Серію засновано ^М ^^ в 1999 році

альмаШ и матер

P. В. Павелків О. П. Цигипало

Дитяча психологія

Навчальний посібник

ББК88 П12

Зміст

Pokoivh-чідоіі.імо Мпнсюрыпом осиіти і науки України

чи ічальпии носіоник дач <; іуд.-и і їм нищих навчальних закладів

(Лисі N'^JI 4/1Н І ШЧ? підоі і і :'()()/ і>)

У посібнику розкрито сутність, основні засади, методи ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТВ її эпаченпя її діяльності вихователя до­ шкільного пдач:и >п> накладу. 'Л урахуванням закономірно-

етеіі психічного РОЗВИТКУ ВИ0ВІТЛЄ1 ШОВНІ психічні процеси,

які обумовлюють життєдіяльність ДИТИНИ на різних етапах до­шкільного періоду, ОТаИОВЛвНИЯ п ЯК ОООбИСТОСТІ, ВІКОВІ ново­утворенії)!, кризи і шляхи їх подолання. 11ілпаьальну і практич­ну цінність має викладена в ньому Інформація про психологічну готовність дитини до школи, методи формування її у різних видах діяльності.

Для студентів вищих навчальних накладів. Прислужиться вихователям дошкільних навчальних закладі", батькам, усім, хто цікавиться особливостями психічного розвитку дитини.

Рецензенти:

доктор психологічних наук, професор,

дійсний член АПН України А. М. Богуш:

доктор психологічних наук, професор Ж. ТІ. Вірна;

кандидат педагогічних наук, професор Т. І. ІІоніманська

ISBN 978-966-8226-53-3 © p. В. Павелків, О. П. Цигипало, 2008

1.1. Сутність дитячої психології 9 Дитяча психологія у системі гуманітарних наук 11 Роль дитячої психології

у діяльності вихователя

дошкільного навчального закладу 13

1.2. Методологія і методи дитячої психології Методологічні принципи

вивчення психіки дитини 14

Методи науково-психологічного

вивчення дітей 16

Застосування методів дослідження

вихователем дошкільного

навчального закладу 31

1.3. Сутність і закономірності психічної о розни і ку дитини

Роль біологічних і соціальних факторів

у психічному розвитку дитини 34

Основні закономірності

психічного розвитку 43

Діяльність як детермінанта

психічного розвитку дитини 46

Роль навчання у психічному

розвитку дошкільника 51

Засади періодизації психічного

розвитку дітей дошкільного віку 57

2. Психологічні особливості дитини у фазі новонародженості, немовлячому і ранньому віці

3. Психологічна характеристика діяльності дитини у дошкільному віці

Періоди психічного розвитку у дитячому віці Індивідуально-психологічні відмінності дітей

2.1. Психічний розвиток дитини у фазі новонародженості Особливості психічного розвитку новонародженого

Криза новонародженості

2.2. Немовлячий вік і його особливості Загальна характеристика психічного розвитку немовлят

Роль рухової активності

у психічному розвитку дитини

Мовленнєвий розвиток немовляти

Когнітивний розвиток дитини

першого року життя

Передумови формування

особистості дитини

Криза першого року життя

2.3. Особливості психічного розвитку діюй раннього віку

Ранній пік і його значення

у подальшому розвитку дитини

Формування ч рвДМвТНОЇ діяльності

у ранньому дитинстві

ЗарОДМСвННЛ ЕОВШІ нидів діяльності

у ра >му ДИТИНСТВІ

РОЗВИТОК СНІЛКуваННЯ В дорослими

і однолітками

Розпиток мовлення дитини раннього ВІКУ

І Іопоутворення пізнавальної сфери у період раннього дитинства Передумови формування особистості у ранньому дитинстві Криза трьох років

3.1. Гра як провідна діяльність дітей

дошкільного віку

Соціальна ситуація розвитку

у дошкільному віці

Загальна характеристика ігрової

діяльності дошкільника

Роль дорослих у розвитку ігрової

діяльності дошкільника

Види ігрової діяльності дошкільника

і їх роль у психічному розвитку

63

65

71

74 81

83

91 97

100

107 109

111

112

117

122

126

128

133

144 151

154 155 156 164 166

4. Розвиток пізнавальних процесів дошкільника

Види іграшок і їх вплив на психічний розвиток дитини дошкільного віку 171

3.2. Продуктивні види діяльності дошкільника 173 Розвиток зображувальної діяльності

