Список рекомендованої літератури:

Основна:

1. Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Дакор, 2006. – 512 с.

2. Борисова З.О. Основи релігієзнавства: Наук.-метод. посібник. – Донецьк: Дон ДУЕТ, 2003. – 223 с.

3. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для студентів вузів. – К.: Кондор, 2004. – 646с.

4. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 432 с.

5. Религиоведение / Под ред. Лобазова П.К. – Х.: ООО Одиссей, 2005. – 480с.

6. Релігієзнавство / За ред. А.Г. Баканурського. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

7. Релігієзнавство / за ред. М.М. Заковича. – К.: Вища школа, 2000. - 348с.

8. Ходькова Л.П. Релігієзнавство. – Львів: Вид-во: «Афіша», 2001. – 312с.

9. Черній А.М. Релігієзнавство : Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 352с.

10. Черній А.М., Лахно А.І. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К. : Вид-во Європейського університету, 2002. – 288 с.

11. Шевченко В.М. Словник. Довідник з релігієзнавства. – К.: Наук. думка, 200. – 560с.

12. Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 308с.

Додаткова:

1. Бажан О.Г. Випробування вірою: Боротьба за реалізацію прав і свобод віруючих в Україні в др. пол. 1950-х – 1980-ті рр. – К.: б.в., 2000. – 329 с.

2. Глаголев В.С. Религиозный модернизм и культура. – М.: Знание, 1988. – 63 с.

3. Державно-церковні відносини: світовий досвід і Україна (історико-політичний аналіз) / ред. І.І. Тимошенко. – К.: Видавництво європейського університету, 2002. – 134 с.

4. Єленський В. Державно церковні відносини на Україні (1917-1990 рр.).- К.: б.в., 1991. – 70 с.

5. Єленський В., Перебенесюк В. Релігія. Церква. Молодь. – К.: А.Л.Д., 1996. – 160 с.

6. Здіорук С.І. Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні ХХІ ст. – К.: Знання України, 2005. – 552 с.

7. Плохій С. Вибір: Церковна політика в Росії і в Україні: контекст церковно-релігійого життя // Релігійна свобода в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. Київ, 21-22 травня 1999 р. - К., 1999. - С.38-42.

8. Релігійна свобода: природа, правові і державні гарантії її: науковий щорічник / гол. ред. А.М.Колодний. – К.: б.в., 1999. – 178 с.

9. Релігійна свобода: функціонування релігії в умовах свободи її буття / гол. ред. А.М. Колодний. – К.: б.в., 2004. – 163 с.

10. Стадниченко О. Релігія. Місце в побудові громадського суспільства // Віче. – 2004. - № 12. – С. 66-69.

11. Тюріна Т.Г. Духовна педагогіка: витоки, сутність і перспективи розвитку. – Львів: СПОЛОМ, 2005. – 274 с.

12. Шуба О. Релігія і політика в українському суспільстві // Урядовий кур’єр. – 1998. - №113. – С.8.

Семінарське заняття № 8. Релігійна свідомість і проблеми сучасної науки, економіки, політики, культури, права та моралі

(2 години)

Навчальні цілі:

• з’ясувати сутність релігійної свідомості;

• визначити роль релігійної свідомісті у функціонуванні релігії як цілісного суспільно-історичного явища;

• виявити зміст найперших понять (категорій) релігійної свідомості;

• пояснити відмінність між орієнтирами релігійної свідомості та моральними нормами і цінностями.

ПЛАН:

1. Поняття релігійної свідомості та її структура.

2. Основні поняття (категорії) релігійної свідомості.

3. Зв’язок релігії із певними сферами суспільного життя (з культурою, політикою та економікою).

4. Зв’язок релігії із наукою, правом та мораллю.

Методичні рекомендації:

Перше питання передбачає опрацювання матеріалу, пов’язаного з релігійною свідомістю як сукупністю образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж чудесне) та такі, що спрямовані до означених предметів. В структурі релігійної свідомості виділяють рівні та стани. Як і в духовному житті суспільства, в релігійній свідомості проводять відмінність перш за все між її буденним та теоретичним рівнями. Для буденного рівня релігійної свідомості характерними є:

• наочно-образна форма представлення її змісту;

• злиття її змісту із певними ситуаціями життя, переживанням, емоціями, звичками та звичаями.

Слід звернути увагу й на те, що на теоретичному рівні також можуть бути різні ступені проникнення в глибини релігійних догматів, образів та уявлень.

Друге питання передбачає розгляд основних категорій релігійної свідомості. Вихідні поняття релігійної свідомості окреслюють зміст певного віровчення. Тут фігурують поняття, що стосуються Бога, інших вищих істот, світобудови, людини, суспільства, порядку відношення Бога до світу та людини і навпаки – людини і світу до Бога. Осмислення цих понять є дуже важливим з позиції розуміння сутності релігії та релігійного відношення людини до дійсності. Вони відіграють вирішальну роль у вибудовуванні певними людьми своїх уявлень про дійсність та свої завдання у цьому житті. В тих чи інших поєднаннях вони утворюють більш-менш струнку картину світобудови, надають нам можливість відрізняти різні релігії та бачити в них дещо спільне. Врешті-решт саме відмінності у змісті вихідних понять релігійної свідомості (тобто у віровченні) та у культі визначають відмінності між релігіями та релігійними конфесіями).

Переходячи до третього та четвертого питань, варто усвідомити, що релігія тісно пов’язана із усіма сферами суспільного життя, але цей її зв’язок постає складним та досить суперечливим: для деяких явищ суспільного та культурного життя релігія постає стимулюючою силою, для деяких – суміжною сферою життя, для інших – опонентом, а то й суперником. Складність самої релігії накладає відбиток і на складність її взаємин із суспільними процесами. Тому виникає потреба у більш докладному розгляді цих взаємин. Релігія, наука, право, мораль, мистецтво - всі ці важливі для життя суспільства явища виростають на основі певних духовних та інтелектуальних прагнень, пошуків та знахідок. За самою своєю сутністю релігія є, була й буде явищем суспільним, тобто вона поставала і постає органічною складовою суспільства як цілісної системи людських зв’язків та взаємодій. Вона пов’язана з усіма сферами суспільного життя, проте цей її зв’язок інколи постає проблематичним, а інколи досить сумнівним і неоднозначним. Протягом тисячоліть вчені ведуть полеміку щодо того, як впливає релігія на мистецтво, як можна визначити характер відношень релігії та науки, релігії та політики, релігії та економіки. З однієї сторони, тут застосовують бінарні (подвійні) оцінки: вплив може бути або позитивним, або негативним. З іншої сторони, досить часто наголошують на неоднозначності таких оцінок, на складності всієї системи стосунків релігії із іншими сферами суспільного життя.