1. Перевірка рівня засвоєння студентами основних понять з теми.

2. Обговорення практичних завдань, виконаних студентами при підготовці до заняття.

3. Розв‘язання педагогічних ситуацій.

Основна література: [2; 3; 4; 7; 8; 9; 11; 12; 13; 18]

Додаткова література: [6; 7; 26; 28; 37; 46]

Державні Документи: [1-10; 12; 13; 14; 15]

Твори видатних педагогів: [1; 8]

І. Теоретичний блок.

5. Місце трудового виховання у загальній системі формування особистості. Завдання трудового виховання. Види трудової діяльності школярів. Вимоги до організації праці учнів.

6. Система профорієнтації школярів.

7. Особливості трудового виховання молодших школярів. Форми і методи трудового виховання. Класична педагогіка про виховну роль праці.

ІІ. Практичний блок.

1. За результатами вивчення теоретичного матеріалу заповнити таблицю «Зміст виховання школярів»:

Складові частини змісту виховання	Мета, завдання	Зміст	Методи і форми	Шляхи здійснення
Трудове виховання

2. Ознайомитись з державними освітянськими документами, концепціями виховання, з творами відомих педагогів (анотації до яких ви вже складали) щодо трудового виховання і за результатами заповнити таблицю (для кожного напряму – на окремому листі):

Назва напряму виховання
1. Назва документу, концепції	Основні положення щодо даного напряму виховання
2. Автор, назва твору	Основні ідеї, цитати

Ііі. Проблемний блок. Проблемні питання для обговорення.

№ 1.

На уроках праці учні набувають окремих додаткових умінь і навичок.

• Чи необхідні уміння і навички, якщо вони не пов'язані з майбутньою професією школяра?

№ 2.

В.О.Сухомлинський трудове виховання розглядає як гармонію трьох понять: треба, важко і прекрасно.

• Чи погоджуєтесь ви з позицією В.О.Сухомлинського? Що особисто ви вкладаєте в зміст кожного з цих понять?

№ 3.

«Праця, відірвана від ідейного, інтелектуального, морального, естетичного, емоційного, фізичного виховання, від творчості, від інтересів і потреб, від багатогранних відносин між вихованцями, — зазначає В.О. Сухомлинський, — стає для вихованців повинністю», тобто праця повинна бути основою всебічного гармонійного розвитку особистості. «Праця лише тоді стає виховуючою силою, коли вона збагачує інтелектуальне життя, наповнює багатогранним змістом розумові, творчі інтереси, одухотворяє моральну цілісність і звеличує естетичну красу особистості і колективу».

• Висловіть свою думку відносно даної позиції педагога.

№ 4.

А.С. Макаренко писав: «Тепер я переконаний, що праця, яка не має на увазі створення цінностей, не є позитивним елементом виховання».

Цю ж думку висловлював неодноразово і В.О.Сухомлинський: «Праця сама по собі для дітей цікавості не викликає, не можна собі уявити, щоб діти, направляючись, наприклад, на волейбольний майданчик і побачивши не покопані грядки і лежачі поряд лопати, з радісними вигуками взялись би за лопати, скопали грядки...

Інтерес до праці і почуття задоволення від праці набуваються, розвиваються. Для дітей інтерес до праці повинен містити в свідомості те, що вони можуть впливати на природу».

• Проаналізуйте висловлення відомих педагогів. Чи підтримуєте ви їх думку? Які шляхи розвитку в молодших школярів позитивної мотивації до праці ви можете запропонувати?

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: ВИКОРИСТАННЯ НАРОДОЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ

Мета: Формування умінь ефективного використання народознавчого матеріалу у вихованні дітей

Обладнання: Картки з індивідуальними практичними завданнями; сценарії свят, бесід; зразки декоративно-прикладного мистецтва України; фольклорні збірки; технічні засоби виховного впливу.

Питання для обговорення:

1. Національне виховання як цілісна система.

2. Реалізація принципу етнізації виховання у сучасній початковій школі.

3. Педагогіка народного календаря.

4. Особливості підготовки і проведення бесід народознавчого характеру.

5. Народні свята у початковій школі.

План заняття:

1. Колективне обговорення основних теоретичних положень теми.

1. Виконання індивідуальних практичних завдань: експертна оцінка сценаріїв свят, бесід, розроблених на народознавчому матеріалі.

2. Апробація розроблених бесід на народознавчому матеріалі.

Завдання для самостійної підготовки до заняття:

1. Вивчити рекомендовану літературу.

2. Скласти короткий опис народних свят за циклами (зимові, весняні, літні, осінні), визначивши обов’язкові традиції кожного свята. Спроектувати форми використання традицій певного свята у практику роботи сучасної початкової школи. Результати представити у таблиці, наприклад:

Зимові свята

Назва свята, дата проведення	Традиції	Форми використання у сучасній початковій школі
Свят – вечір ( 6 січня)	* розмови про добрі справи предків; * збір родини за столом; * ряження; * інсценізація колядок;	* конкурс на краще виконання колядок; * бесіда „Мій родовід”; * урок Доброти і Доброчинності та ін.

3. Розробити бесіду за одним із напрямів:

- на основі народнопоетичних уявлень про природу (орієнтовні теми: "Будь багатий, як земля", "Водичка - найстарша сестричка", "Іди, іди, дощику", "Німого в лісі нема нічого", "Очі землі", "Зайчику, мій братику" та ін.). Див. Дивосвіт (с. 72-74, 84-86, 100-102, 117-119, 135-137. 150-152, 164-167);

- про одне з народних свят (орієнтовні теми: "Світле свято - Великдень", "Андріївські вечорниці", "Прийди в гості, Миколаю", „Зустрічаємо весну”, „Як День і Ніч зустрічаються”, „Свято Івана Купала” та ін.);

- про родинне вогнище, речі хатнього вжитку, українські обереги, родовід (орієнтовні теми: „Де найкраще місце на землі?”, „Вогник рідної хати”, „Батьківський поріг”, „Українська піч”, „Бабусина скриня”, „Хліб – сіль на столі”, „Духмяні трави і квіти”, „Наш рід”, „Сімейні реліквії”, „Бабусині казки” , „Червона калино, чого в лузі гнешся?” та ін.).

4. Оформити бесіду, дотримуючись такого плану:

Тема:

Мета:

Обладнання:

Хід бесіди