ОХОРОНА ПРАЦІ І БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
1 Аналіз потенційних небезпек
Тема дипломного проекту (роботи) «…». Роботи при його (її) виконанні проводяться у … (тип приміщення: офіс, цех, житлово-побутові приміщення тощо). Основними потенційними небезпеками при проведенні цих робіт є такі:
1 – Небезпека ураження електричним струмом, внаслідок недотримання правил електробезпеки або виходу з ладу електроприладів;
2 – Небезпека психофізіологічних перевантажень через високий рівень інтенсивності соціальних контактів, розумове перенапруження, монотонність праці, недотримання вимог до режимів праці та відпочинку;
3 - Негативний вплив електромагнітних полів, які створюються офісним обладнанням, на організм працюючого,
4 - Негативний вплив на опорно-руховий апарат працюючого при недостатній рухливості протягом робочого часу, незадовільній ергонономічності робочого місця та неправильній організації робочого часу;
5 - Небезпека травмування внаслідок переміщення механізмів і предметів; внаслідок складного рельєфу місцевості; пересування гірських порід (каменепадів, селів, лавин), перебування на воді, несприятливих ергономічних характеристик використовуваного туристського спорядження та інвентарю (тісне спортивне взуття, невдала конструкція кріплення гірських лиж, вузькі лямки рюкзаків і. т. п.) або офісних меблів; небезпечні атмосферні явища (статична електрика, блискавки, град і т. п.);
6 – Небезпека інфекційних захворювань, отруєнь, алергічних реакцій, опіків тощо внаслідок впливу різноманітних біологічних чинників (патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності; мікроорганізми, отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань)
7 – Небезпека отримання сонячних опіків та ударів внаслідок впливу сонячної радіації на працюючого;
8 – Негативний вплив недостатнього освітлення робочої зони на зір та продуктивність роботи працюючого, внаслідок несправності освітлювальних приладів або неправильного проектування освітлювальної системи;
9 – Негативний вплив незадовільних параметрів повітряного середовища робочої зони на здоров’я працюючого, внаслідок неправильного проектування системи вентиляції або несправності її несправності;
10 – Негативний вплив підвищеного рівня шуму на психоемоційний стан працюючого, який пов’язаний з використанням застарілої периферійної техніки, кондиціонерів, копіювальної техніки, освітлювальних приладів;
11 – Небезпека загоряння у зв'язку із несправністю електричного обладнання, недотримання, або порушення правил протипожежної безпеки обслуговуючим персоналом, що може призвести до пожежі.
12 – Неправильні дії персоналу у надзвичайних ситуаціях.
2 Заходи щодо забезпечення безпеки
1 - Приміщення готельно-туристичного комплексу, в яких перебувається співробітники галузі міжнародного туризму, відносяться до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.
Обладнання, що використовується в приміщеннях готельно-туристичних комплексів, є споживачем електроенергії, що живиться від змінного струму 220В від мережі з заземленою нейтраллю, та відноситься до електроустановок до 1000В закритого виконання. За способом захисту людини від ураження електричним струмом відповідає згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75* (2001) «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» І (стаціонарні комп’ютери,) та ІІ (освітлювальні прилади, кондиціонери, опалювальні пристрої, ноутбуки, сканери) класу захисту.
Згідно ПУЕ-2009 («Правила устрою електроустановок») виконані такі групи заходів з електробезпеки:
Конструктивні заходи забезпечують захист від випадкового дотику до струмопровідних частин за допомогою їх ізоляції та захисних оболонок.
Згідно з ГОСТ 12.1.009-76 (1999) «ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения» у приладах ІІ класу захисту використовується подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої і додаткової ізоляції.
Так як згідно з НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила устройства электроустановок. Электрооборудование специальных установок» приміщення готельно-туристичного комплексу у більшості своїй відносяться до класу пожеженебезпечної зони П-ІІа (приміщення, в яких містяться тверді горючі речовини), тому передбачений ступінь захисту ізоляції обладнання ІР44.
Схемно-конструктивні заходи призначені для забезпечення захисту від ураження електричним струмом при дотику до металевих оболонок, які можуть опинитися під напругою в результаті аварій.
Згідно з ГОСТ 12.1.030-81 (2001) «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление» у приміщеннях туристичної галузі влаштовується занулення.
Занулення – це зумисне з’єднання металевих частин електроустановки, які зазвичай не перебувають під напругою з нульовим захисним провідником.
