
- •Методичні вказівки
- •Розділ 1. Фізіологія крові Лабораторне заняття №1 техніка взяття крові. Визначення обємного відношення плазми та формених елементів крові. Визначення білку у плазмі крові
- •Лабораторне заняття №2 фізико-хімічні властивості крові
- •Лабораторне заняття №3 підрахунок кількості еритроцитів щура та визначення швидкості осідання еритроцитів (шое)
- •Лабораторне заняття №4 підрахунок кількості лейкоцитів та лейкоцитарна формула
- •Лабораторне заняття №5 визначення кількості гемоглобіну за методом салі. Розрахунок кольорового показника крові. Одержання кристалів геміну
- •Завдання 2. Розрахунок кольорового показника крові
- •Завдання 3. Добування кристалів гемоглобіну
- •Визначення груп крові
- •Лабораторне заняття №7 визначення швидкості згортання крові
- •Розділ 2. Фізіологія кровообігу Лабораторне заняття № 8 графічна реєстрація скорочень серця жаби
- •Властивості серцевого м’язу
- •Лабораторне заняття № 10 реєстрація екстрасистоли
- •Лабораторне заняття № 11 автоматія серця. Аналіз системи проведення збудження. Лігатури станіуса
- •Лабораторне заняття № 12 зовнішні прояви діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 13 нервово-рефлекторна регуляція діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 14 гуморальна регуляція діяльності серця
- •Лабораторне заняття № 15 вимірювання кровяного тиску у людини
- •Лабораторне заняття № 16 реєстрація пульсу. Рух крові по венах
- •Лабораторне заняття № 17 вивчення руху крові по кровоносних судинах. Капіляроскопія у людини
- •Лабораторне заняття № 18 визначення фізичної працездатності за змінами у системі кровообігу (стептест)
- •Розділ 3. Фізіологія дихання Лабораторне заняття № 19 вивчення механізму зовнішнього дихання. Приготування препаратів війчастого епітелію верхніх дихальних шляхів жаби, ізольовані легені жаби
- •Лабораторне заняття № 20 дослідження життєвої ємності легенів. Вивчення дифузії вуглекислого газу через легені
- •Лабораторне заняття № 21 визначення вуглекислоти у видихуваному повітрі. Регуляція дихання. Тканинне дихання
- •Лабораторне заняття № 22 функціональна проба з затримкою дихання
- •Рекомендована література
Розділ 1. Фізіологія крові Лабораторне заняття №1 техніка взяття крові. Визначення обємного відношення плазми та формених елементів крові. Визначення білку у плазмі крові
Функції крові пов’язані з її циркуляцією по кровоносних судинах, тому вона виконує загальну транспортну функцію: дихальну, трофічну, екскреторну, терморегуляторну, захисну, гомеостатичну, регуляторну.
Кров складається з рідинної частини – плазми (55 – 60 %) та клітинних елементів (40 – 45 %). Плазма складається на 90 – 91 % – з води, на 7 – 8 % – з білку, на 1,1 % – з інших органічних речовин та на 0,9 % – з неорганічних речовин.
До білків плазми відносяться альбуміни, глобуліни (α1, α2, β, γ), фібриноген. Білки визначають величину онкотичного тиску, буферні властивості крові, в’язкість плазми, здатність виконувати імунний захист та транспорт білірубіну, холестерину, гормонів, глюкози, катіонів металів, фармакологічних препаратів та ін.
Мета заняття: оволодіти методикою взяття крові у щурів та методикою приготування мазка крові, вивчити співвідношення між форменими елементами та плазмою крові, визначити наявність білку у плазмі.
Оснащення заняття: щур, центрифуга, рефрактометр, гематокрит, центрифужні пробірки, вага, штатив, пробірки, предметне та шліфувальне предметне скельця, ракета, склянка, цитрат натрію, спирт, йод, суміш Нікіфорова, фарба Романовського, набір інструментів.
Х І Д Р О Б О Т И
Завдання 1. Взяття крові у щура
Помістити щура у ракету та у теплій воді дуже добре прогріти його хвіст. Після цього з хвоста прибрати зайву вологу та відрізати маленький шматочок кінчика хвоста. Зняти тампоном першу краплю крові та виждати появу другої, яку вже беруть для дослідження.
Завдання 2. Техніка взяття крові у людини
Протерти четвертий палець лівої руки спиртом або йодом. Стерильним скарифікатором проколоти пучку пальця. Першу краплю крові зняти сухим тампоном, а другу набрати стерильним капіляром для дослідження.
Завдання 3. Приготування мазка крові
Мазок
приготувати на знежиреному предметному
склі за допомогою шліфованого предметного
скла. Мазок повинен бути достатньо
тонким, коротшим та вужчим, ніж предметне
скло (Рис. 1).
Висушити мазок на повітрі. Фіксувати його сумішшю Нікіфорова (15 хв), висушити у термостаті (37 ◦С), забарвити фарбою Романовського (30 хв).
Рис. 1. Приготування мазка крові
Завдання 4. Визначення обємного співвідношення плазми та формених елементів
Промити гематокрит цитратом та заповнити його кров’ю. Урівноважити його за допомогою центрифужних вагів. Центрифугувати 10 хв із швидкістю 1000 – 3000 обертів. При цьому кров роз’єднується на плазму та формені елементи. Визначте гематокритне число.
Завдання 5. Визначення білку у плазмі крові
На призму рефрактометра нанести скляною паличкою одну краплю сироватки крові. Знайти вугол переламування і за допомогою таблиці визначить відсотковий вміст білку у сироватці крові.
Контрольні питання:
1. Кількість крові в організмі, методи визначення?
2. Склад та функція крові.
3. Білки плазми та їх функції.
4. Техніка приготування, забарвлення мазка