4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку

Дошкільний вік характеризується інтенсивним роз­питком здатності до запам'ятовування і відтворення. Ре­зультати мислення фіксуються, зберігаються і відтворю­ються у корі головного мозку. Цей період залишає багато яскравих спогадів на все життя. Пам'ять дошкільника за-Івичай має мимовільний характер. Довільна пам'ять, що починає розвиватися у середньому дошкільному віці, сут­тєво вдосконалюється у старших дошкільників.

Результати психологічних досліджень свідчать, що у цей період за домогою слова можна навчити дитину зусил­лями волі зосереджувати увагу на виконанні конкретних завдань.

Мимовільна пам'ять дошкільників і умови її розвитку

Розширення кругозору, оволодіння знаннями, навич­ками і вміннями, ускладнення діяльності, стосунків з до­рослими зумовлюють зміни, якісні перетворення у пам'яті дитини. На основі запам'ятовування дитина розповідає вивчений вірш, використовує у грі засвоєні правила, від­творює показані їй рухи. Іноді дошкільнику не вдається відтворити предмет, згадати вірш, але він легко впізнає їх при наступному сприйманні. У такому разі відсутнє від­творення матеріалу, однак наявне впізнавання, якому та­кож передує запам'ятовування.

Запам'ятовування буває мимовільним (нецілеспрямо-ваним) і довільним (цілеспрямованим). Залежно від особ­ливостей цих процесів пам'ять поділяють на мимовільну і довільну.

Мимовільна пам'ять — запам'ятовування і відтворення матеріа­лу, яке здійснюється без контролю з боку свідомості і без докла­дання зусиль.

Пам'ять дошкільника здебільшого мимовільна, тобто найчастіше він не ставить перед собою свідомої мети щось Мпам'ятати. Запам'ятовування і пригадування відбува­ються у діяльності і залежать від її характеру. Як ствер­джують психологи, джерелом пам'яті дитини є інтерес.

284 Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

Вона легко і надовго запам'ятовує те, що її цікавить, при­ваблює своєю яскравістю, незвичністю, динамізмом, з чим вона активно діяла (гралася, конструювала, перекладала тощо). Істотну роль при цьому відіграє слово: називання предметів сприяє кращому їх запам'ятовуванню. Зале­жить розвиток пам'яті і від характеру мовної діяльності, яка вимагає запам'ятовування словесного матеріалу, а та­кож ігрової діяльності.

Мимовільна пам'ять є необхідним елементом і законо­мірним продуктом пізнавальної і практичної діяльності людини, оскільки забезпечує збереження, актуалізацію одержуваної людиною інформації, регуляцію її поведінки. Вона має вибірковий характер, пов'язана з мотивами і ці­лями діяльності. Ефективність мимовільного запам'ятову­вання залежить від ролі у структурі діяльності об'єктів, які дитина сприймає. Отже, необхідною умовою мимовіль­ного запам'ятовування є дійове ставлення до матеріалу. Це підтвердив експеримент з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, яким було запропоновано класифікувати зображені на 15-ти картинках предмети. На них також бу­ли написані числа. У цьому досліді діти добре запам'ято­вували предмети, а числа їх пам'ять не фіксувала. У дру­гому досліді необхідно було розкласти ті самі картинки у порядку зображених на них чисел. Цього разу діти за­пам'ятовували числа, а не предмети. Предмети і числа во­ни добре запам'ятовували лише під час виконання яки­хось дій з ними. Експеримент довів, що мимовільне за­пам'ятовування під час змістовної для дитини діяльності завжди продуктивніше, ніж довільне. Наприклад, під час класифікації картинок за змістом зображених на них предметів діти запам'ятовували їх краще, ніж у досліді, у якому їм потрібно було запам'ятати картинки, розклавши для цього їх на групи.

Продуктивність мимовільного запам'ятовування під­вищується, якщо запропоноване дитині завдання передба­чає активне орієнтування у матеріалі, виконання мисли-тельних операцій (придумування слів, установлення кон­кретних зв'язків тощо).

