Зразок:

Травневе небо сяяло радістю.

1. Травневе небо; початкова форма – травневий.

2. Слово має КГЗ статичної ознаки предмета, тому це прикметник.

3. ЛГ розряд – відносний прикметник, тому що вказує на ознаку через відношення до предмета.

4. Прикметник утворений від іменника травень і синонімізується зі словосполученням небо у травні.

5. ГК прикметника дублюють ГК означуваного іменника.

• ГК роду – середній рід. Матеріальний показник – закінчення -е;

• ГК числа – однина. Матеріальний показник – закінчення -е;

• ГК відмінка – Н. в., бо незалежна синтаксична позиція іменника небо. Матеріальний показник – закінчення -е.

6. Відмінюється за твердою групою. До особливостей відмінювання належить омонімія форм Н. в. і Зн. в., оскільки небо – неістота.

7. Морфемний аналіз:

• травневий;

• аломорфи трав′-, трав-;

• -н- – іменниковий суфікс;

• -ев- – прикметниковий суфікс.

8. Словотвірний аналіз прикметника:

• слово похідне;

• твірна основа – травн + дериваційний афікс (суфікс -ев-) = травневий

Отже, слово утворене морфологічним суфіксальним способом.

9. Синтаксична роль прикметника: слово виконує функцію узгодженого означення (небо (яке?) травневе).

Схема морфологічного розбору займенника

1. Виписати словоформу в необхідному контексті, зазначити її початкову форму (Н.в., одн., чол. р.).

2. Вказати КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова; зазначити, яку функцію виконує - дейктичну чи анафоричну.

3. Визначити, з якою частиною мови співвідноситься займенник.

4. Встановити розряд займенника за значенням.

5. Схарактеризувати граматичні категорії:

- ГК роду (якщо є), засоби її вираження;

- ГК особи (якщо є), засоби її вираження;

- ГК числа (якщо є), засоби її вираження;

- ГК відмінка, засоби її вираження.

6. Провідміняти займенник, вказати особливості відмінювання.

7. Провести морфемний аналіз.

8. Провести словотвірний аналіз.

9. Схарактеризувати наголос ( сталий чи змінний, його місце).

10. Визначити синтаксичну функцію займенника.

11. Зазначити особливості правопису.

Зразок: Наші війська підійшли до Берліна.

1. Наші війська – початкова форма – наш.

2. Це займенник, тому що слово не має власного КГЗ; виконує анафоричну функцію.

3. Співвідноситься з прикметником, відповідає на питання чиї?

4. Узагальнено-предметний, присвійний.

5. Граматична категорія роду у множині не визначається, має Н.в., як і іменник, від якого залежить, граматичний показник – закінчення –і.

6. Н. наш наші

Р. нашого наших

Д. нашому нашим

З. нашого наших

О. нашим нашими

М. (у) нашому наших

Особливості відмінювання: омонімія Р.в. і З.в., Д.в. і М.в. однини, а також Р.в., З.в. та М.в. множини.

7. Слово змінюване, закінчення –і, основа – наш, вона збігається з коренем.

8. Основа непохідна, тому словотвірний аналіз не проводиться.

9. Наголос сталий, на першому складі

10. Слово виконує синтаксичну функцію узгодженого означення.

11. Особливостей правопису не має.

Схема морфологічного аналізу числівника

1. Виписати аналізовану словоформу в необхідному контексті, зазначити її початкову форму (Н.в., чол.р., одн.).

2. Вказати КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова.

3. Визначити семантичний розряд числівника: кількісний (власне-кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) чи порядковий.

4. Схарактеризувати розряд за будовою (простий, складний чи складений).

5. Проаналізувати граматичні категорії числівника:

• ГК роду ( якщо є), засоби її вираження;

• ГК числа (якщо є), засоби її вираження;

• ГК відмінка, засоби її вираження.

6. Провідміняти числівник і зазначити особливості його відмінювання.

7. Провести морфемний аналіз.

8. Провести словотвірний аналіз.

9. Схарактеризувати наголос (сталий чи змінний), його місце.

10. Визначити синтаксичну функцію.