190 Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

чок, які полягають в умінні підкоряти рухи руки логіці ру­ху «знаряддя». Оволодіння ними має надзвичайно важли­ве значення для підготовки дитини до майбутньої трудової діяльності.

Особлива роль у становленні трудової діяльності нале­жить грі, в якій формуються і виявляються мотиви май­бутньої суспільно корисної діяльності. Збагачуючи дитину враженнями, спонукаючи її до гри, дорослі орієнтують її на суспільно корисну працю, сприяють виробленню пози­тивного ставлення до неї. У грі дитина відображає трудове життя дорослих, учиться будувати взаємини, засвоює дея­кі трудові операції. З огляду на специфічні ознаки праці дошкільників П. Булонський зауважував, що у цьому віці важко розмежувати її і гру, дитина не бачить між ними ве­ликої різниці, бо вища форма праці (творча праця), як і гра, містить у собі й елемент насолоди процесом діяльнос­ті. Тому, граючись, дитина готується до творчої праці.

Спостереження за сюжетно-рольовими іграми на по­бутові, виробничі теми дає підстави для висновків про ставлення дітей до праці, про те, що вони вважають у ній основним, які відносини відображають. Гра як провідний вид діяльності дошкільника допомагає формувати пози­тивне ставлення до праці, її суспільну мотивацію, мо­ральні взаємини. В іграх дитина засвоює особливості вза­ємин, мотиви трудової діяльності, якості людей, якщо все це є природним елементом гри, а не нав'язується зі сторони.

Наприклад, позитивне ставлення до праці з самообслу­говування, за спостереженням Я. Невзеровича, долає такі етапи:

1) розуміння дитиною значення запропонованої їй ро­ боти для колективу, за одночасної нездатності розпочати і довести до кінця справу. їй потрібен систематичний кон­ троль вихователя і дитячого колективу. Під впливом нага­ дувань, похвали, осуду дитина починає засвоювати належ­ ну систему поведінки;

2) здійснення самообслуговування без зовнішнього контролю. Це відбувається лише під час чергувань і в ме­ жах безпосередніх обов'язків дитини;

3. самоініціативне виконання роботи, яку раніше дити­на виконувала лише під час чергувань, старання допомог­ти іншим. На цьому етапі виникає внутрішня потреба в ді­яльності;

4. організація діяльності на основі усвідомлення своїх обов'язків чергового, без зовнішнього контролю. Дитині

191

і пудова діяльність дитини дошкільного віку

иже не потрібно безперервно нагадувати про її обов'язки, підкріплювати її старання похвалою або осудом;

5) перенесення дитиною досвіду ставлення до людей і обов'язків в інші умови, інші сфери діяльності (заняття, і гри). У нових умовах вона також доводить справу до кін­ця, допомагає іншим, вболіває за якісне виконання спіль­ної справи. Отже, сформований в одному виді діяльності досвід стає основою поведінки дитини в іншому виді ді­яльності.

Не кожна дитина у розвитку самообслуговувальної праці обов'язково і з однаковою швидкістю долає всі ета­пи. У цій сфері простежуються суттєві індивідуальні від­мінності, які залежать від сформованого у дитини ставлен­ня до трудових обов'язків.

Становлення трудової діяльності дошкільників

Із допомогою батьків і вихователів, під впливом їх ви­мог дитина спершу виконує окремі доручення, потім складніші завдання, результати яких потрібні не лише їй, В й іншим дітям, дорослим. Об'єктивна цінність цієї діяль­ності невелика, однак вона позитивно впливає на форму-кання вольових і моральних якостей особистості, підготов­ку її до майбутньої корисної діяльності.

На кожному віковому етапі трудова діяльність до­шкільника характеризується своїми особливостями.

У молодшому дошкільному віці праця має наслідуваль­ний характер. Однак це наслідування є не простим, а та­ким співробітництвом, у якому дитина, за П. Блонським, стає «помічником дорослих у їх побутовій праці: викону­ючи спочатку паралельно працю дорослого, якого вона ко­піює, дитина поступово, не без уваги дорослого, вступає у більш складне співробітництво з ним у ролі його помічни­ка, правда, ще дуже слабкого». Участь молодших дошкіль-пиків в елементарній трудовій діяльності носить ігровий характер, оскільки приваблює своєю цікавістю. її своєрід­ний взаємозв'язок із грою зберігається у праці середнього, іноді і старшого дошкільника. Однак трудова діяльність дітей не повинна ґрунтуватися лише на інтересі, хоча і не слід виключати його. Завдяки вихованню основою дитя­чих трудових зусиль має бути не зацікавленість, а усвідом­лення їх корисності, необхідності. З розвитком дитини на-ніть найнеприємніпіа праця приноситиме радість, якщо її '■успільна цінність буде очевидна.