у дошкільному віці 174 Вплив зображувальної діяльності

на психічний розвиток дошкільників 182

Конструктивна діяльність дошкільника 183

3.3. Трудова діяльність дитини дошкільного віку 187 Формування психологічних передумов трудової діяльності дошкільника 189 Становлення трудової діяльності дошкільників 191 Особливості уявлень дошкільників

про працю дорослих 193

Вплив трудової діяльності

на психічний розвиток дошкільника 195

3.4. Становлення навчальної діяльності

у дошкільному віці 197

Психологічні передумови

формування навчальної діяльності

у дошкільному віці 199

Умови розвитку навчальної

діяльності дітей дошкільного віку 202

Основні рівні розвитку і готовність

дошкільника до навчання 204

3.5. Спілкування дитини

з дорослими і однолітками 206

Особливості спілкування

дитини з дорослими 207

Розвиток форм спілкування

у дошкільному закладі 208

( >соі>.ііиності спілкування

дні пин л батьками 211

(Іпецифіка спілкування

дитини а вихователем 213

1 Іедагогічпе спілкування

із дошкільниками 215

Форми спілкування дошкільників

з однолітками 216

Конфлікти між дітьми і їх причини 218

4.1. Особливості уваги дітей

дошкільного віку 221

Функції уваги у дошкільників 222

Мимовільна увага і умови

її розвитку у дошкільному віці 224

Довільна увага дитини

дошкільного віку і умови її формування 225

Післядовільна увага дошкільників 228

Розвиток властивостей уваги

у дошкільному віці 229

Шляхи і засоби організування

і підтримання уваги дошкільників 232

4.2. Мовлення і його розвиток

у дошкільному віці 233

Розвиток лексичного запасу і граматичної будови мовлення дітей дошкільного віку 234

Розвиток звукового і синтаксичного аспектів мовлення. Усвідомлення дошкільниками звукового складу слова 236 Усвідомлення дошкільниками словникового складу мови 238

Функції мовлення дошкільників 240

4.3. Сенсорний розвиток дошкільників Розвиток основних видів відчуття

у дошкільному віці 246

Психологічні основи

сенсорного розвитку дошкільників 248

Розвиток сенсорних еталонів

у дошкільників 251

Розпиток у дошкільників

дій сприймання 254

4.4. МИСЛвННЯ і його види

уд кіш.іюму піці 265

Загальнії характеристик)!

мислення д сільників 266

Мислення і діяльність дошкільників 279

Керівництво розвитком мислення дітей 281

4.5. Розвиток пам'яті дітей дошкільного віку

Мимовільна пам'ять дошкільників

і умови її розвитку 283

Довільна пам'ять і етапи її розвитку

у дошкільному віці 286

Формування елементів логічної і інших

видів пам'яті у дошкільному дитинстві 288

Управління розвитком пам'яті дітей

дошкільного віку 291

4.6. Формування уяви

у період дошкільного дитинства Особливості уяви дошкільника 293

!). І МОЦІЙНО-

іш/іьоиа сфера V дошкільному дитинстві

«> Формування

ОСОБИСТОСТІ

ДОШКІЛЬНИК.1

Розвиток видів уяви у дошкільників 295 Розвиток операцій уяви

у дошкільному віці 298

Розвиток функцій уяви у дошкільників 299

Управління розвитком уяви дітей 301

5.1. Особливості емоцій і почуттів

у дошкільному віці 308

Розвиток почуттів у дошкільному віці 310 Емоційні порушення у дошкільників 315

5.2. Воля і її роль у поведінці дитини 319 Особливості розвитку вольових дій ДОШКІЛЬНИКІВ 320 Нгтаноіиіення підношень

