- •Чернігівський національний педагогічний університет
- •Кафедра педагогіки і методики викладання історії
- •Та суспільних дисциплін
- •А.В. Католик
- •Основи педагогічної майстерності
- •Програма курсу
- •Тема 1. Педагогічна майстерність і особистість вчителя
- •Тема 2. Формування виконавської майстерності у процесі професійної підготовки майбутнього вчителя
- •Тема 3. Педагогічна майстерність як мистецька дія в театрі
- •Тема 4. Майстерність педагогічного спілкування
- •Тема 5. Організація навчально-виховного процесу в школі як діалогічної взаємодії між вчителем та учнями
- •Плани практичних занять Заняття № 1 Розповідь вчителя
- •Контрольні запитання
- •Класифікатор
- •Заняття № 2 Мовна підготовка майбутнього вчителя.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Скоромовки
- •Текст для практичної роботи Коли і як виникли назви «Україна», «українці»?
- •Техніка розробки партитури тексту розповіді
- •Заняття № 3 Увага та спостережливість учителя.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Інструкція
- •Питання
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •1. Обсяг-точність
- •3. Розподіл
- •4. Переключись
- •5. Гостре око
- •6. Чутливе вухо
- •7. Пошук
- •8. Ніжний дотик
- •9. Комплексність уваги
- •Критерії оцінювання завдання:
- •Література
- •Заняття № 4
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Заняття № 5 Елементи акторської майстерності в педагогічній діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •12. Театралізація уроку
- •Заняття № 6 Комунікативність вчителя. Структура педагогічного спілкування.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Тест в. Ряховського на рівень комунікативності Інструкція
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •Заняття № 7 Педагогічний такт вчителя
- •Контрольні запитання
- •Дешифратор
- •Класифікатор (рівні сформованості гуманістичних цінностей вчителя)
- •Прочитайте педагогічні ситуації. Дайте відповіді на запитання:
- •Заняття № 8 Стратегії і прийоми педагогічної взаємодії
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Тест «Чи конфліктна ви особистість?» Інструкція
- •Література
- •Заняття № 9 Технологія організації індивідуальної педагогічної бесіди.
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Тест на діагностування комунікативної готовності до діалогу з дитиною Інструкція
- •Питання
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •Бесіда з учнями
- •Бесіда з батьками
- •Література
- •Заняття № 10 Активне слухання вчителя на уроці
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Тест (діагностика уміння слухати) Інструкція
- •Питання
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •Література
- •Заняття № 11 Конкурс педагогічної майстерності
- •Контрольні запитання
- •Завдання для практичної роботи
- •Дешифратор
- •Класифікатор
- •Критерії оцінювання етапів конкурсу педагогічної майстерності
- •I етап – Майстерність педагогічної розповіді
- •II етап – Майстерність педагогічного спілкування (розв’язання педагогічної задачі)
- •III етап – Майстерність педагогічної взаємодії (демонстрація фрагменту уроку)
- •Література
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Інтернет-ресурси
- •Теми рефератів
- •Словник1
- •Додаток 1 педагогічні задачі
- •Додаток 2 Основні гігієнічні вимоги до голосу вчителя
- •Додаток 3 Аутогенне тренування для вчителя (психотехнічні вправи)
- •1. Внутрішній промінь
- •2. Щоденні формули
- •3. Формула самонавіювання
- •4. Зміна ярликів
- •5. «Що таке «добре» і що таке «погано»?
- •6. Одночасні дії
- •7. Дерево
- •8. Прес
- •9. Книга
- •11. Голова
- •12. Руки
- •13. Настрій
- •14. Прислів'я
- •15. Спогад
- •Додаток 4
- •Додаток 5 Бар’єри спілкування (за Томасом Гордоном)
- •Додаток 7 Якщо батьків викликали до вчителя (поради психолога)
- •Додаток 8 Духовная разминка Тони Бьюзена
- •1. Напомните себе, насколько вы удивительны и потрясающи
- •2. Помните, что каждый человек удивителен и неповторим
- •3. Извлекайте уроки из собственной жизни
- •4. Учитесь высоко ценить естественный мир природы
- •5. Играйте «в уникальность»
- •6. Смотрите на звезды!
