- •Інструкції
- •Підготувала
- •Інструкція
- •Лабораторна робота перевірка закону послідовного сполучення
- •Виконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Проведення обчислень:
- •Висновок
- •Лабораторна робота
- •Дослідне підтвердження закону бойля-маріотта
- •Короткі теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Проведення обчислень: лабораторна робота
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Проведення обчислень: лабораторна робота Вимірювання розмірів малих частинок
- •Методичні вказівки
- •Завдання
- •Проведення обчислень:
- •Висновок
- •Лабораторна робота
- •Перевірка закону паралельного сполучення
- •В иконання роботи
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Проведення обчислень:
- •Висновок
- •Лабораторна робота
- •Визначення довжини світлової хвилі
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Висновок Лабораторна робота Визначення показника заломлення скла
- •Виконання роботи:
- •Завдання
- •Визначення головної фокусної відстані та оптичної сили лінзи
- •Виконання роботи
- •Додаткове завдання
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Проведення розрахунків Характеристики вимірювальних приладів
- •Деякі формули для обчислення похибок
- •Обчислення похибок
- •Метод верхньої та нижньої границь (вг та нг)
- •Виконання обрахунків
- •При роботі з наближеними числами
Додаткове завдання
Встановити лампу на довільній відстані від лінзи, виміряти її і, знаючи F, обчислити відстань f, на якій повинно знаходитись зображення. Отриманий результат перевірте дослідом.
Перевірте отримання чіткого зображення предмету на екрані при умові f = d = 2F.
Контрольні запитання
Чи зміниться зображення предмета на екрані, якщо половину лінзи закрити світлонепроникним папером?
Визначити головну фокусну відстань лінз, оптична сила яких дорівнює
та 16,6 дптр.Де, відносно лінзи, необхідно розмістити предмет, щоб отримати уявне зображення?
Чи може збірна лінза розсіювати промені?
Головну фокусну відстань тонкої збірної лінзи можна обрахувати за формулою:
.
Визначити F, якщо n = 1,5; R1
= 4 см; R2
= 6 см; R1
i R2
– радіуси викривлення поверхні лінзи;
n – коефіцієнт заломлення матеріалу
лінзи.Предмет віддалений від оптичного центру збірної лінзи на 40 см. На екрані з’явилось рівне зображення. Чому дорівнює головна фокусна відстань та оптична сила лінзи?
Проведення обчислень:
Лабораторна робота
Визначення прискорення вільного падіння
за допомогою математичного маятника
Мета: Обчислити величину прискорення вільного падіння, порівняти її з загальновідомими значенням.
Обладнання: кулька діаметром 2-3 см, штатив і нитка для кріплення маятника, лінійка, секундомір.
Теоретичні відомості
Якщо математичний маятник вивести з
рівноваги, то виникає сила, яка намагається
повернути його в попереднє стійке
положення. Під дією повертальної сили
маятник проходить положення рівноваги
і внаслідок інерції продовжує рух в
протилежну сторону. Найбільше відхилення
від положення стійкої рівноваги
називається амплітудою коливання. Час
повного коливання маятника називається
періодом коливання. Теорія дає таку
формулу для визначення періоду коливання:
,
де Т – період коливання, l
- довжина маятника, g - прискорення
вільного падіння.
Виконання роботи
Установити штатив на краю стола і підготувати маятник такої довжини, щоб кулька висіла на віддалі кількох сантиметрів від підлоги. Відхилити маятник на невеликий кут і пустити його. Коли маятник зробить кілька коливань, пустити секундомір в той момент, коли маятник проходитиме положення стійкої рівноваги або коли він перебуватиме в одному з крайніх положень.
Почати відлік числа повних коливань. Відлічивши 15-20 повних коливань, зупинити секундомір і записати час t, за який ці коливання відбулись.
Аналогічний дослід провести тричі, щоразу змінюючи довжину математичного маятника.
Результати вимірювань та обчислень записати в таблицю.
№ досліду |
Довжина маятника
|
Час t повних коливань
|
Період коливань |
Кількість коливань |
Шукане прискорення вільного падіння |
1 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
Обчислити середнє значення прискорення вільного падіння та знайти абсолютну та відносну похибки виміряної величини, порівнявши її з табличним значенням.
