15. Дешифратор – це мікросхема:

а) що має n входів і k виходів. При цьому мікросхема містить 2ⁿ комірок пам’яті місткістю k розрядів; при подачі на вхід мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), цей набір інтерпретується як номер (адреса) комірки пам’яті, вміст якої видається на виходи мікросхеми;

б) що має n входів і 2ⁿ виходів. При подачі на вхід мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), вихід мікросхеми, номер якого (в десятковій системі числення) співпадає з десятковим номером двійкового набору на вході, прийме значення 1, а всі інші виходи – значення 0;

в) що має два типи входів – керуючі (адресні) і інформаційні (даних) і один виход. При подачі на керуючі і інформаційні входи мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), мікросхема комутує на свій вихід інформаційний вхід, номер якого (в десятковій системі числення) співпадає з десятковим номером двійкового набору на керуючому вході;

г) призначена для збереження слів інформації і виконання мікрооперацій над ними;

16. Мультиплексор – це мікросхема:

а) що має n входів і k виходів. При цьому мікросхема містить 2ⁿ комірок пам’яті місткістю k розрядів; при подачі на вхід мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), цей набір інтерпретується як номер (адреса) комірки пам’яті, вміст якої видається на виходи мікросхеми;

б) що має n входів і 2ⁿ виходів. При подачі на вхід мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), вихід мікросхеми, номер якого (в десятковій системі числення) співпадає з десятковим номером двійкового набору на вході, прийме значення 1, а всі інші виходи – значення 0;

в) що має два типи входів – керуючі (адресні) і інформаційні (даних) і один виход. При подачі на керуючі і інформаційні входи мікросхеми деякого двійкового набору (кортежу), мікросхема комутує на свій вихід інформаційний вхід, номер якого (в десятковій системі числення) співпадає з десятковим номером двійкового набору на керуючому вході;

г) призначена для збереження слів інформації і виконання мікрооперацій над ними;

17. Мікрокоманда – це

а) булева функція , де - слова з множини S внутрішних слів операційного автомату;

б) керуюче слово, яке визначає порядок функціонування операційного пристрою протягом одного такту;

в) число розрядів (тригерів) регістра;

г) елементарна машинна дія, у результаті якої змінюється значення слова чи здійснюється його пересилання;

18. При природній адресації, як правило, використовуються мікрокоманди двох типів: операційні й керуючі. Структура операційної мікрокоманди складається з:

а) послідовності полів Y₁, Y₂, …, Y_H, в які записуються відповідні їм набори мікрооперацій Y₁, Y₂, …, Y_H;

б) однорозрядного поля ознаки Р, що виділяється у першому розряді мікрокоманди з метою визначення типу мікрокоманди: якщо Р=0, то мікрокоманда є операційною; далі слідує послідовність полів з іменами Y₁, Y₂, …, Y_H, в які записуються відповідні їм набори мікрооперацій Y₁, Y₂, …, Y_H;

в) поле X, що визначає номер логічної умови, і поле В, що визначає адресу наступної мікрокоманди. Якщо Х=0, то адреса наступної мікрокоманди безумовно дорівнює В;

г) однорозрядного поля ознаки Р, що виділяється у першому розряді мікрокоманди з метою визначення типу мікрокоманди: якщо Р=1, то мікрокоманда є керуючою; далі слідує поле X, що визначає номер логічної умови, і поле В, що визначає адресу наступної мікрокоманди. Якщо Х=0, то адреса наступної мікрокоманди безумовно дорівнює В;

19. Основна частка часу, що витрачається на формування одного набору керуючих сигналів керуючим автоматом з «м’якою» логікою, припадає на:

а) час формування адреси наступної мікрокоманди;

б) час звернення до постійного запам’ятовуючого пристрою;

в) час дешифрування операційної частини мікрокоманди;

г) величина часу в пунктах а), б) і в) приблизно однакова;

20. При фіксованій швидкодії постійного запам’ятовуючого пристрою швидкодію керуючого автомата з «м’якою» логікою можна підвищити за рахунок:

а) паралельної вибірки мікрокоманд;

б) випереджаючої вибірка мікрокоманд;

в) і паралельної, і випереджаючої вибірки мікрокоманд;

г) у цьому випадку структурних методів в підвищення швидкодії не існує;

21. Кількість мікрооперацій, що виконуються операційним автоматом (OA) за один такт, визначає:

а) продуктивність OA;

б) швидкодію ОА;

в) регулярність OA;

г) універсальність (багатофункціональність) OA;

22. Тривалість такту _ОА операційного автомату (OA) характеризує:

а) продуктивність OA;

б) швидкодію ОА;

в) регулярність OA;

г) універсальність (багатофункціональність) OA;

23. Структура операційного автомату (OA), що складається з однотипних частин, однаковим образом пов’язаних між собою, визначає:

а) продуктивність OA;

б) швидкодію ОА;

в) регулярність OA;

г) універсальність (багатофункціональність) OA;

24. Можливості реалізації однією і тією ж структурою операційного автомату (OA) досить широкого класу функцій характеризують:

а) продуктивність OA;

б) швидкодію ОА;

в) регулярність OA;

г) універсальність (багатофункціональність) OA;

25. Періодом, модулем чи коефіцієнтом перерахунку К лічильника називають:

а) число дозволених станів лічильника;

б) порядок рахунку лічильника;

в) різницю між максимальним і мінімальним станами лічильника;

г) максимальний стан лічильника;