У молодшому дошкільному віці єдиною формою робо­ти пам'яті є мимовільне запам'ятовування і відтворення. Дитина запам'ятовує те, на що звертає увагу у діяльнос­ті, що цікавить і справляє враження. Вона ще не може поставити перед собою мету запам'ятати що-небудь, не застосовує для цього спеціальних прийомів. Коли дітям

Гскшиток пам'яті дітей дошкільного віку 285

3-х років запропонували одні картинки розглянути, а ін­ші запам'ятати, вони дивилися на них, міркуючи і згаду­ючи пов'язані з ними випадки з минулого досвіду, але жодних дій для запам'ятовування не виконували. Не на­магалися діти запам'ятати слова і під час гри, виконуючи роль покупця, якому доручено було придбати певні про­дукти (називалось 5 слів).

Щоб дошкільники краще зберегли у пам'яті будь-який матеріал, необхідно організувати їхню діяльність з ним, адже успішність мимовільного запам'ятовування тим кра­ща, чим активніше дитина діє з предметами, які їй необ­хідно запам'ятати, чим важливіші ці предмети у її діяль­ності. Наприклад, діти, яким потрібно розподілити кар­тинки на групи, запам'ятовують їх значно краще, ніж діти, які обмежуються лише їх розгляданням.

Розвиток мимовільної пам'яті відбувається у зв'язку з розширенням інтересів дітей. З формуванням нових інте­ресів до явищ природи, суспільного життя дошкільник зо­середжено їх спостерігає, уважно вислуховує пояснення щодо них, краще запам'ятовуючи.

Істотне значення для запам'ятовування і відтворення мають способи запам'ятовування й умови, у яких вони від­буваються. Це підтвердили дослідження мимовільного, ьезпосереднього запам'ятовування дошкільниками 10-ти нових слів: у сюжетній грі «Подорож», під час праці, слу­хання оповідання К. Ушинського «З природи» і в умовах лабораторного досліду (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Особливості запам'ятовування дітьми слів у різних видах діяльності

Як свідчать дані таблиці, кількість мимовільно утри­маних у пам'яті слів збільшується з віком дітей в усіх ви­дах діяльності; найефективнішим для збільшення лекси­ки є слухання оповідання (крім 3-річних дітей); найменш ефективне — запам'ятовування в лабораторних умовах.

286

Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

і'. і іішток пам'яті дітей дошкільного віку

287

У маленьких дітей ще немає настанови на запам'ятову­вання запропонованого матеріалу. Тільки після 5-ти років вони починають уважно розглядати матеріал, який необ­хідно запам'ятати, намагаються групувати слова, малюн­ки, застосовуючи різні прийоми для їх запам'ятовування і відтворення.

Мимовільне запам'ятовування в дошкільному дитинс­тві зазвичай дуже точне, а зафіксована в пам'яті інформа­ція зберігається довго. Не втрачає мимовільна пам'ять сво­го значення і в наступні роки.

Довільна пам'ять і етапи її розвитку у дошкільному віці

Формування довільної пам'яті відбувається на основі ро­зумового розвитку дитини. Передумовами її виникнення є: успіхи в розвитку довільної практичної та ігрової діяльнос­ті; формування у дітей дій, для яких необхідна характерна для довільного запам'ятовування орієнтація на майбутнє і орієнтація на минуле, характерна для довільного відтворен­ня. Такі дії зумовлюють у дитини вимоги дорослих, наприк­лад, виконати доручення не зараз, а через деякий час, роз­повісти про побачене на прогулянці; певний рівень мовного розвитку (вироблення вміння у мовленні діяти з уявлювани-ми речами). Завдяки цим передумовам дитина спочатку вчиться запам'ятовувати чи пригадувати за ініціативою до­рослих, потім поступово сама стає ініціатором.

Довільна пам'ять — процес запам'ятовування і відтворення ма­теріалу, що передбачає свідому постановку мети та вимагає во­льових зусиль.

Вона починає формуватися у середньому дошкільному віці. Ранні її прояви спостерігаються в запам'ятовуванні умов сюжетно-рольової гри, без якого неможливе успішне виконання дитиною взятої на себе ролі. У грі вона за­пам'ятовує значно більше слів, ніж за вимогою дорослого.

Оволодіння довільними формами пам'яті охоплює кілька етапів.

