- •Керуючий автомат (його функція) визначається:
- •Явище гонок в операційних автоматах (oa) - це:
- •Дешифратор – це мікросхема:
- •Мультиплексор – це мікросхема:
- •Іі рівень
- •Для управління im-автоматом з послідовною комбінаційною частиною (рис. 7.27) використовуються мікрокоманди:
- •При природній адресації, як правило, використовуються мікрокоманди двох типів: операційні й керуючі. Структура операційної мікрокоманди складається з:
- •У керуючого автомату на рис. 10.7
- •У керуючого автомату на рис. 10.9
Для управління im-автоматом з послідовною комбінаційною частиною (рис. 7.27) використовуються мікрокоманди:
(Підказка: якщо операційний автомат будується на основі принципу узагальнення мікрооперацій (МО), то кількість операційних полів дорівнює числу груп несумісних МО; якщо операційний автомат будується на основі принципу закріплення МО і допускає сумісне виконання до H МО, то число операційних полів у мікрокоманді можна приймати рівним K=1, 2, ..., H).
а) з числом операційних полів від 1 до Н, де Н – максимальна кількість мікрооперацій, які можуть бути виконані в операційному автоматі паралельно в одному такті;
б) з чотирма операційними полями;
в) з п’ятьма операційними полями;
г) з шістьма операційними полями;
При примусовій адресації мікрокоманд для формування адреси наступної мікрокоманди в адресній частині мікрокоманди не може виділятися:
а) єдине поле;
б) два поля;
в) три поля;
г) жодного поля (адресна частина відсутня);
У керуючому автоматі на рис. 10.4
адреса наступної мікрокоманди (МК) призначається:
а) рівною збільшеній на одиницю адресі попередньої мікрокоманди, тобто якщо А - адреса виконуваної мікрокоманди, то наступна мікрокоманда вибирається з комірки з адресою (А+1);
б) в залежності від коду X логічної умови, який знаходиться в полі адресної частини МК, і значення xX цієї умови - або полем A0, або полем A1;
в) якщо поле Х=0, то значення А безумовно визначає адресу наступної МК. Якщо Х≠0, то адреса наступної МК дорівнює (А+хХ), де хХ - значення логічної умови з номером X. У результаті цього реалізується умовний перехід: якщо хХ=0, то до МК з адресою А; якщо хХ =1, то до МК з адресою (А + 1);
г) після виконання мікрокоманди з адресою А може виникнути необхідність у переході до мікрокоманди з адресою B≠А+1. Перехід може бути безумовним або залежати від поточного значення хХ. Умовні переходи реалізуються в такий спосіб: якщо хХ=0, то виконується наступна мікрокоманда з адресою (А+1); якщо хХ=1, то наступною виконується мікрокоманда з адресою В.
При природній адресації, як правило, використовуються мікрокоманди двох типів: операційні й керуючі. Структура операційної мікрокоманди складається з:
а) послідовності полів Y1, Y2, …, YH, в які записуються відповідні їм набори мікрооперацій Y1, Y2, …, YH;
б) однорозрядного поля ознаки Р, що виділяється у першому розряді мікрокоманди з метою визначення типу мікрокоманди: якщо Р=0, то мікрокоманда є операційною; далі слідує послідовність полів з іменами Y1, Y2, …, YH, в які записуються відповідні їм набори мікрооперацій Y1, Y2, …, YH;
в) поле X, що визначає номер логічної умови, і поле В, що визначає адресу наступної мікрокоманди. Якщо Х=0, то адреса наступної мікрокоманди безумовно дорівнює В;
г) однорозрядного поля ознаки Р, що виділяється у першому розряді мікрокоманди з метою визначення типу мікрокоманди: якщо Р=1, то мікрокоманда є керуючою; далі слідує поле X, що визначає номер логічної умови, і поле В, що визначає адресу наступної мікрокоманди. Якщо Х=0, то адреса наступної мікрокоманди безумовно дорівнює В;
У керуючого автомату на рис. 10.7
адреса наступної мікрокоманди (МК) призначається:
а) рівною збільшеній на одиницю адресі попередньої мікрокоманди, тобто якщо А - адреса виконуваної мікрокоманди, то наступна мікрокоманда вибирається з комірки з адресою (А + 1);
б) в залежності від коду X логічної умови, який знаходиться в полі адресної частини МК, і значення xX цієї умови - або полем A0, або полем A1;
в) якщо поле Х=0, то значення А безумовно визначає адресу наступної МК. Якщо Х≠0, то адреса наступної МК дорівнює (А+хХ), де хХ - значення логічної умови з номером X. У результаті цього реалізується умовний перехід: якщо хХ=0, то до МК з адресою А; якщо хХ =1, то до МК з адресою (А + 1);
г) після виконання мікрокоманди з адресою А може виникнути необхідність у переході до мікрокоманди з адресою B≠А+1. Перехід може бути безумовним або залежати від поточного значення хХ. Умовні переходи реалізуються в такий спосіб: якщо хХ=0, то виконується наступна мікрокоманда з адресою (А+1); якщо хХ=1, то наступною виконується мікрокоманда з адресою В;
