Педагогічні ситуації.

№ 1.

У класі стало доброю традицією: всі справи вирішувати і проводити колективно. Перед проведенням справи проводиться стартова бесіда, на якій спільно вирішують: що робимо, як робимо і для чого робимо. Вибираються відповідальні, розподіляються доручення, враховуючи можливості й інтереси кожного. Тому всі із захопленням беруть участь у справах класу. У цьому немає нічого дивного, бо справи не нав‘язуються кимсь згори, а кожен пропонує, що і як він хоче робити. Наприкінці тижня проводяться збори-вогники, на яких обговорюються, що доброго було зроблено колективно, планується подальша робота.

• Оцініть таку організацію класного колективу. Яка роль і задачі вчителя-класовода за такої організації життєдіяльності дітей. При організації справ колективу потрібно:

а) вчителю детально планувати, регламентувати, контролювати всі справи класу, діяльність кожного учня;

б) поступово передавати дітям ініціативу у виборі і організації колективної діяльності, учити їх способам організації колективних творчих справ;

в) з самого початку надавати дітям цілковиту свободу в організації самоуправління в класі.

Відповідь аргументуйте.

№ 2.

Побудована в новому мікрорайоні школа радувала і батьків і дітей. Перші дні вересня були наповнені радістю учнів, їхніми знайомствами з учителями, один з одним. Учителька четвертого класу повела дітей на прогулянку в сусідній парк. Діти мирно розглядали дерева, пожовклу траву. Вихователька пропонувала дітям включитись у відому гру. Та гри не вийшло. Так і повернулися діти чинно і тихо у класну кімнату.

- На якій стадії розвитку перебуває колектив? Як варто було вчинити виховательці у даній ситуації?

№ 3.

Навчальний рік у школі-інтернаті розпочався радісною подією: колектив школи прийняв у свою сім‘ю 30 першокласників. На третій день вчителька із своєю помічницею повела дітей на виставку лялькового театру. Діти з цікавістю дивились виставу, сміялись. Та ось вистава закінчилась. Увімкнули світло. Н.В. і А.Л. почали шикувати дітей по двоє.

Порахували. Двох дітей не було.

• Діти, - звернулась Н.В. до учнів, - кого у нас немає?

Діти дивилися один на одного і мовчали.

• А де наш Володя і Сергійко?

Але й на це звертання учительки діти не реагували.

• На якій стадії розвитку перебуває колектив? Які основні напрямки роботи вихователя з таким колективом?

№ 4.

Вчитель 4-А класу Галина Степанівна на зборах учнів сказала:

- Сьогодні, діти, ми маємо обрати керівний склад нашого колективу. Розпочався навчальний рік і треба жити по-новому. У нас є хороші учні – активісти, відмінники. Ось Галя Т. Оберемо її старостою класу, Володю А. – фізоргом, нашу акуратистку Олю С. – керівником санітарної трійки. Я запишу їхні прізвища на дошці і будемо голосувати.

Галина Степанівна дбайливо записала “свої” кандидатури на дошці. Клас мовчав. Раптом Сашко М. різко підняв руку:

- Можна мені сказати? Давайте запропонуємо свої кандидатури. Ми хочемо по-справжньому, Галина Степанівна. Он і депутатів обирають на альтернативній основі, демократично.

- Як це “по-справжньому”? А те, що я запропонувала, - це, по-твоєму, на сміх? – учителька з осудом подивилась на Сашу М. – Ось за цих учнів проголосуємо і буде демократично.

- Ні, Галино Степанівно, - не вгамовувався Сашко. - Ми вже обговорювали кандидатури до наших керівних органів і хотіли запропонувати…

• Кого запропонувати? – уже різко запитала Галина Степанівна.

- Ігоря М., наприклад. Він буде хорошим старостою, його всі поважають. Надя Ш. Була б добрим редактором нашої газети…

- Ще чого, - уже нервувала Галина Степанівна – Адже Ігор - не відмінник, вчиться лише на четвірки. А ти його старостою.

