Зразок:

Але Максимове лице не ясніло вже таким чистим щастям, як недовго перед тим.

1. Не ясніло щастям; початкова форма – щастя.

2. Слово має КГЗ предметності, яке виражається в ГК роду, числа та відмінка, отже, це іменник.

3. Лексико-граматичні категорії іменника:

   • загальна назва (типізована, узагальнена ознака, пишеться з малої літери);

   • неістота (назва об’єкта предметності, що пов’язана з граматичним поняттям неживого; граматичним показником є омонімія Н. в. і Зн. в.);

   • абстрактна назва; граматичним показником чого є відсутність протиставлених форм числа.

4. Категорія роду.

Це іменник середнього роду, матеріальний показник – закінчення -а; формально-граматичний рід, оскільки визначається лише за закінченням.

5. Категорія числа.

Ужито в формі однини, на що вказує закінчення -а; є іменником singularia tantum (абстрактні іменники); форму вжито в прямому значенні.

6. Категорія відмінка.

Це словоформа О. в. з обставинним значенням; матеріальний показник – закінчення -ам; спосіб визначення – за відмінковим закінченням, за відмінковим питанням.

7. Іменник належить до субстантивної відміни; 2-а відміна, м'яка група /щ а с т′ а/; омонімія Н. в., Р. в. і Зн. в. в однині; наголос постійний, на першому складі.

8. Морфемний аналіз:

   • щаст′а;

   • змінювана частина мови; закінчення –а

   • основа щаст′ – непохідна, неподільна, вільна;

   • корінь щаст′ – вільний; щасливий, щастячко, щасливіший;

   • можливі кореневі аломорфи – щас-, щаст-, щаст′-.

9. Словотвірний аналіз іменника:

   • щастя – слово непохідне, тому не потребує словотвірного аналізу.

10. В реченні виступає обставиною способу дії.

Схема морфологічного аналізу прикметника

1. Виписати аналізовану словоформу в необхідному контексті; зазначити початкову форму.

2. Вказати категоріально-граматичне значення і частиномовну належність слова.

3. Зазначити лексико-граматичний розряд прикметника (якісний чи відносний).

4. Схарактеризувати ознаки прикметника в межах розряду.

Для якісних – вказати, чи має ступені порівняння, коротка чи повна форма, стягнена чи нестягнена, чи творяться абстрактні іменники, прикметники з суфіксами суб*єктивної оцінки, чи поєднується цей прикметник із прислівниками міри і ступеня, чи можливе повторення (редуплікація) основи, чи має прикметник омоніми, чи можна утворити від нього якісно-означальний прислівник.

Для відносних прикметників зазначити, від якого слова утворені і з якими словосполученнями синонімізуються.

5. Схарактеризувати граматичні категорії прикметника:

   • ГК роду – зазначити матеріальний показник, граматичне значення;

   • ГК числа – зазначити матеріальний показник, граматичне значення;

   • ГК відмінка – зазначити матеріальний показник, граматичне значення.

6. Зазначити особливості відмінювання прикметника, до якої групи за відмінюванням належить.

7. Провести морфемний аналіз прикметника.

8. Провести словотвірний аналіз прикметника.

9. Визначити синтаксичну роль прикметника.