МІЖ Мвт дій і їх мотивами 322

І Іоен пения регулювальної ролі

мовленняv виконанні дій 324

< (і ■ к,пі тісний аспект розвитку волі

ДОШКІЛЬНИКІВ 325

Управління розвитком волі

у дошкільників 327

6.1. Умови розвитку особистості

дитини дошкільного віку 331

Вплив дорослих на розвиток

особистості дошкільника 332

Роль однолітків у розвитку

особистості дитини 335

Психологічні основи статевого

виховання дошкільників 337

Діяльність і розвиток особистості

дошкільника 341

6.2. Розвиток мотиваційної сфери

і формування самосвідомості дитини

у дошкільному віці

Загальна характеристика мотивів

поведінки дитини 343

Роль гри у розвитку

мотиваційної сфери дошкільника 350

Самосвідомість і самооцінка

дошкільника 351

Управління розвитком

самосвідомості у дошкільників 358

6.3. Моральне становлення

особистості дошкільника 361

Умови морального розвитку

особистості дитини 364

Розвиток моральної поведінки у дошкільному віці 367

Причини негативних особистісних утворень у дошкільників 369

Емоційне благополуччя дитини у групі 371

6.4. Темперамент і характер дитини дошкільного віку

Вікові особливості виникнення

і прояву різних властивостей

темпераменту дошкільників 373

Співвідношення спадкового

і набутого у темпераменті дитини 376

Психологічні особливості дітей

різних типів темпераменту 377

Прояв властивостей темпераменту

у навчально-виховній роботі

з дошкільниками 385

Характер дитини 389

6.5. Розвиток здібностей

у дошкільному віці 391

І [іанавальні здібності дошкільників 393

] Ірактичпі здібності дошкільників 395

(Іпеціальні здібності дошкільників 395

Вивчення здібностей дитини 399 Умопи розпитку здібностей

ул іілі.иому віці 402

І 'обота з обдарованими дошкільниками 404

6.6. Психологічна готовність диіиии до школи

Криза шести-семи років 407

Формування нової внутрішньої позиції 408

Розвиток особистості

у старшому дошкільному віці 410

Мотиваційна готовність

дитини до школи 413

Емоційно-вольова готовність

дитини до школи 414

Розумова готовність дитини до школи 416

Соціально-психологічна готовність

дитини до школи 418

Формування психологічної готовності

до школи у різних видах діяльності 420

Короткий термінологічний словник 423

Література 429

•

Загальні засади дитячої психології

Дитяча психологія є напрямом вікової психології, га­ні пси оологічної науки, яка вивчає факти і закономір­ної чи пси \ і чного розвитку дитини як члена суспільства , пі народження до вступу до школи, встановлює вікові періоОи цього розвитку і причини переходу від одного пері­оду до пішого. Розв'язання теоретичних завдань дитячої и, и \ а ію/ії розширює можливості практичного впрова­дження набутих нею знань.

1.1. Сутність дитячої психології

Дитинство є періодом найшвидшого та найінтенсивні-

'<> розвитку людини. Інші періоди не передбачають та-

і 0) кількості своєрідних життєвих етапів, як раннє і до­ни, і '11,110 ДИТИНСТВО.

Упродовж 6-ти—7-ми років життя у психіці дитини відбуваються грандіозні прогресивні зміни. Пізнаючи світ і ' «-и», вона поступово формується як особистість, розвиває свої психічні якості і властивості, внутрішній світ, у міру

х фізичних, інтелектуальних, духовних сил включа-

• гьоя v життєдіяльність соціуму.

10

Загальні засади дитячої психології

дитячої психології

11

За фізичними, фізіологічними і психологічними якос­тями немовля помітно відрізняється від дошкільника, до­шкільник від підлітка, підліток від юнака, юнак від дорослої людини. Віковий розвиток особистості людини, притаман­них їй психічних процесів і властивостей від пренатально­го (дородового) періоду до останніх днів життя вивчає віко­ва психологія, у структурі якої, відповідно до основних пе­ріодів життя людини, виокремлюють дитячу психологію, психологію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію юності, психологію дорослої людини і герон­топсихологію (психологія людей літнього віку). Дитяча психологія разом із педагогікою, фізіологією, педіатрією та іншими науками вивчає дитину, розвиток її психіки протягом перших семи років життя.

Дитяча психологія (грец. psyche — душа і logos — слово, вчення) — галузь психологічної науки, яка вивчає факти і закономірності ін ихічпоіо ро.інигку дитини на різних вікових етапах, а також за­кономірності переходу від одного вікового етапу до іншого.

За вловимії українсько російського психолога Даниїла

Кіи.і. in (1!)(M І!)8-1), дитяча психологія вивчає зако-

НОМІрНООТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ ЯК ЧЛвНа суспільства, тобто її ПвИХІКУі СВІДОМІСТЬ, психічний розвиток від народження ДО ВСТУПУ ДО ШКОЛИ. V процесі формування її як члена сус-111 п.. ги.і і ні. овобистооті відбувається розвиток дитячої ПСИХІКИ, СВІДОМОСТІ ВІД плисти них 11 смоіиімті елементарних форм ДО ВЛасТИВИХ ДОРОСЛІЙ людині роЗВИНеНИХ форм сві­домого відображення дійсності. 'Тому предметом дитячої пси вології Є загальні закономірності психічного розвитку в онтогенезі (індивідуальному розвитку), його вікових пері-ОДІВ, ПрИЧИВ і механізмів переходу від одного періоду до іншого, їх характерних ознак і психологічних механізмів. її специфіка полягає в необхідності дослідження не лише психічних процесів і якостей, але і законів, закономірнос­тей їх виникнення та становлення. Адже постійний пси­хічний розвиток дитини, перехід від елементарних реак­цій до складних і осмислених дій, оволодіння мовленням, перші прояви самостійності, попри індивідуальні відмін­ності, мають багато спільних ознак, які й досліджує дитя­ча психологія. Незважаючи на те що усі діти різні, об'єд­нує їх неминуча необхідність подолати певні етапи (стадії) розвитку. Дитина змінюється на кожному віковому етапі, і ці зміни є закономірними і мають свої причини.