Організаційні заходи
Експлуатація електроустановок і електроустаткування проводиться відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.01-97 «Правила безпечної експлуатації електроустановок» та ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
Згідно з ДНАОП 0.00-1.21-98 для організації безпечної експлуатації електроустановок було виконано наступне:
- призначено відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок
- створено і укомплектовано відповідно до потреб електротехнічну службу;
- розроблено і затверджено посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;
- створено на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог, своєчасно здійснювали їх огляд
- забезпечено проведення інструктажів з електробезпеки з усіма працівниками підприємства.
2 - Для зниження психофізіологічного навантаження чинників на працівників туристичної галузі проведено наступні заходи:
Розроблено раціональна побудова програми графіків переміщення за маршрутами, які передбачають достатні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, прийому їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);
враховано психофізіологічні особливості туристів при формуванні туристської групи;
використовуване туристське спорядження і інвентарь, транспортні засобів та меблі відповідає ергономічним вимогам
для оптимізації відносин у колективі проводено тренінги з залученням психологів на теми: «Адаптація у новому колективі», «Поведінка в суспільстві»
додатково для турстичних гідів, що мають ефективно діяти у будь-яких ситуаціях, що можуть трапитися під час турів, проводено тренінги «Поводження у екстремальних ситуаціях».
3 - В приміщеннях туристського комплексу основними джерелами ЕМП є монітори ПК з елетронно-променевими трубками, мобільні телефони, бездротові маршрутизатори мережі.
Нормування ЕМП на робочих місцях здійснюється згідно з ДСН 3.3.6-096-2002 «Державні санітарні норми при роботі з джерелами електромагнітних полів», ДСН 476-2002 «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів», ДСН 239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань» та ГОСТ 12.1.006-84 (1999) «ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».
Вироби, які генерують електромагнітні поля, оснащені захисними елементами (екранами, поглиначами і т.д.). Вимоги до захисних елементів вказані в стандартах та технічних умовах на конкретні види виробів.
Для зменшення рівня ЕМП на робочому місці в офісних приміщеннях встановлено рідкокристалічних моніторів, які не є джерелами рентгенівського та електромагнітного випромінювань.
4 - Для підвищення комфортності праці, оснащення офісних приміщень готельно-туристичних комплексів виконано раціонально з точки зору ергономіки. Зручне та раціональне розташування робочих місць визначається відстанню між ними. Згідно з вимогами, щодо виробничих приміщень площа одного робочого місця становить ≥ 6 м2, а об’єм ≥ 20 м3. Для запобігання кістково-м’язових порушень у зв’язку з тривалим статичним напруженням м'язів спини, шиї, рук і ніг необхідно виконувати фізичні вправи 2-3 рази протягом робочого часу по 5-10 хвилин. Використовуються регульовані за висотою стільці з підлокітниками та спинкою.
5 - Для зниження небезпеки травмування використано наступні методи:
застосування захисних пристроїв та огороджень біля рухливих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів в горах, біля водойм, гірськолижних трас і т.д.);
використання засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обв'язок при перетині складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, гаків тощо страхувального спорядження);
дотримання ергономічних вимог до туристського спорядження і інвентарю;
дотримання вимог будівельних норм і правил до житлових і громадських будинків і вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів, пасажирських поїздів і т.д.);
дотримання правил експлуатації використовуваного інвентарю і обладнання (ліфтів, підйомників, візків тощо), забезпечуючи його безпечну роботу;
випереджувальне інформування туристів про фактори ризику; заходи щодо попередження травм та про прийняття екстрених заходів у разі отримання травми
дотримання правил безпеки при знаходженні на воді та у горах.
6 - Заходи для нейтралізації впливу біологічних факторів ризику:
- дотримання встановлених санітарних норм і правил обслуговування.
- застосування обладнання і препаратів для дезінфекції, стерилізації, дератизації;
використання знаків безпеки і необхідного маркування на предметах обладнання і спорудах, що використовуються при обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т. ч. для приготування їжі в поході, місць водозабору, колодязів тощо);
проведення попередніх та періодичних медичних оглядів обслуговуючого персоналу; необхідних профілактичних щеплень та дезінфекційної обробки спорядження відповідно до вимог міжнародних
випереджувальне інформування про небезпечних тварин, риб, плазунів, рослинах, ареали поширення яких співпадають з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, і які екстрені заходи слід зробити у разі отримання травми (контакту).