Практичні завдання

1. Складіть структурно-логічну схему теми.

2. Проаналізуйте конкретний мислительний процес.

3. Законспектувати статтю П.Я. Гальперіна «Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий» з хрестоматії по психології В.В.Мироненко (С. 417-425).

4. За допомогою цих понять сформулюйте декілька наукових суджень про мислення:

психіка, віддзеркалення, абстрактне, аналіз, синтез, істотне, узагальнення, образ, ідеальне, вторинне, опосередковане, суб'єктивне, об'єктивне, матеріальне, реальність, мислення, людина, світ, речі, властивості.

Запитання для контролю знань студентів:

1. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?

2. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?

3. Які різновиди мислення ви знаєте?

4. Охарактеризуйте основні розумові операції.

5. Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?

6. Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового завдання.

7. За якими принципами мислення можна поділити на види?

8. Назвіть основні особливості мислення.

9. Прокоментуйте наведені визначення мислення і виберіть, на ваш погляд, найбільш правильні.

• Мислення - процес, що завжди спирається на дані чуттєвого досвіду.

• Мислення - це простий ланцюг асоціацій, що протікають у свідомості.

• Мислення - це опосередковане і узагальнене віддзеркалення дійсності, вид розумової діяльності, що полягає в пізнанні суті речей і явищ, закономірних зв'язків і відношень між ними.

• Мислення - це процес переробки споглядання і уявлень в поняття.

• Мислення - це процес переробки інформації.

• Думка - це біоструми мозку.

• Історія думки = історія мови.

10. Назвати етапи розв’язання розумових завдань?

11. Яким чином можна активізувати розумову і творчу діяльність?

Виберіть правильну відповідь із запропонованих варіантів.

1. До розумової діяльності нас спонукають:

а) проблемні ситуації; б) будь-які ситуації; в) внутрішні чинники; г) об`єктивна реальність.

2. У процесі мислення для нас важливе значення мають:

а) істотні зв’язки між предметами та явищами; б) практичні зв’язки; в) будь-які різноманітні зв’язки між предметами та явищами; г) випадкові зв`язки з предметами.

3. Абстрагування – це:

а) поділ у думках складного об’єкта на окремі частини; б) уявне відокремлення істотних властивостей предмета від несуттєвих ознак; в) миттєве усвідомлення розв’язання проблеми; г) висновок, зроблений у процесі мислення від часткового до загального.

4. У ранньому віці домінує вид мислення:

а) наочно-дійове; б) наочно-образне; в) абстрактне; г) словесне.

5. Самостійність мислення – це:

а) вміння використовувати суспільний досвід, незалежність власних суджень; б) об’єктивна оцінка себе та інших; в) вміння знаходити шляхи розв’язання проблеми; г) чутливість розуму, що сприяє прийняттю рішення.

6. Екстеріоризація – це:

а) трансформація розумової дії назовні у дію з предметами; б) самоаналіз власних почуттів, думок; в) перехід зовнішньої дії у внутрішню.

Рекомендована література:

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986. – С. 175-193

2. Дубравська Д.М. Основи психології. – Львів: Світ, 2001. – С. 205 – 225.

3. Психологія за ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – С. 337 – 382.

4. Таратунский Ф.С., Таратунская Н.Ф. Задачи и упражнения по общей психологии. – Мн., 1988. – С. 145 – 154.

5. Психология. Словарь /Под общ. ред. А.В. Петровського. – М., 1990.