
Зразок:
Травневе небо сяяло радістю.
Травневе небо; початкова форма – травневий.
Слово має КГЗ статичної ознаки предмета, тому це прикметник.
ЛГ розряд – відносний прикметник, тому що вказує на ознаку через відношення до предмета.
Прикметник утворений від іменника травень і синонімізується зі словосполученням небо у травні.
ГК прикметника дублюють ГК означуваного іменника.
ГК роду – середній рід. Матеріальний показник – закінчення -е;
ГК числа – однина. Матеріальний показник – закінчення -е;
ГК відмінка – Н. в., бо незалежна синтаксична позиція іменника небо. Матеріальний показник – закінчення -е.
Відмінюється за твердою групою. До особливостей відмінювання належить омонімія форм Н. в. і Зн. в., оскільки небо – неістота.
Морфемний аналіз:
травневий;
аломорфи трав′-, трав-;
-н- – іменниковий суфікс;
-ев- – прикметниковий суфікс.
Словотвірний аналіз прикметника:
слово похідне;
твірна основа – травн + дериваційний афікс (суфікс -ев-) = травневий
Отже, слово утворене морфологічним суфіксальним способом.
Синтаксична роль прикметника: слово виконує функцію узгодженого означення (небо (яке?) травневе).
Схема морфологічного розбору займенника
1. Виписати словоформу в необхідному контексті, зазначити її початкову форму (Н.в., одн., чол. р.).
2. Вказати КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова; зазначити, яку функцію виконує - дейктичну чи анафоричну.
3. Визначити, з якою частиною мови співвідноситься займенник.
4. Встановити розряд займенника за значенням.
5. Схарактеризувати граматичні категорії:
- ГК роду (якщо є), засоби її вираження;
- ГК особи (якщо є), засоби її вираження;
- ГК числа (якщо є), засоби її вираження;
- ГК відмінка, засоби її вираження.
6. Провідміняти займенник, вказати особливості відмінювання.
7. Провести морфемний аналіз.
8. Провести словотвірний аналіз.
9. Схарактеризувати наголос ( сталий чи змінний, його місце).
10. Визначити синтаксичну функцію займенника.
11. Зазначити особливості правопису.
Зразок: Наші війська підійшли до Берліна.
Наші війська – початкова форма – наш.
Це займенник, тому що слово не має власного КГЗ; виконує анафоричну функцію.
Співвідноситься з прикметником, відповідає на питання чиї?
Узагальнено-предметний, присвійний.
Граматична категорія роду у множині не визначається, має Н.в., як і іменник, від якого залежить, граматичний показник – закінчення –і.
Н. наш наші
Р. нашого наших
Д. нашому нашим
З. нашого наших
О. нашим нашими
М. (у) нашому наших
Особливості відмінювання: омонімія Р.в. і З.в., Д.в. і М.в. однини, а також Р.в., З.в. та М.в. множини.
Слово змінюване, закінчення –і, основа – наш, вона збігається з коренем.
Основа непохідна, тому словотвірний аналіз не проводиться.
Наголос сталий, на першому складі
Слово виконує синтаксичну функцію узгодженого означення.
Особливостей правопису не має.
Схема морфологічного аналізу числівника
Виписати аналізовану словоформу в необхідному контексті, зазначити її початкову форму (Н.в., чол.р., одн.).
Вказати КГЗ і частиномовну належність аналізованого слова.
Визначити семантичний розряд числівника: кількісний (власне-кількісний, неозначено-кількісний, збірний, дробовий) чи порядковий.
Схарактеризувати розряд за будовою (простий, складний чи складений).
Проаналізувати граматичні категорії числівника:
ГК роду ( якщо є), засоби її вираження;
ГК числа (якщо є), засоби її вираження;
ГК відмінка, засоби її вираження.
Провідміняти числівник і зазначити особливості його відмінювання.
Провести морфемний аналіз.
Провести словотвірний аналіз.
Схарактеризувати наголос (сталий чи змінний), його місце.
Визначити синтаксичну функцію.