Тема 1. Предмет і методи економічної теорії План

1. Матеріальне виробництво — основа існування суспільства. Продуктивні сили та виробничі відносини.

2. Економічні категорії і закони.

3. Виникнення й розвиток економічної теорії.

4. Предмет і методи економічної теорії.

Література

1. Основи економічної теорії / За ред. С.В.Мочерного. — К.: ВЦ “Академія”, 2001.

2. Основи економічної теорії: Підручник / За редакцією А.А.Чухна.

—К.: Вища школа, 2001.

3. Основы экономической теории: политэкономический аспект: Учебник / Отв.ред. Г.Н.Климко. — К.: Знання-Прес, 2001.

4. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. —М.:Республика, 1995

5. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов.

—М. —Л.: Соцэкгиз, 1935.

6. Моисеев С. Взлёт и падение монетаризма // Вопросы экономики. —2002. — № 9.

7. Мочерний С. Синергетичний підхід в економічному дослідженні // Економіка України. —2001. —№5.

8. Мочерний С. До питання про постіндустріальне суспільство // Економіка України. —2002. —№9.

9. Павлишенко М. Політекономія — ядро економічної теорії // Економіка України. —2002. —№7.

10. Шендерова С. Проблемы преподавания экономических дисциплин в технических и естественных вузах // Вопросы экономики. —2002. —№8

Методичні рекомендації

Виступ із першого питання необхідно будувати за таким планом:

1. Вплив матеріального виробництва на розвиток людини.

2. Праця (фізична і розумова) як основа багатства суспільства.

3. Предмети праці та їх складові частини.

4. Активна й пасивна частина знарядь праці.

5. Засоби виробництва та їх еволюційний розвиток.

6. Діалектична єдність продуктивних сил і виробничих відносин.

7. Відносини виробництва, розподілу, обміну, споживання.Відносини власності.

8. Базис і надбудова.

При висвітленні другого питання слід з’ясувати:

1. Сутність економічної категорії та її відмінність від поняття.

2. Загальні риси та особливості економічних законів і законів природи.

3. Відмінність економічних законів від юридичних.

4. Сутність системи економічних законів.

У відповіді до третього питання слід відмітити, що економічна теорія викликає інтерес тому, що вона ставить проблеми, які стосуються сфери виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Крім того, варто наголосити, що економічна теорія тісно пов’язана з практикою, вона вивчає й пояснює економічні процеси в житті суспільства, обгрунтовує процес переходу суспільства від нижчої до вищої форм організації виробництва, розкриває закономірності розвитку суспільства.

Дуже важливо при цьому наголосити, що становлення даної науки відбувалося під впливом розвитку продуктивних сил. Перші спроби теоретичного усвідомлення буття були зроблені мислителями Стародавнього світу. Економічне життя того часу розглядалося Платоном, Ксенофонтом, Арістотелем. Свій внесок у розвиток теорії зробили меркантилісти, фізіопрати, представники англійської школи. Вчення У.Петті, А.Сміта, Д.Рікардо узагальнило процеси, які відбувалися в суспільстві та які пов’язані з розвитком машинного виробництва в Англії. Вони створили теорію трудової вартості, у розвиток якої суттєвий внесок зробив К.Маркс.

Вивчаючи четверте питання, потрібно засвоїти зміст основних методів економічної теорії. До них належить діалектико-матеріалістичний метод, який стверджує, що розвиток суспільних явищ чи економічних процесів відбувається під впливом закону єдності та боротьби протилежностей. Крім того, слід підкреслити, що інструментом дослідження виступають такі категорії, як кількість і якість, сутність і явище, зміст і форма й ін.

Не менш важливим для вивчення закономірностей розвитку суспільства є метод наукової абстракції. Його сутність виражається в тім, що при вивченні окремих фактів чи подій не звертається увага на їх поверхові, несуттєві сторони з метою розкриття внутрішніх, суттєвих і загальних зв’язків, які забезпечують розвиток економічних процесів.

Використання абстракції означає побудову в уяві необхідної моделі розвитку подій, які можуть відбутися під впливом того чи іншого явища.

Метод наукої абстракції пов’язаний із поняттям конкретного. Конкретним є об’єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис. Узагальнення явищ, подій чи фактів відбувається при переході від конкретного до абстрактного. При переході від абстрактного до конкретного слід пам’ятати про їх відносну самостійність і про те, що конкретне є більш складним явищем та має більшу кількість сторін й аспектів.

Важлива роль у пізнані специфіки виробничих відносин і їх взаємодії з розвитком продуктивних сил належить методу єдності історичного та логічного. Логіка міркування повина слідувати за історією, але не повторювати окремі історичні факти, а вибирати найбільш загальні явища, які пов’язані зі змінами в способі виробництва на окремих історичних етапах.

Конкретизацією цілого виступає метод єдності аналізу та синтезу. При аналізі ціле розкладається на певні частини, кожна з яких детально вивчається, що дозволяє виявити існуючий взаємозв’язок між ними. Синтез — це об’єднання раніше відокремлених і вивчених частин у загальне ціле. Аналіз та синтез тісно пов’язані між собою. Аналізом починається процес дослідження явищ чи подій, а синтезом — завершується. Аналіз використовується при переході від абстрактного до конкретного, а синтез, навпаки, при русі від окремої частини до загального, цілого.

Якісний аналіз має більш важливе значення для економічної теорії, ніж кількісний, хоча без кількісних змін неможливо досягти якісних зрушень. Тому обидва використовуються при вивченні взаємодій продуктивних сил із виробничими відносинами і зумовлюють застосування статистичних та математичних методів дослідження.