1. Виокремлення завдань запам'ятати, пригадати за відсутності в практиці дитини необхідних для цього при­йомів. Завдання пригадати вона виокремлює раніше, ос­кільки часто від неї чекають саме пригадування, відтво­рення того, що вона раніше сприймала або робила. Завдан­ня запам'ятати виникає на основі досвіду пригадування,

усвідомлення дитиною, що, не запам'ятавши, вона не змо­же відтворити того, чого від неї чекають.

2. Використання прийомів запам'ятовування і прига­ дування внаслідок підказок дорослих. Дорослий, даючи дитині доручення, пропонує його повторити, запитуючи про що-небудь, спрямовує пригадування дитини запитан­ нями: «А що далі?», «А що він сказав?» тощо. Прийом повторення формує запам'ятовування. Дитина найшвид­ ше оволодіває ним, тому її довільне запам'ятовування спо­ чатку переважно механічне. Від повторення вголос вона переходить до повторення пошепки, про себе. Поступово вчиться осмислювати, зв'язувати матеріал, використову­ вати ці зв'язки з метою запам'ятовування.

3. Усвідомлення необхідності спеціальних дій за­ пам'ятовування, оволодіння умінням використовувати у них допоміжні засоби. Дитина розуміє, що потрібно за­ пам'ятати, тому послуговується різними прийомами, спо­ собами, щоб досягти цієї мети.

Пам'ять 3—4-річних дітей проходить три рівні розвит­ку: 1) відсутність мети запам'ятати і пригадати; 2) наяв­ність мети за несформованості способів, спрямованих на її здійснення; 3) поєднання мети запам'ятати, пригадати із застосуванням способів досягнення цього.

До завершення дошкільного періоду мимовільна па­м'ять залишається провідною. Довільне запам'ятовування і відтворення діти використовують порівняно рідко — ко­ли цього потребують відповідні завдання або вимагають дорослі(табл. 4.2).

Мимовільне запам'ятовування під час активної розу­мової роботи над матеріалом у дошкільному дитинстві про­дуктивніше, ніж довільне. Наприклад, діти, які без мети запам'ятати розкладали картинки відповідно до зображе­них предметів (для саду, для кухні тощо), запам'ятовува­ли їх значно краще, ніж діти, які розглядали ті самі кар­тинки із завданням запам'ятати. Однак мимовільне за­пам'ятовування, не пов'язане з виконанням активних дій ■ приймання і мислення, є менш тривалим, ніж довільне.

Для розвитку довільної пам'яті у дітей дошкільного ві­ку необхідно: розвивати їхню мимовільну пам'ять, яка є основою для наступного довільного відтворення (важливо, щоб було чим користуватися, що згадувати); спонукати дитину до відтворення спочатку під час виконання нею практичних доручень у грі, а потім — у навчальній діяль­ності; ставити перед дітьми завдання, вправляти їх у за­пам'ятовуванні, тренувати їхню пам'ять у діяльності; на-

288

Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

ги піиюк пам'яті дітей дошкільного віку

289

вчати різних способів запам'ятовування, звертаючи особ­ливу увагу на розвиток логічної пам'яті.

У дошкільному віці дуже важливо спрямувати дитину на довільне запам'ятовування, донести до її свідомості не­обхідність у ньому, навчити спеціальних прийомів за­пам'ятовування.

Формування елементів логічної і інших видів пам'яті у дошкільному дитинстві

Дітям старшого дошкільного віку доступні не лише ме­ханічне запам'ятовування, а й елементи логічного, що ви­являється під час їхньої роботи із зрозумілим текстом. Як правило, вони відтворюють у середньому 4—8 добре знайо­мих слів, 1—2 — незнайомих.

Логічна пам'ять — пам'ять, яка грунтується на розумінні, осмис­ленні матеріалу.

Основну роль у її розвитку відіграє навчання. За спос­тереженням російського психолога Зінаїди Істоміної, діти, яких спеціально навчали прийомам організації логічних зв'язків (здійснювати вибір картинок до слова, щоб потім за картинками можна було пригадати слова), демонструва­ли у півтора раза вищі результати, ніж ті, хто намагався зробити це самотужки. Адже у процесі спеціального нав­чання діти оволоділи такими прийомами логічного запам'я­товування, як смислове співвіднесення і смислове групуван­ня, і успішно використовували їх. Таке навчання здійсню­ють у два етапи: 1) формування смислового співвіднесення і смислового групування як розумових дій; 2) формування вміння застосовувати ці дії у мнемічній діяльності.

Поетапне формування розумових дій використовують і під час мнемічної класифікації — мислительної операції, яка вимагає вміння аналізувати матеріал, зіставляти (співвідносити) між собою окремі його елементи, знаходи­ти у них спільні ознаки, здійснювати на цій основі узагаль­нення, розподіляти об'єкти на групи на основі виокремле­них у них і відображених у слові ознак. При цьому мнеміч-на класифікація проходить такі етапи:

1. практичні дії (діти використовують матеріально-практичні дії — вчаться розкладати картинки на групи);

2. мовні дії (після попереднього ознайомлення з кар­тинками дитина розповідає, які з них можна зарахувати до тієї чи іншої групи);

3) розумові дії (дитина подумки розподіляє картинки іm групи, потім називає їх).

Діти, навчившись виокремлювати у матеріалі групи (тпприни, посуд, одяг тощо), зараховувати картинки до псиної групи або до узагальнюючої картинки підбирати елементи, переходять до застосування групування з метою ;ішіам'ятовування.

Засвоєння групування як прийому логічного за­пам'ятовування спричиняє у дошкільників труднощі. (' початку у багатьох дітей відбувається роздвоєння розу­мової і мнемічної діяльності: виконуючи смислове групу-пшшя, вони забувають про необхідність запам'ятовувати картинки, а намагаючись їх запам'ятати, перестають гру­пувати. Однак після його засвоєння у дітей суттєво поліп­шується запам'ятовування, навіть без свідомого викорис­тання його у мнемічних цілях.

Опанування смисловим співвіднесенням як прийомом запам'ятовування залежить від віку та індивідуальних особливостей дитини, ефективності їх самоконтролю. Уперше його виявляють 4-річні діти. Помітно підвищуєть­ся він на межі 4—5 років. 5—6-річні діти успішно контро­люють себе, запам'ятовуючи і відтворюючи матеріал, ви­правляючи текстуальні неточності (4-річні виправляють лише сюжетні відхилення). Це свідчить, що пам'ять усе більше контролюється дитиною.

У своєму розвитку пам'ять дошкільників долає певні етапи. Найпершою розвивається у них рухова (моторна) нам'ять — запам'ятовування і відтворення рухів. На її ос­нові формуються навички. У старшому дошкільному віці ця пам'ять досягає високого рівня розвитку, забезпечує засвоєння виконання достатньо складних рухів. З ураху-панням цього тренери здійснюють відбір у секції гімнасти­ки, акробатики, фігурного катання тощо.

Високого рівня розвитку у старшому віці досягає емо­ційна пам'ять — запам'ятовування і відтворення емоцій і почуттів. Дитина запам'ятовує не взагалі почуття, а почут­тя до конкретної людини, предмета, тобто її емоційна пам'ять невіддільна від образної, наочної. Основою пам'яті дошкільника є образна пам'ять — засвоєння і від-тиорення образів (зорова, слухова, дотикова, нюхова то­що), її виникнення пов'язане з дитячими спогадами (3—4 роки), а змістом є дитячі уявлення. З часом збільшується їх обсяг, завдяки культурі сприймання вони стають більш осмисленими, чіткими, диференційованими і системними, 11.бувають узагальненого характеру, можуть бути об'єдна-

ні Дитяча психологія

290

Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

і'п пинок пам'яті дітей дошкільного віку

291

ні у групи, категорії або картини. Дитина може вільно ви­користовувати засвоєні образи у різних видах діяльності і ситуаціях, викликати і комбінувати їх відповідно до мети завдань.

Уявлення — наочні образи раніше сприйнятих предметів і явищ об'єктивної дійсності.

Найефективнішою щодо запам'ятовування є зорова пам'ять — фіксування образів предметів і явищ, відтво­рення раніше зафіксованих уявних образів. У процесі за­пам'ятовування беруть участь й інші органи чуття (зір, слух, смак, дотик), але найдієвішим у дітей є зір. Деяким дошкільникам притаманна ейдетична (грец. eidos — об­раз, вигляд) пам'ять («яскраве бачення») — чітке і яскра­ве фіксування образів сприймання, згадуючи які, дитина ніби знову бачить їх і може описати в усіх деталях. Завдяки їй запам'ятовують вірші, казки, прізвища всіх футболістів. З роками ейдетична пам'ять зникає і лише в окремих лю­дей залишається на все життя (В.-А. Моцарт у 4 роки за­пам'ятав вперше почутий у соборі реквієм, В. Суриков пи­сав зимовий пейзаж улітку, І. Левітан — літній узимку).

У дошкільному віці відбувається формування словесно-логічної (вербальної) пам'яті — запам'ятовування і від­творення словесно оформленого матеріалу, що відображає предмети і явища у їх загальних властивостях, істотних зв'язках і відносинах. П. Блонський назвав її пам'яттю-розповіддю. Словесно-логічна пам'ять тісно пов'язана з мисленням. Основними її видами є проста репродуктивна пам'ять, вибіркова, репродуктивна і грамотна словесно-логічна.

Розвиток словесно-логічної пам'яті починається у ран­ньому віці, коли дитина намагається замінити незнайомі слова знайомими, ігноруючи дрібні деталі, запам'ятовує істотні, додає деякі від себе, змінює послідовність викладу подій. Залежить ця пам'ять від змісту і структури матері­алу, мовного розвитку дітей, оволодіння прийомами за­пам'ятовування. Важливу роль відіграє і стать дитини, ос­кільки у хлопчиків і дівчаток різні утворення мозку дозрі­вають з неоднаковою швидкістю, різним є темп розвитку лівої і правої півкуль, які суттєво відрізняються своїми функціями. У дівчаток значно швидше, ніж у хлопчиків, розвиваються функції лівої півкулі; у хлопчиків активні­шою є права півкуля у зв'язку зі швидшим дозріванням її функції. Ліва півкуля більше, ніж права, відповідає за ус­відомлені довільні акти, словесно-логічну пам'ять, раціо-

пильне мислення, позитивні емоції; правій належить про-іідва роль у реалізації мимовільних, інтуїтивних реакцій, ірраціональної мислительної діяльності, образної пам'яті, штативних емоцій. Важливо розвивати всі види пам'яті, ш' падаючи переваги якійсь одній. Оскільки кожен вид 11.1 м'яті є передумовою виникнення наступного.

Управління розвитком пам'яті дітей дошкільного віку

У розвитку мимовільної пам'яті дошкільників особли-iiv роль відіграють спостереження. Спрямовуючи увагу ма-іі кжа на різні сторони об'єктів, організовуючи їх обстежен­ня, вихователь забезпечує формування повного і точного образу пам'яті. Цю особливість охарактеризував К. Ушин-гі.кий: «Якщо хочете, щоб дитя засвоїло що-небудь міцно, Гв змусьте брати участь зір, показуючи карту або картину, але і в акті зору примушуйте брати участь не тільки муску­ли ока безкольоровими обрисами зображень, але й головну сітку дією фарб розфарбованої картини. Залучіть до участі дотик, нюх і смак... Під час такого дружного сприяння псіх органів у акті засвоєння... ви побачите найлінивіпіу нам'ять. Звичайно, таке складне засвоєння відбуватиметь­ся повільно, але не треба забувати, що перша перемога нам'яті полегшує другу, друга — третю тощо»¹. Це озна­чає, що пам'ять залежить від повноти сприймання, адже для утворення уявлень недостатньо пасивного споглядан­ня об'єкта, потрібні його активний аналіз, встановлення співвідношень між частинами, компонентами ситуації, називання об'єктів та їхніх властивостей словом.

Мимовільне запам'ятовування забезпечується вклю­ченням матеріалу у цілеспрямованому діяльність. Сприя­ють запам'ятовуванню інтелектуальні почуття здивуван­ня, задоволення від зробленого відкриття, захоплення, сумнів, що зумовлюють виникнення і підтримання інтере­су до об'єкта пізнання і відповідної діяльності.

Перенасичений фактами, подіями матеріал залишає у пам'яті нечіткі, розмиті спогади. Якщо після перегляду спектаклю дитина згадує лише одну-дві репліки, це свід­чить не про її погану пам'ять, а про емоційне переванта-Щоб малюк не забув матеріалу, необхідно створю-

Ушинський К. Д. Пам'ять. // Вибрані педагогічні твори у двох томах. — К.: Рад. школа, 1983. — Т. 1. — С. 259.