріалу. Це стосується в першу чергу формування вокально-хорових навичок, розвитку навичок імпровізації, інтерпретації музичного твору тощо. В психології вирізняють механічне і смислове запам’ятовування. В процесі музично-творчої діяльності активно розвиваються всі види пам’яті. Інтерпретація музичних творів, сприймання по слуху інтервалів, мажорного і мінорного тризвуків сприяє процесу формування абстрактно-логічної пам’яті. Особливе значення для розвитку пам’яті має самостійна робота підлітків, яка містить опрацювання наукової літератури для підготовки рефератів і повідомлень, пов’язаних з особливостями життя і творчості композиторів.

Уява. У сприйманні творів музичного мистецтва чільне місце займає уява, що представляє собою психічний процес створення підлітками нових образів на основі їхнього попереднього життєвого досвіду та наукових знань з елементарної теорії музики. Уява тісно пов’язана з пам’яттю, відчуттям, сприйманням, емоціями та мисленням. Сприймання стимулює уяву, а фантазія підсилена емоційним впливом музики на почуття підлітків, сприяє розвитку мисленнєвої діяльності. За допомогою емоційно-образних визначень учні самостійно інтерпретують музичний твір збагачуючи музично-творчі й інтелектуальні здібності. Уява є необхідною умовою вокальної та інструментальної імпровізації.

З нагромадженням досвіду підлітки починають вільно і своєрідно відображати дійсність. В залежності від спеціальних установок уява може мати мимовільний або довільний характер. Коли сприймання інструментального або оркестрового твору відбувається з певним коментарем або установою, уява носить довільний характер. Сприймання музики без спеціальної мети сприяє розвитку мимовільної уяви. В музично-творчій діяльності провідну роль відіграють відтворююча і творча уява. Вони взаємопов’язані між собою, переходять одна в одну, сприяють розвитку музичних здібностей, засобом створення нових духовних цінностей.

За активністю індивіда виділяють активну і пасивну уяву. Активна уява підвищує продуктивність підлітків, сприяє оптимізації навчально-виховного процесу, стимулює подальший розвиток музично-творчих здібностей учнів. Відтворення художнього образу здійснюється через слуховий аналізатор, що спричиняє розвиток художньої уяви. Художня уява синтезує всі психічні процеси, активізує мислення, пам’ять, сприймання, відчуття, увагу.

Почуття. Почуття інтерпретується як емоційне ставлення особистості до оточуючого середовища. Воно зв’язано з іншими психічними процесами, і перш за все з сприйманням творів музичного мистецтва. В залежності від позитивних і негативних емоцій об’єкта спілкування формується почуття сприймання, або довіри, чи навпаки. Сприймання музичного твору пов’язано з інстинктами, потребами й мотивами індивіда, які виникають у формі переживання й впливають на його внутрішній стан. В залежності від змісту музичного твору, отриманих емоцій, у підлітків виникає бажання активно діяти, або навпаки – послаблення життєдіяльності. Доречно наголосити, що в цій ситуації важливу роль відіграє слово або порада вчителя. Інколи отримані позитивні чи негативні емоції можуть вивести підлітка з рівноваги. Тож необхідно стримувати емоції, за допомогою тренінгу досягати рівноваги.

У старшому підлітковому віці в процесі сприймання музики виникають складні емоції, а саме: інтерес, радість, здивування, гнів, страждання, зневага, депресія, страх тощо. Домінуючим почуттям викликаним позитивними емоціями від спілкування з творами музичного мистецтва вважається інтерес. Інтерес стимулює задоволення пізнавальних потреб особистості спрямованих на самореалізацію у певному виді діяльності. У цьому віці підлітки свідомо визначаються в певному виді музичної діяльності й проявляють самостійність щодо оволодіння музичним інструментом або голосом. Можливість самореалізації, отримання задоволення і впевненості в собі від досягнутої мети викликає почуття успіху. Успіх вважається ключовим детермінантом в музично-творчій діяльності. Він провокує позитивний емоційний стан особистості пов’язаний з можливістю самореалізації, задоволення власних потреб, упевненості в собі, почуттям, що ти талановитий і успішний.

