Ііі. Проблемний блок. Проблемні питання для обговорення.

№ 1.

В історії педагогічної науки ставлення до покарання різне. Такі видатні педагоги як І.Песталоцці, Л.М.Толстой, В.О.Сухомлинський вважали, що справжнє виховання може бути без покарання. Проте А.С.Макаренко писав: «Дивна річ, педагоги бояться навіть самого слова «покарання». У нас у школі не знають навіть догани. Манілови від педагогіки мріють про таке ідеальне становище: от добре було б, коли б дисципліну піднести і ніяких заходів впливу для цього не вживати».

• Яка ваша особиста позиція щодо застосування покарання як методу виховання молодших школярів? Які, на вашу думку, головні умови застосування даного методу?

№ 2.

До типових видів покарань М.Г. Стельмахович відносить: вияв незадоволення, осудження, присоромлення, обмеження, посилення контролю за поведінкою, відстрочку виконання даної дитині обіцянки, вияв деякої стриманості в поводженні з дитиною, позбавлення її звичної ласки, моральне осудження, нотка відчуження в голосі, гнів, обурення тощо.

• Чи завжди дані види покарань виконують функцію корекції поведінки особистості? Відповідь аргументуйте.

№ 3.

Психолог Ю.Красовський визначає декілька видів лише осудження: підбадьорююче (наступного разу зробиш краще...), критика-докір (а я на тебе розраховував), критика-надія (сподіваюсь, що більше...), критика-похвала (робота виконана добре, але не для цього випадку), критика-аналогія (... припустився такої ж помилки, як...), безособова критика (... є учні, котрі...), критика-співпереживання (я добре тебе розумію, але...), критика-співчуття (співчуваю, але...), критика-здивування (невже не підготовив?...), критика-іронія, критика-стурбованість, критика-натяк, критика-зауваження, критика-вимога, критика-побоювання.

• Поміркуйте, за яких умов краще використовувати кожен з видів осудження в початковій школі?

№ 4.

Психотерапевт В. Леві сформував «правила» покарання:

1. Воно не повинно зашкоджувати здоров'ю - ні фізичному, ні психічному.

2. Якщо є сумнів: карати чи не карати — не карати.

3. За одну провину — одне покарання. Якщо провин багато, покарання може бути суворим, але лише одне. І щоб не відбулося, не слід позбавляти дитину похвали, нагороди, яких вона заслуговує.

4. Недопустиме покарання із запізненням.

5. Дитина не повинна страхатися покарання. Вона повинна більш боятися засмучення батьків, близьких.

6. Не принижувати дитину.

7. Якщо дитину покарали, отже її простили.

• Проаналізуйте кожне з положень. Чи з усіма правилами ви погоджуєтесь? Доповніть, за необхідне, ці правила.

№ 5.

• Висловіть свою думку щодо матеріального заохочення молодших школярів. Підкресліть позитивні і негативні сторони даного виду заохочення. Що б ви порадили вчителям, батькам, які його використовують?

№ 6.

«Змагання, — підкреслював М.Г.Стельмахович, — виражає природне прагнення дитини постійно звіряти й порівнювати свої сили та можливості з іншою особою, намагання перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників, що сприяє розвитку в особистості творчості, наполегливості, винахідливості й ініціативи, об'єктивної оцінки фактів».

• Прокоментуйте дане висловлення з позиції виховного значення змагання. Чи згодні ви з думкою М.Г.Стельмаховича? Як її узгодити з думкою деяких провідних педагогів про те, що в учнів молодших класів змагання формує лише негативні якості: заздрість, образу, ворожнечу, ненависть до переможців, бажання чинити протидію тощо. Які шляхи подолання негативних наслідків?