
- •6.030508 «Фінанси і кредит» Ск, 6.030509 «Облік і аудит» Ск
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Додаткова :
- •(2 Години)
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаткова :
- •Семінарське заняття 4. Етнічні та регіональні релігіі. (4 години) Навчальні цілі:
- •Методичні рекомендації:
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Додаткова :
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Додаткова :
- •Семінарське заняття № 6. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні.
- •Навчальні цілі:
- •Методичні рекомендації:
- •Теми доповідей:
- •Історичний процес і сучасне релігійне життя в Україні: проблема взаємозв’язку й переосмислення.
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Додаткова:
- •Теми доповідей:
- •Питання для обговорення:
- •Ключові поняття теми:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Додаткова:
- •83096, М. Донецьк, вул. Васнєцова, 2 а
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСІВ ТА
МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
ДОНЕЦЬКА ФІЛІЯ
________________________________________________________
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до семінарських занять з дисципліни
«РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
для студентів денної форми навчання
спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит»,
6.030508 «Фінанси і кредит» Ск, 6.030509 «Облік і аудит» Ск
освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр»
Донецьк – 2011
Релігієзнавство: методичні рекомендації до семінарських занять для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит» освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» / Укладач Кушнір Л.В. – Донецьк : ДФ УДУФМТ, 2011. – 33 с.
Навчально-методичний посібник включає рекомендації та тематику семінарських занять. Структура занять складається з навчальних цілей, плану заняття, методичних порад для підготовки. До кожного семінарського заняття запропоновано теми доповідей, визначення основних понять і категорій курсу, список рекомендованої літератури, а також питання для обговорення.
Укладач: к.і.н., викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Кушнір Л.В.
Рецензенти:
к.і.н., доцент кафедри історії і політології ДонНАБА Петров О.О.
викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ДФ УДУФМТ Шевченко О.М.
Затверджено і рекомендовано
для використання у навчальному
процесі на засіданні кафедри
соціально-гуманітарних дисциплін
Протокол № 5 від 12.01.2012 р.
Завідувач кафедри, к.і.н.
_________________Н.Г. Малярчук
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………… ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ…………………………………………………………………… Змістовий модуль I. Теоретичні засади релігієзнавства. Формування найдавніших релігійних систем Семінарське заняття 1-2. Релігієзнавство як наука. Історичний розвиток релігієзнавства…………………………………………………………….... Семінарське заняття 3. Генезис релігії, її ранніх форм………………….... Семінарське заняття 4. Етнічні та регіональні релігіі……………………..
Змістовий модуль II. Світові релігії. Релігійна ситуація в Україні Семінарське заняття 5. Світові релігії…………………………………….. Семінарське заняття 6. Історія і сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні…………………………………………………………. Семінарське заняття 7. Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті в Україні…………………………………………………... Семінарське заняття 8. Релігійна свідомість і проблеми сучасної науки, економіки, політики, культури, права та моралі……………….
|
4
5
5 9 12
16
21
25
29
|
ВСТУП
На сучасному етапі історії нашої країни особливе місце серед соціальних, історичних, психологічних факторів національно-духовного відродження посів фактор релігійний. В Україні, по суті, розпочався новий етап розвитку релігійних конфесій. Він породив безліч проблем, пов’язаних з нормалізацією релігійного життя, пошуками шляхів урегулювання міжцерковних відносин, зокрема подолання гострих і болючих міжконфесійних конфліктів на основі конституційних положень принципу свободи совісті та відповідного законодавства щодо правового регулювання діяльності релігійних організацій.
Вміння орієнтуватися у релігійно-церковних питаннях як доктринального, так і практичного характеру – необхідна умова гуманітарної освіченості фахівця будь–якого профілю, він повинен мати уявлення про духовну спадщину людства, загальнолюдські цінності, зосереджені у вченнях світових релігій. Саме в цьому полягає сенс і мета запровадження цього навчального курсу в навчальний процес вищої школи.
Основними завданнями курсу «Релігієзнавство» є:
вивчення структури, понятійного апарату, основних етапів розвитку релігії та релігієзнавства;
засвоєння імен засновників релігійних систем, відомих богословів, релігієзнавців;
ознайомлення з основним змістом священних писань;
набуття вміння застосовувати здобуті знання для аналізу різноманітних суспільних явищ та в ситуаціях світоглядного вибору;
опанування теоретичних принципів і понятійного апарату курсу та його використання в процесі навчання.
За тематикою і змістом методичні рекомендації до семінарських занять відповідають вимогам програми навчального курсу з релігієзнавства.
Навчально-методичний посібник спонукає до активної творчої роботи та рекомендований тим, хто прагне самостійно навчитися аналізувати, оцінювати і розв’язувати сучасні проблеми релігійного життя українського суспільства.
ТЕМАТИКА ТА СТРУКТУРА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Змістовий модуль I. Теоретичні засади релігієзнавства. Формування найдавніших релігійних систем.
Семінарське заняття № 1-2
Релігієзнавство як наука. Історичний розвиток релігієзнавства
(2 години)
Навчальні цілі:
визначити специфіку, зміст, структуру і цілі курсу;
виявити ознаки класифікації релігій та охарактеризувати їх основні види;
розкрити зміст основних філософських концепцій походження релігій;
розглянути основні категорії релігієзнавства;
визначити роль і місце релігії в сучасному суспільстві та житті людини.
ПЛАН:
Предмет релігієзнавства. Структура релігієзнавства.
Основні категорії релігієзнавства. Методи і принципи релігієзнавства.
Філософські концепції природи релігії.
Соціальні функції та роль релігії в суспільстві.
Методичні рекомендації:
При підготовці до першого питання, потрібно засвоїти, що релігієзнавство – це галузь гуманітарних знань, спрямована на осягнення сутності, закономірностей походження та функціонування релігії на різних етапах розвитку культури (суспільства, соціальної групи, особи). Релігієзнавство як наука та навчальна дисципліна складається з декількох розділів: географія релігії, історія релігії, етнологія релігії, психологія релігії, філософія релігії та ряду інших.
При підготовці до другого питання, слід звернутись до розуміння того, що категорії релігієзнавства – це загальні поняття, що відображають суттєві, закономірні зв’язки і відношення, притаманні релігійному феномену та явищам, безпосередньо пов’язаним із ним. У релігієзнавстві існує поділ усіх категорій та понять на три групи: філософські, власне релігієзнавчі та запозичені з інших наук. Релігієзнавство використовує здебільшого три філософські методи – діалектичний, феноменологічний та герменевтичний. Принципи релігієзнавства – це основоположні ідеї, що визначають смисл усіх інших понять і суджень у процесі пізнання релігії. Виділяють принципи об’єктивності, історизму, толерантності та ін.
Вивчаючи матеріал третього питання треба засвоїти, що у сучасній філософії та релігієзнавстві виокремлюють декілька концепцій, що пояснюють сутність і природу релігії:
ідеалістична;
матеріалістична;
культурологічна;
біологічна (натуралістична);
психологічна;
соціологічна.
Варто також з’ясувати авторів та сутність концепцій.
Готуючись до останнього питання, слід звернути увагу на те, що у сучасному суспільстві релігія виконує ряд функцій, які сприяють соціалізації людини у суспільстві, як наприклад: ілюзорно-компенсаторна, регулятивна, інтегрувальну; а також з’ясувати шляхи та наслідки їхньої реалізації.