Послуги центральних банків

Центральні банки не лише здійснюють контроль і нагляд за банківською діяльністю, розробляють і реалізують грошово-кредитну політику, організовують систему розрахунків. Вони, як інші банки, надають банківські послуги, тобто здійснюють комерційні операції. Їхніми клієнтами є національні й іноземні уряди, комерційні банки, міжнародні організації та інші юридичні особи.

Комерційні операції приносять центральному банкові прибуток. Проте одержання прибутку не становить мету діяльності центрального банку (банк, як правило, не є платником податків) — в основному прибуток спрямовується в державний бюджет.

У країнах, де центральні банки функціонують на акціонерних засадах, власники акцій можуть отримувати дохід у формі дивідендів.

Перелік комерційних послуг центральних банків є традиційним і нагадує послуги звичайних фінансово-кредитних інститутів (депозитні, кредитні, розрахункові, консалтингові тощо).

Основні банківські послуги:

1) розрахункові: відкриття та ведення рахунків комерційних банків та інших клієнтів; прийом, збереження і сплату грошей; інкасацію розрахунково-платіжних документів, здійснення взаємних розрахунків між банками та з національним казначейством, погашення їхньої взаємної заборгованості, складання балансів за банківськими рахунками; надання банкам виписок про стан їхніх рахунків.

2) депозитні: поточні вклади до запитання. Іноді центральні банки можуть залучати від комерційних строкові депозити й оформлювати їх як власні коротко- і довгострокові векселі або облігації.

3) розрахунково-кредитне обслуговування центральних і муніципальних органів влади, касове виконання відповідних бюджетів. Як фінансові агенти уряду ці банки виступають посередниками в платежах казначейства, а в низці країн — і кредиторами держави. На договірній основі вони ведуть поточні рахунки казначейств, урядових структур і ор­ганізацій, місцевих органів влади; акумулюють на цих рахунках кошти, проводять із них виплати; інкасують комерційні векселі й чеки на користь уряду; організують кліринг казначейських чеків; ведуть облік надходжень і платежів центрального і місцевого бю­джетів, надають фінансовим органам звіти про касове виконання цих бюджетів; здійснюють нагляд за збереженням, випуском і вилученням з обігу монет і казначейських білетів; проводять операції з державними цінними паперами; надають державі кредит у формі позичок чи купівлі державних облігацій; прово­дять за дорученням урядових органів операції з золотом та іно­земною валютою; переводять валютні кошти за кордон при здійсненні розрахунків урядів з іншими країнами і міжнародни­ми економічними організаціями. Такі взаємини центральних банків з казначействами, урядовими організаціями й установами регулюються угодами (договорами), що передбачають види фінансових і банківських послуг, умови, порядок і терміни їхнього надання.

4) кредитні послуги центральних банків є складовою механізму грошово-кредитного регулювання та емісійної діяльності. Деякі види цих послуг тісно пов'язані з міжбанківськими розрахунка­ми. У багатьох країнах поширена практика надання комерційним банкам одноденних кредитів (на термін менше 24 годин), призна­чених для здійснення їхніх взаємних розрахунків. Для багатьох банківських установ це становить важливе джерело денного оборотного капіталу, тим більше що такі денні позички не відби­ваються в бухгалтерських балансах банків як позики.

5) послуги з управління портфелем цінних паперів. Наприклад, федеральні ре­зервні банки США пропонують фінансово-кредитним інститу­ціям послуги зі збереження, переказу й інкасування цінних паперів. Значна частина цінних паперів, прийнятих ФРС на збе­реження, заставлена під забезпечення фінансових угод. За розпо­рядженням клієнтів федеральні резервні банки відкривають їм рахунки для збереження цінних паперів, приймають депозити у вигляді цінних паперів, здійснюють перекази цінних паперів між ощадними і заставними рахунками депозиторів, доставляють цінні папери й обробляють відповідні платежі. Послуга з інка­сування цінних паперів аналогічна інкасуванню звичайних чеків.

Щодо України, то перелік банківських операцій, які здійснює Національний банк України, наближається до міжнародних стан­дартів.

Крім традиційних операцій з надання кредитів і позик, нині центральні банки здійснюють і нові операції, легалізовані на рин­ках євровалют.