- •7. Задавайте себе вопросы
- •8. Погода
- •9. Берите тайм-ауты
- •Додаток 9 Поради невербального спілкування вчителя з учнями на уроці (р. Майдеман)
- •Питання до заліку
Текст для практичної роботи Коли і як виникли назви «Україна», «українці»?
Слово «Україна», як назва території, вживалося ще з давнини. Так, уже в перших літописах згадується ця назва. Вперше слово «Україна» з’явилося у 1187 році у Київському літописі за Іпатіївським списком. Оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича під час походу на половців, літописець зазначав, що «плакашеся по немь вси переяславци», «о нем же Украйна много постона». Галицько-Волинський літопис у ХII-ХIII ст. засвідчував швидке і повсюдне поширення цієї назви в землях Київської Русі. Пізніше – у ХIV-ХV ст. – слово «Україна» почало вживатися для позначень земель давньої Сіверщини і Переяславщини. Потім ця назва поширилася на Нижню Наддніпрянщину, Поділля, Полісся та Закарпаття.
З ХIV ст.. термін «Україна» вживався у значенні «країни, заселеної українцями». Дещо пізніше він співіснував з назвою «Малоросія», яка утвердилася після входження українських земель до складу Московської держави.
Існує безліч версій щодо походження самого слова «Україна». Суперечки навколо цього ведуться дослідниками вже кілька століть.
Частина істориків виводила слово «Україна» від слова край – «кінець», що означає «окраїна», «погранична» або «межівна» земля. Ця версія підтримується багатьма російськими істориками, які виходять з факту приєднання українських земель до Російської імперії, відносно якої вони дійсно займали периферійне, тобто окраїнне положення. Але слово «Україна» з’явилося задовго до об’єднання України з Росією і означало назву певної самостійної території.
Деякі археологічні, історичні, лінгвістичні та етнографічні дослідження доводять, що прадавня Україна була колискою індоєвропейських народів. Поряд з тим вдалося встановити, що наше національне ім’я, як і сама назва нашої держави, дуже давнього походження і сягають V тисячоліття до н.е. В основі слів «Україна», «українці» лежить назва першої на нашій землі держави Троянь, що в свою чергу походить від трояка, який в арійські віки став символом цієї землі, а в наш час – гербом України, котрий називається тепер тризуб. Наші далекі предки носили назву уктріяни, що значить «учені тріяни» («троячі»), яка протягом тисячоліть зазнала змін і набула форми «українці».
Є й ще одна гіпотеза, за якою слово «Україна» нібито походить від дієслова «украяти», тобто «відрізати», і означає «виділити», «відокремити».Так само, як вкраяний хліб звуть окрайком, украяна (тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших) земля називається Україною (Вкраїною). Тобто Україна – це «земля, виділена із загалу», «відокремлена від решти», або «наша власна земля».
Решта дослідників вважає, що слово «Україна» походить від назви слов’янського племені «укрів», що, за деякими джерелами, існувало в VI ст.. поблизу нинішнього німецького міста Любека.
Частина істориків дотримується думки, що поняття «Україна» походить із праслов’янської мови від сполучення слова «країна» з прийменниками «у» або «в».
А тепер уже прийнялося однакове ім’я для всього нашого краю й усього нашого народу – Україна. Українці: так звуть себе наші люди чи в Києві, чи в Харкові, чи в Полтаві, чи в Одесі, чи в Галичині. Назва ся добра, стара, треба її держатися. ( М. Грушевський )
б) розробіть за допомогою спеціальної системи умовних знаків партитуру розповіді на запропоновану тему.
