Контрольні завдання та запитання

1. Назвати основні функції, які виконують мотиви у сфері праці.

2. Які основні фактори спонукають працівника до високопродуктивної праці?

3. Які існують сучасні підходи до трудової мотивації персоналу?

4. Які існують первинні та вторинні потреби?

5. Які застосовуються сучасні теорії мотивації праці персоналу?

Тема 9. Контролювання як загальна функція менеджменту План лекції

1. Поняття контролювання та його місце в системі управління.

2. Етапи процесу контролювання.

3. Види управлінського контролювання.

 1, 2, 3, 8, 9, 25, 28, 30, 35, 48.

Ключові слова:

попереднє контролювання, поточне контролювання, заключне контролювання, внутрішнє контролювання, зовнішнє контролювання.



К



онтролювання – це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також потребу у здійсненні певних коректив.

Контролювання – одна з основних функцій менеджменту. Без надійної системи контролю не може успішно функціонувати жодна організація. Безперервність господарської діяльності потребує, щоб контроль був не одиничним актом, а безперервним процесом.

Основним завданням контролювання є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, подолання організаційних проблем, надання допомоги працівникам у вирішенні завдань, які поставлені перед персоналом.

Цілі організації

Фактичні результати діяльності

Стандарти

Порівняння результатів і стандартів

Оцінка відхилення

Події, пов’язані з коригуючим впливом

Перегляд нереалістичних стандартів

Рис. 9.1. Процес контролювання в організації.

Ступінь складності і важливості задач, що вирішуються: чим він вище, тим діапазон контролю менше; керівник повинен мати можливість приділяти багато часу роботі з підлеглими, які відповідають за їх вирішення

Різноманітність задач вимагає значних витрат часу на навчання і інструктурування персоналу, спільний пошук рішень.

Територіальне розміщення виконавців: компактне – діапазон контролю може бути великим; розсіяне, відірване від керівника і один від одного – діапазон контролю звужується.

Чіткість постановки задач перед підлеглими

Особистісні можливості і здібності керівника і підлеглих – чим вони вище, тим діапазон контролю більше.

Рис. 9.2. Чинники, які зумовлюють діапазон контролювання.

Попередній контроль передує активній діяльності організації, задача полягає в перевірці готовності до початку роботи виробничого апарату, управлінської системи персоналу.

Поточний контроль: стратегічний і оперативний. Оперативний спрямовано на поточну виробничу і господарську діяльність організації.

Підсумковий контроль – оцінка виконання організацією своїх планів. Вимагає всеохоплюючого аналізу результатів діяльності та визначення сильних і слабких сторін діяльності з метою отримання додаткової інформації для складання нових планів.

З



овнішній контроль – ґрунтується на тому, що люди краще виконують свої обов’язки, якщо знають, що за ними спостерігає керівник або його представник.

В



нутрішній контроль – виконавці самі слідкують за своєю роботою або її результатами і вносять в міру необхідності корективи у власну діяльність.

Оцінка співробітників і пов’язані з нею заохочення, покарання, просування по службі

Контролювання за певною сферою діяльності означає, що вона є пріоритетною для організації і тому за неї треба триматися

Підсумки контролю, за звичай, широко висвітлюються в колективі, а додаткова старанність проявляється через честолюбство

Рис. 9.3. Психологічне значення управлінського контролю.



Управління за відхиленнями. Всі цілі, що стоять перед працівниками організації і її підрозділами формалізуються у систему нормативів, відхилення від яких, що виявлені в результаті контролю, слугують основою прийняття управлінських рішень.



Діапазон контролювання скорочується по мірі переходу до вищих рівнів управління, де вища і відповідальність.