
- •Тема 6. Військова топографія
- •1.Місцевість – елемент бойової обстановки. Поділ місцевості за тактичними властивостями.
- •2.Місцеві предмети і їх використання в військовій справі.
- •3.Орієнтування на місцевості. Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та Сонцем.
- •4.Компас системи Адріанова, його призначення та будова.
- •5. Орієнтування за місцевими предметами та зразок доповіді про своє місцезнаходження.
- •6. Азимут і його визначення (показати малюнком).
- •7. Рух за азимутом. Визначення напряму на місцевий предмет за допомогою компасу.
- •8. Значення туризму для допризовної підготовки. Як воєнізовані походи готують до служби в армії.
4.Компас системи Адріанова, його призначення та будова.
Компас — прилад, що вказує напрям географічного або магнітного
меридіана; служить для орієнтування відносно сторін горизонту (мал.
191). Щоб визначити сторони горизонту (сторони світу), потрібно спочатку
з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба компаса. Потім слід
зорієнтувати компас; для цього встановити його в горизонтальне положення і розблокувати стрілку, повертати компас доти, доки північний
кінець магнітної стрілки стане проти нульової поділки лімба. Це є
орієнтоване положення компаса. Напрям стрілки на нульовій поділці лімба
буде напрямом ,на північ. Потім візуванням через проріз і мушку
відзначають місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напряму на північ. Визначивши напрям на північ, легко
визначити й інші сторони горизонту.
В компасі Адріанова (мал.2) на дні в центрі корп.усу закріплена сталева голка, на якій вільно підвішена в горизонтальній площині магнітна стрілка. На внутрішній частині закріплене кільце (лімб) з кутовими поділками. Ціна внутрішньої шкали лімбу 3, на зовнішній шкалі вказані поділки артилерійського кутоміру. Поділка кутоміра (тисячна) — центральний кут, стягуваний дугою, яка рівна 1/6000 довжини кола. Довжина дуги іі одну поділку кутоміра приблизно дорівнює 0.001. Зверху корпус закритий прозорою кришкою, що обертається, з двома пластинами з вирізами — прорізом і мушкою, які служать для точного візування. В артилерійському (АК) компасі (мал.З) завдяки дзеркальній поверхні кришки можливо одночасно орієнтувати компас і візувати предмет, що полегшує вимірювання азимутів. Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження (точки стояння) відносно сторін горизонту і місцевих орієнтирів — помітних предметів і елементів рельєфу та визначення напряму руху. Сторони горизонту можна приблизно визначити за Сонцем, Полярною зіркою, ознаками місцевих предметів та більш точно за компасом. Відомо, щов північній півкулі влітку Сонце о 7 годині за літнім часом знаходиться приблизно на сході, о ІЗ годині — на півдні, о 19 годині — на заході. В середніх та високих широтах за 1 год. Сонце переміщується на 15. За різницею часу в момент спостереження та опівдні ,ін,і\одять кут, на який «зміщене» но.іоАі пп',1 Сонця в даний момент від напряму на південь. Дещо точніше сторони горизонту визначають за Сонцем і годинником: кладуть годинник горизонтально і повертають так, щоб годинникова стрілка вістрям була спрямована в сторону Сонця.
5. Орієнтування за місцевими предметами та зразок доповіді про своє місцезнаходження.
Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціально-культурними об'єктами. З погляду військової топографії місцевість є одним із елементів бойової обстановки
Місцевість поділяється:
за особливостями рельєфу — на рівнинну, пагорбкувату, горбисту;
за ступенем пересічення — на слабкопересічену, середньопересічену, дуже пересічену;
за прохідністю — на легкопрохідну, прохідну, важкопрохідну, непрохідну;
за умовами спостереження і маскування — на відкриту, напіввідкриту, закриту;
за природними умовами — на пустельну, степову, лісисту, лісисто-болотисту.
Природні та виготовлені людьми об'єкти на земній поверхні — це місцеві предмети, що використовуються у військовій справі для визначення місцевості, орієнтування, цілевизначення й управління військами в бою. До місцевих предметів належать: населені пункти, промислові та сільськогосподарські підприємства, рослинний і ґрунтовий покрив, берегова лінія великих за площею акваторій, ріки, озера, канали, об'єкти шляхів сполучення і зв'язку.
Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних і тактичних об'єктів на місцевості відносно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів, розміщення своїх військ і військ противника
ВИЗНАЧЕННЯ СТОРІН ГОРИЗОНТУ ЗА КОМПАСОМ
Компас — прилад, що вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орієнтування відносно сторін горизонту (мал. 191). Щоб визначити сторони горизонту (сторони світу), потрібно спочатку з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба компаса. Потім слід зорієнтувати компас; для цього встановити його в горизонтальне поло-ження і розблокувати стрілку, повертати компас доти, доки північний кінець магнітної стрілки стане проти нульової поділки лімба. Це є орієнтоване положення компаса. Напрям стрілки на нульовій поділці лімба буде напрямом ,на північ. Потім візуванням через проріз і мушку відзначають місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напряму на північ. Визначивши напрям на північ, легко визначити й інші сторони горизонту.
Орієнтир — це місцевий предмет, який виділяється і який добре видно, або елемент рельєфу, який використовують у військах для визначення місця свого знаходження, напряму руху, для цілевизначення, управління підрозділами та вогнем у бою