Тема 9. Пам'ять

Практичне заняття

Мета: оволодіти знаннями про складові частини пам’яті, сформувати основні особливості різновидів пам’яті; дослідити індивідуальні особливості пам’яті у студентів, знайомство з фізіологічною основою чуття людини; сприяти ефективному розкриттю студентами суті підходів, котрі розглядають проблеми щодо сприймання; створити умови для виявлення знань студентами законів сприймання, видів сприймання, способів сприймання та їх функціональних особливостей.

Питання для обговорення

Загальна характеристика процесів пам'яті. Природа пам'яті.

Класифікація і види пам'яті: короткочасна, довготривала, оперативна, мимовільна, довільна, образна, словесно-логічна, зорова, слухова, тактильна, смакова, нюхова, рухова, емоційна, генетична.

Процеси і закономірності пам'яті: мимовільне, довільне, механічне, логічне, оперативне запам'ятовування.

Умови ефективного запам'ятовування. Заучування і прийоми його організації. Збереження і забування. Явище ремінісценції. Ретроактивне і проактивне гальмування.

Індивідуальні особливості і типи пам'яті. Зв'язок пам'яті людини з її здібностями та діяльністю. Розвиток пам'яті у дітей.

Студенту варто знати:

- розкрити теорії пам’яті;

- складові компоненти пам’яті;

- властивості й закономірності видів пам’яті;

- розвиток та виховання пам’яті;

- класифікація видів відчуттів та сприймань.

Студенту варто вміти:

- розкрити теорії пам’яті;

- охарактеризувати основні складові компоненти пам’яті;

- визначати властивості й закономірності видів пам’яті;

- аналізувати розвиток та виховання пам’яті;

- використовувати теоретичні та практичні знання теми в життєвих ситуаціях.

Практичні завдання

Методика запам'ятовування двох рядів слів для дослідження логічної й механічної пам'яті.

Методика відтворення силуетів і геометричних фігур для дослідження зорової пам'яті.

Методика дослідження ролі смислових і несмислових зв'язків у запам'ятовуванні (лист - зелений), (яблуко - небо).

Запитання для контролю знань студентів:

Що являє собою пам'ять?

Вiд чого залежить вибiрковiсть пам'ятi?

Чим вiдрiзняється довгострокова пам'ять вiд оперативної?

Перелiчити види i типи пам'ятi i розкрити їх сутність.

Перелiчити способи запам'ятовування.

Дати характеристику пам'ятi як пiзнавальному психiчному процесу.

Якi теорiї пам'ятi ви знаєте?

Дати характеристику основним видам пам'ятi.

Охарактеризувати процеси відтворення i впiзнавання.

Якi основнi порушення пам'ятi ви знаєте?

Рекомендована література:

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. – М.: Просвещение, 1982. – Гл.10. – С. 161 - 174.

2. Общая психология /Под ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение, 1986. – Гл.11. – С. 283 - 313.

3. Введение в психологию. Под ред. Петровского А.В. – М., 1995. – С. 164-195

4. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – Л., 1988. – С. 75-138

5. Немов Р.С. Общие основы психологии. – М., 1995. – С. 184-219

Тема 10. Мислення

Практичне заняття

Мета: формувати у студентів знання про мислення як аналітико-синтетичну діяльність мозку: асоціативність, судження, умовиводи, розуміння; проаналізуйте суть понять „мислення„ й „інтелект“; розкрити специфіку властивостей мислення; охарактеризувати особливості розвитку мислення в онтогенезі та у філогенезі; знайомство з методиками дослідження мислення; дослідження індивідуальних особливостей розвитку мислення у студентів.

Питання для обговорення

Поняття про мислення. Загальна характеристика мислення.

Історія розвитку психології мислення. Теорії мислення.

Класифікація та види мислення: наочно-образне, наочно-дійове, абстрактне, художнє, наукове, технічне, практичне, теоретичне, інтуїтивне, аналітичне, репродуктивне, продуктивне. Логічні форми мислення: поняття, судження, умовисновки.

Індивідуальні особливості мислення: швидке, повільне, гнучке, поверхове, глибоке, самостійне, несамостійне, критичне, некритичне.

Логічно-формальний, наочно-конкретний, аналітично-рецептивний, комбінаторно-творчий інтелект людини.

Взаємозв'язок мислення і мови.

Функціонально-операційна сторона мислення. Мислительні дії і операції: аналіз, порівняння, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація. Розвиток та формування культури мислення.

Студенту варто знати:

суть поняття „мислення“;

- складові операції мислення;

- класифікацію видів мислення;

- сутність принципу єдиного інтелекту та професійного мислення;

- особливості властивостей мислення.

Студенту варто вміти:

- розкривати суть понять „мислення“, „інтелект“;

- обчислювати операції мислення;

- характеризувати основні властивості й закономірності мислення;

- визначати сутність принципу єдиного інтелекту та професійного мислення;

- аналізувати класифікації видів мислення;

- використовувати теоретичні та практичні знання теми в життєвих ситуаціях.