186 Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

ві площинного зображення тримірну конструкцію, що ви­магає здатності бачити за зображенням реальну дійсність.

Конструювання за заданими умовами. Його особли­вість полягає у необхідності побудувати конструкцію на основі сформульованих вихователем умов, вимог, зав­дань, гри (сконструювати пароплав, щоб на ньому могли розміститися команда і пасажири; побудувати міст через річку, щоб по ньому могли проїхати машини). Для цього необхідно бачити залежність конструкції предмета від йо­го призначення, уміння враховувати і виконувати певні умови.

У процесі конструювання відповідно до завдання дити­на вчиться по-різному розв'язувати його на основі одних і тих самих умов. Це створює важливі передумови для роз­витку творчості — їй цікаво побудувати різноманітні бу­динки, у різний спосіб обгородити їх, спорудити міст через річку тощо. Нерідко дитина створює багато будівель, які послідовно ускладнюються. Спорудження високих і низь­ких, широких і вузьких, довгих і коротких будиночків формує у дітей гнучке уявлення про різні їх типи, узагаль­нене вміння їх будувати. Це становить основу творчого конструювання: діти легко будують потрібні їм споруди, втілюючи у них найвибагливіші задуми. Наприкінці дош­кільного дитинства створені ними конструкції відповіда­ють різноманітним і складним умовам.

Конструювання за задумом. Таких умінь вимагає від дитини ігрова діяльність, для якої потрібні будови не лише зі спеціального матеріалу (наприклад, кубиків), а й з пред­метів, які оточують дитину — меблів, дощок, палок, шмат­ків матерії тощо. Гра часто вимагає створення конструкцій, якими дитина могла б користуватися особисто. Діти буду­ють споруди, які хочуть використовувати у різних цілях: кораблі і баржі, на яких вирушили б у плавання.

Використання будов у грі надає конструюванню дітей великого практичного смислу, змінює його характер. Конструюючи, вони дбають, щоб будова була подібна до певного предмета, щоб можна було погратися з нею. Така настанова змінює ставлення дітей до процесу конструю­вання: вони намагаються створити конструкцію, яка б максимально відповідала задуманій ними грі.

Конструювання для гри об'єднує дітей: вони вчаться спільно обговорювати його план, разом виробляти рішен­ня, підпорядковувати свої бажання конструктивним за­думам, відстоювати свої міркування щодо конструкції тощо.

187

ірудова діяльність дитини дошкільного віку

Типи конструювання чергуються залежно від його зав­дання і ситуації, у якій діє дошкільник. Кожний із них розвиває у дитини специфічні здібності.

Для створення будов діти використовують призначений для цього будівельний матеріал (бруски, кубики), а також інший (палиці, фанерні і картонні ящики, коробки, дошки тощо). Це розвиває у них спеціальні здібності, сприяє фор­муванню навичок спілкування, естетичних, моральних якостей. Вони вчаться узгоджувати свої плани і дії, вияв­ляти ініціативу, відстоювати свої пропозиції, поступатися, допомагати одне одному, радіти спільному успіху.

У старшому дошкільному віці конструювання стає складною і різноманітною діяльністю. Крім будівельного матеріалу, діти використовують конструктори з металу, пластмаси, дерева з різноманітними типами з'єднання дета­лей. Особливо приваблює старших дошкільників конструю-иання з паперу, природного матеріалу. Вони вже можуть са­мостійно придумувати й виконувати оригінальні вироби.

Конструювання розвиває уміння бачити предмет, розу­міти його призначення, властивості деталей. Під час скла­дання конструкції дитина переконується, що одні деталі стійкі у будь-якому положенні, інші — лише у визначено­му, а різноманітні поєднання деталей дають різну міцність (важко, наприклад, створити міцну будову лише з плас­тин, та, поєднуючи кубики і пластини, можна зробити міц­ний будинок).

У процесі конструювання діти дізнаються, що визначе­ній формі і вазі деталей відповідають визначені конструк­тивні властивості. Наприклад, куб однаково стійкий, на яку б грань його не поставили, а брусок буде стійким, як­що його покласти на будь-яку бокову грань.

До продуктивних видів діяльності належать аплікація і ліплення, які за психологічним значенням подібні до зоб­ражувальної і конструктивної діяльності. У дітей, активно найнятих малюванням, конструюванням, ліпленням і аплі­кацією, розвивається здатність до планування діяльності.

3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку

На відміну від праці дорослих трудова діяльність дош­кільника не створює об'єктивно значущого продукту, од­нак має велике значення для його психічного розвитку. Це

188 Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

зумовлено передусім тим, що підготовка дитини до май­бутньої трудової діяльності починається задовго до її участі у суспільно корисній праці. Необхідні для цієї ді­яльності психічні якості особистості формуються під впли­вом умов життя і виховання.

Трудова діяльність спрямована на створення суспільно корисних продуктів — необхідних людству матеріальних і духовних цінностей.

Форми трудової діяльності дошкільника різноманітні: самообслуговування, виконання обов'язків чергового, до­ручень дорослих, догляд за кімнатними рослинами і тва­ринами, праця на ділянці дитячого садка, виготовлення виробів з паперу, картону, дерева, тканини тощо.

У дошкільному віці трудова діяльність лише починає формуватися, тому особливо важливу роль в її організації та спрямованості відіграють дорослі. Вони повинні заціка­вити дитину цією діяльностю, пояснити її значущість, спрямувати і скоригувати дії, оптимістично оцінити ре­зультати. Для вихователя важливо організувати спільну працю групи, знайти місце у ній для реалізації зусиль кож­ної дитини, допомогти освоїти раціональні прийоми взає­модії, сформувати у собі здатність працювати на загальну користь, уміння до кінця і якомога краще виконувати до­ручену справу.

За недостатньої уваги дорослого у процесі трудової ді­яльності дошкільника може змінитися мотивація, і він працюватиме не в інтересах колективу, а задля задово­лення від процесу праці, її результатів, наприклад від зробленої для себе іграшки. Це означає, що процес праці сам по собі ще не забезпечує збереження суспільного мо­тиву, його необхідно підкріплювати оцінюванням досяг­нень дитини, зосередженням її уваги на важливості спільної справи тощо. Без цього трудова діяльність дош­кільника, особливо на початкових етапах її формування, нічим не відрізнятиметься від звичної для нього резуль­тативної діяльності.

Упродовж дошкільного дитинства початкові форми трудової діяльності формують передумови для розвитку різних видів дитячої діяльності (насамперед, продуктивну та ігрову), довільності її поведінки, цілеспрямованості дій, запровадження елементів планування, оволодіння трудо­вими вміннями і навичками. Завдяки цьому відбувається становлення власне трудової діяльності, вкорінення у ній суспільних мотивів.

189

Трудова діяльність дитини дошкільного віку

Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника

У дошкільному віці необхідно сформувати психологіч­ні передумови майбутньої трудової діяльності. Такими пе­редумовами є:

а) вміння діяти доцільно, відповідно до обставин і ви­ мог інших людей;

б) розвиток довільних рухів руки, узгоджених з деяки­ ми фізичними і функціональними особливостями предме­ тів, що використовуються;

в) здатність раніше уявляти результати своїх дій, пла­ нувати послідовність їх виконання;

г) різноманітні рухові навички.

Уже на першому році життя відбувається інтенсивне формування довільних рухів руки, закладаються основи узгодженої роботи руки й ока, з'являються результативні дії. Оволодіння дитиною мовленням створює передумови для словесного регулювання її дій, вироблення у неї здат­ності підпорядковувати свою поведінку вимогам тих, хто її оточує.

До початку дошкільного віку діти оволодівають віднос­но розвинутими діями, які мають результативний характер. Потім настає перехід від результативних до продуктивних дій. Малюк вже намагається не лише використати готовий ігредмет, а й перетворити його, у нього розвивається здат­ність уявляти результати своїх дій, планувати їх послідов­ність, прагнення досягнути конкретного результату.

Трудова діяльність передбачає наявність певних прак­тичних умінь (наприклад, уміння користуватися найпрос­тішими знаряддями), ознайомлення з властивостями ма­теріалів. Вона вимагає розвитку інтелектуальних якостей (здатність планувати свої дії і передбачати їх результати), певного рівня розвитку волі (стійке прагнення досягнути мети, отримати задуманий продукт, вміння підпорядкову-иати поведінку поставленим цілям).

У продуктивних видах діяльності (зображувальна, ісонструктивна) відбуваються загальний розвиток довіль­них дій, формування різноманітних рухових навичок. Са­мообслуговування, зображувальна діяльність, виготовлен­ня виробів із різноманітного матеріалу потребують певних умінь, пов'язаних із доцільним використанням предметів домашнього вжитку і найпростіших інструментів. Завдя­ки цьому, за П. Гальперіним, відбувається формування «знаряддєвих операцій» — специфічно людських нави-