Дитяча психологія вивчає психологічні особливості ді­тей кожного вікового періоду, звертаючи увагу передусім

на то, іцо нового на певному етапі їхнього життя виникає, розпивається, чим збагачується загальний психічний роз­виток дитини. Ці зміни відбуваються в діяльності дітей, їхньому спілкуванні з дорослими й однолітками, пізнанні ними навколишнього світу.

У діяльності діти вчаться бачити, слухати і чути, дума­ти і робити висновки. Від особливостей цієї діяльності за­лежить розвиток сприймання, уваги, пам'яті, мислення, уяви, здібностей, мовлення, почуттів, волі. У цьому бага­томанітному процесі виникає індивідуальність, формуєть­ся особистість дитини.

В Україні проблеми дитячої психології досліджує лабо­раторія психології дошкільника Інституту психології Ім. Г. С Костюка АПН України. Зусилля її вчених зосере­джені на таких питаннях: формування гуманних почуттів у дошкільнят в умовах суспільного та сімейного виховання; психологічні основи формування передумов навчальної ді­яльності дітей у дошкільному закладі; особливості розвит­ку взаємодії дитини з дорослими та однолітками в дитячо­му садку і родині; розвиток довільної поведінки дошкіль­нят; психологічне забезпечення розвитку здібностей дитини у специфічно дитячих видах діяльності; взаємодія дитячого садка та сімї для надання психотерапевтичної до­помоги дітям, що постраждали від аварії на ЧАЕС.

Дитяча психологія у системі гуманітарних наук

Дитяча психологія є молодою наукою. Зародилась вона наприкінці XIX ст. з виходом книги німецького вченого-фізіолога Вільгельма Прейєра (1841—1897) «Душа дити­ни», у якій подано нотатки щоденних спостережень автора за розвитком свого сина. Попри те що ці спостереження ма­ли здебільшого біологічну орієнтацію, В. Прейєр першим спробував об'єктивно дослідити психіку дитини, що дало підстави вважати його основоположником дитячої психо­логії. Особливо інтенсивно розвивалася вона у XX ст., у ре­зультаті чого виокремилася у спеціальну галузь психоло­гічних знань, тісно пов'язану з багатьма іншими науками.

У філософії дитяча психологія запозичила загальнофі-лософські методи пізнання, знання загальних законів роз­витку, що дало змогу їй знайти правильний підхід до вив­чення психічного розвитку дитини, розкрити процес ви­никнення свідомості, набуття нею соціальних якостей, залучення до вселюдського досвіду. А детальне вивчення

12

Загальні засади дитячої психології

' V пін м, ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ

13

дитячого розвитку, особливо специфіки пізнання дити­ною навколишнього світу, допомагає глибше зрозуміти загальну природу людського пізнання у філософському вимірі.

Дитяча психологія послуговується загальнопсихоло-гічішми знаннями про психіку людини, без яких неможли­ве психологічне вивчення діяльності дитини, її психічних станів і процесів, властивостей особистості. Знання загаль-иопсихологічних закономірностей допомагає дослідити і спрогнозувати появу новоутворень у психічному розвитку дитини. Загальна психологія не може обійтися без відомо­стей про те, як виникають і розвиваються від народження психічні властивості особистості, що належить до сфери досліджень і арсеналу знань дитячої психології. Загалом багато закономірностей психіки дорослого неможливо зро­зуміти, якщо по :шпти і не враховувати їх походження. Да­ні дитячої психології сприяють з'ясуванню законів роз­питку психічних процесів і властивостей особистості, їх динаміки і структури і амісту.

Послутопусті.ея дитячії психологія надбаннями анато­ ми і фівіології, особливо даними про розвиток нервової системи і вищ рвової діяльності дитини.