Сашко почервонів, ще щось сказав. Його збиралися підтримувати ще кілька учнів, але наважувались сердити Галину Степанівну.

- Отже, будемо, діти, голосувати за кандидатури, прізвища яких я написала на дошці, - приступила до справи Галина Степанівна. – Хто за?

Більшість підняли руки за обрання Галі Т. старостою.

- Хто проти? Нікого? А ти, Сашко, і ще шестеро із твоєї компанії? Ви за кого?

• Ми не голосуємо, - несміливо відповів Сашко.

Так проходило голосування за всі кандидатури, що їх запропонувала Галина Степанівна.

• На якій стадії розвитку перебуває цій колектив? Які помилки допустила вчителька під час обрання органів самоврядування? Як варто діяти вчителю цього колективу під час розв‘язання питання обрання органів самоврядування?

№ 5.

В.О.Сухомлинський писав: «Багаторічний досвід виховної роботи переконав мене в тому, що далеко не все, що зв‘язане з поведінкою і вчинками школярів, слід винести на обговорення шкільного колективу. Недопустимо робити предметом обговорення в колективі:

• негожу поведінку дитини, причиною якої є явні чи приховані ненормальності в сім‘ї;

• негожу поведінку або окремі негативні вчинки, якщо причина їх – душевний надлом у дитини через те, що в неї нерідний батько чи нерідна мати;

• поведінку чи окремі вчинки, що об‘єктивно є протестом дитини проти грубості, сваволі батьків чи когось із дорослих, у тому числі й педагогів;

• погані вчинки дітей, які є результатом допущеної педагогом помилки;

• негожий вчинок, зумовлений тим, що вчитель допустив необ‘єктивність в оцінюванні знань учнів;

• відставання учня в навчанні, коли він має аномалії в розумовому розвитку;

• негативний вчинок, пояснення якого вимагає розповіді про глибоко особисті стосунки із своїми товаришами;

• поганий вчинок, мотиви якого пов‘язані з особливими стосунками в сім‘ї;

У читача може виникнути питання: а що ж допустимо розглядати в колективі? Нічого».

• Чи погоджуєтесь ви з думкою В.О.Сухомлинського? То все таки: які питання , на ваш погляд, можна розглядати у первинному дитячому колективі?

№ 6.

Колись у першому класі між учнями розподіляли доручення. Вітя дізнався тоді, що він – відповідальний за збирання макулатури. Хлопець хоч і не мав чіткого уявлення про те, що це означає, але був сповнений гордості. Він тепер не просто Вітя – він відповідальний! Правда, Вітя так і не дізнався, що йому само потрібно робити. Минали дні, і одного разу вчителька оголосила: “Діти, завтра принесіть по два кілограма макулатури… Це дуже важливо… Якщо ми багато зберемо, поїдемо на екскурсію”.

Діти принесли макулатуру, здали старшій вожатій. Вона у їхній присутності видала класному керівникові довідку. Також з‘ясувалося, що їхній клас посів за збирання макулатури перше місце. У педагогічному колективі цей факт розцінювався як один з показників успішної роботи класного керівника.

А Вітя? Вітя спочатку засмутився – ніхто більше не згадував про те, що він “відповідальний”. Але Віті всього сім років, і на другий же день він забув про прикрість. Згадав про неї лише через місяць, коли йому сказали, що він знову за щось "відповідальний" Але цього разу хлопчик уже не думав про те, що “відповідальному” треба щось робити.

• Яких помилок припускається класний керівник в організації учнівського самоврядуванні? Вкажіть основні шляхи вдосконалення учнівського самоврядування в класному колективі.

Модуль ІІ. ЗМІСТ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

Тема: ЗМІСТОВНИЙ КОМПОНЕНТ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ: ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ. РОЗУМОВЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Мета: розкрити суть, основні структурні компоненти і шляхи формування наукового та народного світогляд; надати необхідні знання з теорії і практики організації розумового виховання.

ПЛАН: