204 Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

її не як модель, а як сукупність предметів. З огляду на це, вихователь повинен підвести дитину до розуміння того, що вона моделює, і для чого потрібна ця діяльність. Важливо, наприклад, допомогти дитині зрозуміти, що сукупність зе­лених і жовтих кружечків виражає відношення реальних предметів за величиною. У дошкільному закладі дітей спе­ціально вчать, що через кружечки і фішки можна моделю­вати рівність або нерівність будь-яких об'єктів. Під час навчання побудови моделі загальний спосіб буде сприйма­тися за умови, що завдання для його засвоєння пов'язува­тиметься з предметною діяльністю, а вся діяльність із мо­делювання відбуватиметься у проблемно-ігровій або проб­лемно-практичній ситуаціях.

Поступово дошкільники починають розуміти, що пред-мети-замінники моделюють відношення нерівності і рів­ності між двома групами будь-яких реальних предметів. Після цього можна переходити до встановлення цих відно­шень.

Основні рівні розвитку

і готовність дошкільника до навчання

Розвиток дітей у процесі навчання залежить від їх нау-чуваності та психологічної готовності до навчання. У ди­тини розвивається самостійність, урізноманітнюється піз­навальна діяльність.

Научуваність — індивідуальні показники швидкості та якості зас­воєння людиною знань, умінь і навичок у процесі навчання.

Основні компоненти научуваності — узагальненість, гнучкість, стійкість і самостійність мислительної діяль­ності, усвідомленість мислення (співвідношення його практичної і словесно-логічної сторін). Ці особливості мис­лительної діяльності дітей обумовлюють темп їхнього роз­витку у процесі навчання.

Унаслідок використання педагогічно і психологічно не вмотивованої методики, яка ґрунтується на ідеї дитячої творчості, вільного вибору способів дій, виникає явище не-научуваності.

Оволодіння дошкільниками навчальною діяльністю відбувається поступово, на підставі чого розрізняють три рівні за ступенем розвитку цієї діяльності (табл. 3.1). Оз­наками першого рівня є продуктивність і цілеспрямова­ність усіх процесів пізнавальної діяльності, активне, заці-

< і. топлення навчальної діяльності у дошкільному віці 205

кпплене ставлення до навчання, здатність до контролю своїх дій, оцінювання їх результатів. На основі засвоєних павичок діти можуть розв'язувати доступні їм практичні і розумові завдання. Другий рівень характеризують нестій­кі ознаки оволодіння дітьми навчальною діяльністю. Озна­ки третього рівня засвідчують початок формування нав­чальної діяльності, якому притаманна зовнішня дисциплі­нованість на занятті.

Таблиця 3.1

Рівні розвитку навчальної діяльності в дітей дошкільного віку (за О. Усовою)

І	II	III
1. Слухають вказівки 2. Керуються ними н роботі 3. У разі нерозуміння ставлять питання 4. Правильно оціню­ ють роботу інших 5. Правильно оціню­ ють власну роботу 6. Досягають потрібних результатів	1. Слухають вказівки, умовно дотримуються їх у роботі 2. Самоконтроль нестійкий, здійснюється через роботу інших дітей 3. Під час виконання роботи схильні до наслідування інпіих дітей 4. Результати умовні	1. Слухають вказівки, але ніби не чують 2. Не керуються почутими вказів­ ками у роботі 3. Нечутливі до оцінки 4. Результату не досягають

Ці показники безвідносні до вікових параметрів, вони відображають розвиток процесу навчання і пізнавальної діяльності.

Формування готовності до навчання також долає кіль­ка етапів, кожен з яких характеризується ускладненням пізнавального змісту, підвищенням вимог до розумової ді­яльності дітей, розвитком їхньої самостійності.

На початковому етапі перебувають діти молодшого дошкільного віку. їх розумова діяльність ще не є цілком ус­відомленим процесом, бо знання, уміння і навички вони засвоюють, однак у них ще не сформована потреба вчитися.

Діти середнього дошкільного віку готові до засвоєння знань, їх уже можна навчати на заняттях, ставити перед ними пізнавальні завдання. Однак ці завдання ще безпосе­редньо пов'язані з спілкуванням, умовами їхнього життя та ігрової діяльності. У цьому віці навчання обслуговує практичні потреби дитини і створює передумови для пере­ходу на більш високий етап розумової діяльності.