Активно взаємодіє дитяча психологія з педагогікою,

ЯКА ПОТрвбув :мі;і]]|, закономірностей Та особливостей ПСИ­ ХИ '0 ЖИТТЯ дитини, перебігу процесів у її психіці

ТОЩО іЯкЩ ідагогікп хоче виховувати людину в усіх

відношеннях, писан 1С. У пі п псі.кий, — то вона повинна перше ціанати п також н усіх відношеннях»¹. Педагогіка може успішно роаробйТИ план виховання цілісної особис­тості , якщо спиратиметься на весь комплекс наук про лю­дину, центром якого є психологія: «Ми не кажемо педа­гогам, дійте так чи інакше, але кажемо їм, вивчайте зако­ни психічних явищ, якими хочете керувати, і дійте, зважаючи на закони й обставини, у яких ви хочете їх зас­тосувати».

Психолог, вивчаючи закони психічного розвитку дити­ни, не може не використовувати знання з педагогіки. Ад­же свідомість і особистість дитини не розвивається безпри­чинно і спонтанно. Причини цього розвитку закорінені у змісті й організації життя дитини. Тому без педагогіки ди­тяча психологія втрачає предмет вивчення і базову моти­вацію.

1 Ушинський к. Д. Людина як предмет виховання // Вибр. Пед. Твори у 2-х т. — к.: Рад. Школа, 1983. — т. 1. — с 209.

Роль дитячої психології у діяльності вихователя дошкільного навчального закладу

Психологія для педагога, за словами вітчизняного педа-

і а Костянтина Ушинського (1824—1870), є однією з най-

пеобхідніших дисциплін, оскільки у процесі виховання він постійно перебуває у площині психічних явищ. Дитяча пси­хологія, зазначав російський психолог Лев Виготський (1896—1934), повинна бути не лише консультантом і посе­редником педагогіки. її завдання полягають у психологічно­му обґрунтуванні навчання і виховання дітей на основі спе-і пальних психологічних досліджень. Особливо важливими її іавданнями є відображення унікальності кожного вікового етапу від народження до вступу дитини до школи, з'ясуван­ня тенденцій} закономірностей психічного розвитку дитини. Дитяча психологія є однією з основних галузей психо­логічної науки в підготовці вихователів дошкільних зак­ладі н. Знання її (закономірностей психічного розвитку, роаумових, вольових і емоційних якостей, здібностей та Інтересів дошкільника) має важливе значення для навчан-п я J ни ховання дітей дошкільного віку.

ІІі- володіючи знаннями з дитячої психології, вихова­ телі, не зможе встановити контакт із дітьми, керувати їх РОЗВИТКОМ, уникнути помилок у своїй роботі. Психологія допомагає мудрому вихователю знайти підхід не тільки до 11 ON vim кабельних, а й до малоактивних, проблемних дітей, розпізнати багато фактів дитячої поведінки, причини стій- і и помилок дітей, особливості їхньої поведінки у колек- міm паїісминн а однолітками і дорослими тощо. Завдяки (Я П( цпгог зможе «проектувати» розвиток особистості ви­ чини, допомогти їм у с.пути помилок і невдач, зрозу-

МІТИ її ЮМІрності результатів у своїй діяльності, ціле-

СПрЯМОШПІО туї ,п п, апаходптп раціональні способи ДОСЯГ-ІІОІІП я пенні -о і і-і 111. і МЄТИ

Яні н диті іихологіі допомагає, вихователю поба­ чити і подолати причини, які породжують у деяких дітей труднощі при засвоєнні нового матеріалу, негативну пове­ дінку тощо. Вивчення психічних особливостей дітей дає ВМОГу побачити, що в одних недостатньо розвинені інтере­ си, пізнавальна активність, вони байдужі до навчання, другі — надто неорганізовані, не вміють зосередитися, а ще інші — не вміють думати, аналізувати, погано розумі­ ють пояснення вихователя. З урахуванням цього педагог а н а ходить індивідуальний підхід до кожного учня, прагну- чп и одних дітей пробудити інтерес до занять, в інших —

14

Загальні засади дитячої психології

організувати увагу чи домогтися правильного розуміння засвоюваного матеріалу, забезпечивши успішний розви­ток усіх дітей групи.

Вихователь зосереджується не тільки на недоліках, а й на позитивних психічних якостях дітей: творчій ініціати­ві, здібностях (до музики, малювання тощо) з метою їхньо­го подальшого розвитку.

Вивчення психології має велике значення для роботи вихователя над собою, передусім для подолання власних недоліків, розвитку здібностей, формування професійних якостей особистості, необхідних для роботи з дітьми, без чого йому не бути уважним спостерігачем, готовим не тіль­ки зрозуміти дитину, але й підтримати, розвинути всі її найкращі якості.

Отже, для успішного виховання і навчання дітей вихо-іштелям дошкільних закладів необхідно знати закономір­ності їх 11 і.ого психологічного розвитку, тобто знати дитячу психологію.