Тема 8 Світовий фінансовий ринок та його структура

1. Організаційні засади світового фінансового ринку.

2. Діяльність валютних відділів банку.

3. Котирування валют.

4. Валютна позиція банку.

5. Терміни валютних операцій.

1. Організаційні засади світового фінансового ринку.

Ринкова економіка передбачає існування різноманітних ринків. Їх можна поділити на ринки матеріальних і фінансових активів. На ринках матеріальних (реальних) активів тор­гують нафтою, газом, пшеницею, металами, дорогоцінним ка­мінням, нерухомістю та ін.

Через механізм фінансового ринку здійснюється акумулюван­ня та розміщення тимчасово вільного грошового капіталу. По­няття «фінансовий ринок» тотожне поняттю «фондовий ринок». Коли мова йде про фінансовий ринок, що діє в просторі міжнаро­дних економічних відносин, вживають поняття «світовий фінан­совий ринок». Світовий (міжнародний) фінансовий ринок є ме­ханізмом купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задо­волення попиту та пропозиції суб'єктів міжнародних економіч­них відносин на грошовий капітал.

Система світового фінансового ринку включає такі підсистеми: грошові (валютні) ринки; ринки капіталів; ринки банківських кредитів.

Валютний (грошовий) ринок є ринком цінних паперів (зобов'язань) тривалістю до одного року.

Ринок капіталів – це ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових цінних паперів (акцій, облігацій та їх похідних, векселів, виписаних на термін понад один рік).

Ринок банківських кредитів — це ринок індивідуалізованих неуніфікованих боргових зобов’язань, які, як правило, виключають існування вторинного ринку.

Розрізняють також первинний та вторинний ринки.

Залежно від періоду закінчення операцій фінансові ринки поділяють на ринки касових (або поточних, «спот»)угод - та ринки строкових угод.

Ринок касових (поточних, «спот») операцій передбачає торгівлю базовим активом, розрахунки за який здійснюються не пізніше другого робочого дня після дати укладення угоди. На ринку строкових угод розрахунок здійснюється пізніше, ніж на робочий день після дати укладення угоди.

Світовий фінансовий ринок є сукупністю уповноважених банків, брокерських фірм і транснаціо­нальних компаній. За винятком декількох фінансових центрів світовий фінансовий ринок не має певного місцезнаходження Всі операції здійснюються по телефону, факсу, за допомогою ін­ших сучасних систем зв'язку. Він функціонує через систему міжбанківських кореспондентських зв'язків.

Світовий (міжнародний) фінансовий ринок поділяється на централізований (представлений біржами) та децентралізований (торгівля повністю децентралізована і здійснює­ться переважно через дилінгові системи, міжнародні телекомуні­каційні системи, по телефону).

За ступенем впливу на ринок банки та компанії, які працюють на ньому, поділяються на маркет-мейкери та маркет-юзери.

Маркет-мейкери є великими банками та фінансовими компа­ніями, які завдяки здійсненню значної частини операцій ринку встановлюють поточний рівень валютного курсу або відсоткових ставок, тобто «роблять ціни». При визначенні маркет-мейкерів головним є не абсолютний розмір самого банку (компанії), а йог частка в операціях ринку, тобто здатність, встановлюючи ціну, впливати на ринок. Маркет-мейкери «роблять ціни» шляхом здійснення операцій один з одним та з меншими банками, які є користувачами ринку (маркет-юзерами). Основною функцією маркет-мейкерів є котирування для дрібних банків, останні можуть прийняти або не прийняти котирування маркет-мейкерів.

Маркет-юзери – це дрібніші банки та компанії, які використовують для своїх операцій курси, встановлені маркет-мейкерами. Вони є користувачами ринку, тобто «беруть ціну» і не є активними гравцями на ринках. Незважаючи на те, що сукупний обсяг їх операцій на ринку може бути достатньо великим, частка кожного з них – незначна.

Банки здійснюють 85 - 95% угод між собою на міжбанківському ринку та з торгово-промисловою клієнтурою. Роль банку на ринку визначається: його величиною, репутацією, ступенем роз­витку мережі зарубіжних відділень і філіалів, обсягом міжнародних розрахунків, що здійснюються через банк. Певне значення мають державна політика валютних обмежень, стан телекомунікації у регі­оні розташування банківської установи, а також політика банку.

Через брокерські фірми (в тому числі біржі) здійснюється бли­зько 30% операцій світового фінансового ринку. Брокерські фір­ми стягують за посередництво комісію, котра розподіляється по­рівну між покупцем і продавцем і не включається у котирування.

З кінця 60-х років XX ст. зростає роль великих компаній на світовому фінансовому ринку.