Коли підлітки досягають успіху і задоволення від досягнутої мети, у них починають розвиватися інтелектуальні почуття, що акумулюють складні психічні процеси і є результатом пізнавальної, розумової й творчої діяльності, а також усвідомленням переживань, задоволення і успіху. На розвиток інтелектуального почуття впливають наукові знання, моральні почуття, попередній життєвий досвід, а також спадковість. Участь підлітків в музично-творчій діяльності сприяє формуванню позитивних естетичних почуттів пов’язаних із спілкуванням з прекрасним.

Відчуття. Усвідомлення закономірностей музичного мистецтва відбувається за допомогою абстрактно-теоретичного мислення, яке базується на чуттєвому пізнанні. В процесі спілкування з музикою у підлітків виникають відчуття, що відображають властивості та якості музичних явищ і образів, які здійснюють безпосередній вплив на органи чуття. За допомогою слухового відчуття підлітки сприймають висоту, тривалість, силу, характер, тембр, темп, ритм, динаміку, регістр, штрихи, нюанси музичного твору.

Музичний слух формується і розвивається протягом життя, залежно від оточуючого музичного середовища, в якому виховується особистість. Підлітки, у яких розвинуте точне відчуття висоти звуку володіють абсолютним слухом, що вважається природним даром особистості. Сприймання музичного твору пов’язано зі слуховими відчуттями, за допомогою яких здійснюється інтерпретація змісту музики, надається можливість висловлення власних суджень, формується особистісне ставлення до того чи іншого жанру музики. Слухові відчуття мають свої властивості, як-от: якість, інтенсивність і тривалість. В процесі відчуття музики у підлітків може спостерігатися зорово-слухова синестезія, коли внаслідок сприймання музики звукові сигнали трансформуються в кольорові. Підліток спостерігає за музичними образами і уявляє їх у кольорових співвідношеннях.

Увага. Увага не є психічним процесом, вона лише виконує функцію контролю за дією і представляє собою зосередженість суб’єкта на будь-якому явищі. Сприймання і відтворення музичного образу відбувається завдяки довільній і мимовільній увазі. Учні 7-8 класів все більше послуговуються довільною увагою, уважно контролюючи перебіг музичних образів, зміну характеру, нюансів і динаміки. Спрямованість та зосередженість, а також концентрація уваги на певному виді діяльності сприяють розвитку музично-творчих здібностей, досягненню значних успіхів у царині музичного мистецтва.

Вокально-хорова робота вважається домінуючим видом діяльності для утримання суб’єктом стійкості уваги.

Коли чітко визначено мету і засоби її досягнення, підлітки можуть тривалий час зосереджувати увагу на конкретному виді діяльності. Відбувається збільшення обсягу уваги, свідоме її переключення з одного виду роботи на інший. Оволодіння навичками сприймання музики дозволяє під час звучання музичного твору спостерігати за творами образотворчого мистецтва або слухати поетичну лірику. Увага розподіляється одночасно на два або кілька об’єктів. Спрямованість уваги на головному і другорядному підвищує її стійкість, є виявом свідомої діяльності суб’єкта. Інтереси, потреби, зацікавлене ставлення особистості до певного виду музичної діяльності сприяють вихованню емоційності уваги, яка також визначається єдністю естетичного, морального й інтелектуального почуття.

У цьому віці проявляється уважність і неуважність підлітків по відношенню до вчителів, однокласників, навколишнього середовища, до сприймання творів музичного мистецтва. Уважність притаманна учням, які не тільки відповідально ставляться до навчання, а також відгукуються на переживання рідних і близьких людей, виявляють емпатію. Неуважні підлітки не можуть відчути в музиці почуття і відчай головних героїв, сприйняти емоції й переживання, які композитор висловив за допомогою засобів музичної виразності.