292 Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

вати ситуації для його використання під час гри, бесіди, розглядання картинок, спонукати його активізовувати власний досвід.

Найважливішим засобом, що забезпечує мимовільне запам'ятовування і відтворення, накопичення досвіду життєдіяльності, спілкування, пізнання, є режим дня — виконання аналогічних дій в один і той самий час.

Довільна пам'ять розвивається краще, якщо дорослий спонукає дитину до свідомого відтворення досвіду у грі, продуктивній і мовній діяльності, під час переказування, заучування, розповідання, створення історій і казок, тобто ставить мету згадати. Важливо, щоб вимога запам'ятати була зумовлена потребами діяльності, до якої залучений дошкільник. Він повинен розуміти, для чого потрібно за­пам'ятовувати. Використання засвоєних знань має відбу­ватися відразу після запам'ятовування.

Старші дошкільники повинні цілеспрямовано оволоді­вати логічними прийомами запам'ятовування, що зале­жить від ступеня освоєння відповідних мислительних опе­рацій, змісту і характеру матеріалу, особливостей навчан­ня, яке робить запам'ятовування логічним, потреби дитини у правильному і точному запам'ятовуванні і прига­дуванні, прагненні перевірити його результати.

Дитину потрібно навчати, спонукати до контролюван­ня й оцінювання своєї мнемічної діяльності, аналогічної діяльності однолітків, порівнюючи результати відтворен­ня зі зразком. При цьому слід мати на увазі, що поєднання запам'ятовування і самоконтролю підвищує ефективність пам'яті, на 5—6-му році життя. Однак у будь-який період дошкільного дитинства краще двічі сприйняти матеріал, а між його поданням спробувати відтворити, ніж відразу сприймати багато і відтворювати.

Використання з метою розвитку довільної пам'яті ди­дактичних ігор створює мотивацію, підпорядковує за­пам'ятовування зрозумілій дитині меті, допомагає усві­домлювати способи виконання діяльності, дає змогу дорос­лому керувати мнемічною діяльністю, не з відкрито дидактичної позиції. Такі ігри використовують для нав­чання дітей оволодівати класифікацією як способом логіч­ного запам'ятовування.

У діяльності дошкільників 6-го і особливо 7-го року життя актуалізується навчальний мотив. Тому на початку занять необхідно пояснювати дітям, що вони вчитимуться запам'ятовувати, це потрібно буде їм у школі. У результа­ті навчання діти оволодівають умінням самостійно подум-

293

Формування уяви у період дошкільного дитинства

ки класифікувати і запам'ятовувати матеріал. Це має важливе значення для їхньої підготовки до навчання в школі. Отже, упродовж дошкільного дитинства пам'ять зазнай значних кількісних змін і якісних перетворень, які визначають подальший її розвиток. Цьому сприяє безперервне розширення кругозору, оволодіння знання­ми і вміннями, ускладнення діяльності та взаємин з до­рослими.

4.6. Формування уяви

у період дошкільного дитинства

Творча діяльність не можлива без уяви, яку дошкіль­ники використовують постійно у різноманітних ситуаці­ях: граючись, розповідаючи казки, розмовляючи про своє майбутнє тощо.

Завдяки уяві дошкільник адаптується у соціумі, спіл­кується нарівні з дорослими. Як правило, він з довірою ставиться до образів своєї уяви.

Уява — процес створення людиною уявлень, які в дійсності нею не сприймалися.

Уява дитини розвивається поступово, з набуттям нею досвіду. Усі образи уяви, якими б вони не були, ґрунтують­ся на уявленнях і враженнях, які людина отримує у реаль­ному житті (Л. Виготський). Тому уява дитини в багатьох випадках є навіть багатшою, ніж уява дорослого. Іноді ди­тина, не маючи достатнього досвіду, по-своєму пояснює життєві явища, які дорослі сприймають як неочікувані й оригінальні відкриття її уяви. Насправді уява досягає сво-еї зрілості у дорослому віці.

Особливості уяви дошкільника

У процесі набуття досвіду, з розвитком мислення про­тягом дошкільного віку у розвитку уяви відбуваються суттєві зміни. Вони не обмежуються удосконаленням ми­мовільної і відтворювальної уяви. Важливим новоутво­ренням цього періоду є поява якісно нових її типів — до­вільної і творчої.

У цьому віці уява дитина характеризується особливою рухливістю, сприяючи процесу пізнання діяльності.