202 Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

рібно починати з формування вмінь контролювати й оці­нювати свої дії. Такі дії у дітей дошкільного віку форму­ються стихійно. Цілеспрямованому контролю своїх дій покликаний навчити дошкільників вихователь.

Діти, сприймаючи й аналізуючи оцінки, якими дорос­лі характеризують їх роботу, критерії, за якими порівню­ють їхні старання і результати цих старань, починають правильніше контролювати свої дії, оцінювати власні знання і вміння. У них формуються навички самоконтро­лю і самооцінки у виконанні навчальних завдань, поява яких є першим етапом оволодіння навчальною діяльністю.

Для розвитку передумов навчальної діяльності необ­хідний особливий тип контролю, пов'язаний з формуван­ням уміння самостійно визначати і застосовувати способи дій. Основною умовою його розвитку є спеціальні методи навчання дітей прийомів порівняння отриманих результа­тів із заданим способом дій.

Отже, основними передумовами навчальної діяльності дошкільників є: наявність у них стійких пізнавальних ін­тересів; оволодіння загальними способами дій; самостійне знаходження способів виконання практичних і пізнаваль­них завдань; контролювання способу виконання власних дій. Основні компоненти цієї діяльності: прийняття зав­дання; вибір шляхів і засобів його здійснення, дотримання їх; контроль, самоконтроль і самоперевірка, особистісний (мотиваційний) компонент; мотиви, що спонукають дош­кільників оволодіти навчальною діяльністю (пізнавальні інтереси). Структура навчальної діяльності залежить від її компонентів і взаємозв'язків між ними.

Умови розвитку навчальної діяльності дітей дошкільного віку

У дошкільних закладах підготовка дітей до навчальної діяльності здійснюється насамперед на заняттях. Основ­ною умовою розвитку передумов навчальної діяльності є спеціально організований зміст навчання і відповідні йому методи та форми. Тому об'єктом засвоєння у дошкільному закладі повинні бути не лише знання і вміння, але і спосо­би та засоби їх здобуття. Засвоєння дітьми способів дій, спрямованих на пізнання предметів навколишньої дій­сності, залежить від запропонованих педагогом шляхів. В одних випадках пізнавальні завдання ставляться ізольова­но від практичних, в інших — окремо пропонуються ирак-

203

ец гановлення навчальної діяльності у дошкільному віці

іичні завдання. Можливе також поєднання практичних і пізнавальних завдань.

Діти дошкільного віку, як свідчать дослідження, по­гано сприймають подане їм безпосередньо завдання на засвоєння загального способу дій (навчитися вимірюва­ти, рахувати). Обґрунтовуючи необхідність засвоєння нових способів дій, розкриваючи їх смисл, потрібно пізна­вальні завдання поєднувати з практичними. Діти легше виокремлюють і усвідомлюють їх, якщо вони є умовою досягнення зрозумілих їм практичних цілей. Із засвоєн­ням нових способів дій можна наблизити ці завдання так, щоб спосіб дії був і засобом досягнення практичної мети. На цій основі у дітей виникає інтерес до пізнання невідо­мого, розв'язання не пов'язаних із практичними цілями завдань.

Найефективніше засвоюються загальні способи дій у проблемно-практичних або проблемно-ігрових ситуаціях, у яких практичне (ігрове) завдання постає як уявне, пер­спективне. У проблемно-практичній ситуації завдання пропонують так, щоб його неможливо було розв'язати без засвоєння відповідних способів дій. Після цього дітям де­тально пояснюють і розкривають усі операції способу, який вони повинні засвоїти і застосувати при розв'язуван­ні однотипних завдань. Непросто дається дошкільникам з'ясування відношень рівності і нерівності, яке потребує опанування специфічною системою дій.

Суттєві зв'язки і відношення реальних об'єктів можуть бути відображені у період допікільного дитинства у формі уявлень. Спосіб їх пошуку часто набуває символічної, зна­кової форми. У зв'язку з цим особливу роль відіграють на­очні моделі, схеми, які відображають суттєві зв'язки і від­ношення предметів і використовуються як засоби узагаль­неного пізнання дійсності. Тому виконання дітьми особливих дій, які моделюють у предметній або знаковій формі деякі прості і загальні відношення реальних об'єк­тів, — одна із найважливіших умов повноцінного засвоєн­ня ними узагальнених знань.

Загальним методом опосередкованого вивчення об'єк­тів і їх властивостей є моделювання, яке допомагає дітям зрозуміти і засвоїти відношення рівності і нерівності. У дошкільному закладі ці відношення моделюють за допомо­гою різноманітних предметів: кружечків, квадратиків, фі­шок тощо. Оскільки модель відношень діти зазвичай опа­новують без підготовки, то вони, як правило, сприймають