90. Мінімальними залишковими функціями при розкладі по змінним x2, x3 булевої функції f(x1,x2,x3,x4), діаграма Вейча якої має вигляд:
|
|
x3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x4 |
|
1 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
x2 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
будуть:
а) у0= х1 х3,
у1= х1 х3,
у2=х1,
у3= х1
б) у0=х2,
у1= х2 х4 х2х4,
у2=х2 х4,
у3= х2 х4
в) у0=х1 х4,
у1= х1 х4,
у2= х1 х4 х1х4,
у3=х1
г) у0=х2,
у1= х1,
у2= х1 х2 х1х2,
у3= х1 х2 х1х2
Підсказка: залишкові функції шукаються згідно з наступною діаграмою Вейча
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x4 |
|
|
y2 |
|
y0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y3 |
|
y1 |
|
|
|
|
|
y2 |
|
y0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x1 |
|
|
|
|
91. Проблема факторизації полягає в заходженні:
а) мінімальної д.н.ф.
б) абсолютно мінімального представлення булевої функції
в) форми, близької до абсолютно мінімальної
г) скороченої д.н.ф.
92. Мінімізація систем булевих функцій базуються на:
а) модифікованому алгоритмі Квайна
б) модифікованому алгоритмі Блейка
в) модифікованому алгоритмі Нельсона
г) на факторному алгоритмі
93. Якщо в результаті мінімізації системи із двох булевих функцій ми отримали імплікантну таблицю
|
|
|
|
|
|
|
||
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
2 |
|
|
|
* |
|
|
|
|
* |
|
|
|
|
* |
|
|
* |
|
|
|
|
|
|
|
* |
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
* |
|
* |
* |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
* |
* |
|
|
|
|
то її ядром буде:
а) {
}
б)
{
}
в) {
}
г) {
}
94. Якщо
в результаті мінімізації системи, що
складається із двох булевих функцій
f1(x1,x2,x3)
i f2(x1,x2,x3),
ми отримали мінімальну диз’юнктивну
нормальну форму
,
то їй буде відповідати наступна мінімальна
система булевих функцій:
а)
б)
в)
г)
95. Яка система булевих функцій не являться функціонально повною:
а)
б)
в)
г)
96. Яка булева функція не зберігає константу 0:
а)
б)
в)
г)
97. Яка булева функція не зберігає константу 1:
а)
б)
в)
г)
98. Яка булева функція не являться монотонною:
а)
б) 0
в)
г)
99. Яка булева функція не являться лінійною:
а)
б)
в)
г)
100. Яка булева функція являється самодвоїстою:
а)
б)
в)
г)
101. Яка система булевих функцій являється функціональною повною:
а) { , }
б) {}
в){ }
г){ }
102. Клас булевих функцій називається власним, якщо він:
а) не пустий
б) не співпадає з класом усіх булевих функцій
в) разом із усіма своїми функціями містить будь-яку їхню суперпозицію
г) не пустий і не співпадає з класом усіх булевих функцій
103. Клас булевих функцій називається замкнутим (класом Поста), якщо він
а) не пустий
б) не співпадає з класом усіх булевих функцій
в) разом із усіма своїми функціями містить будь-яку їхню суперпозицію
г) не пустий і не співпадає з класом усіх булевих функцій
104. Хто із математиків являється автором теореми про функціональну повноту довільної системи булевих функцій:
а) Буль
б) Пост
в) Тьюринг
г) Кліні
105. Максимально можливе число булевих функцій у нескоротній функціонально повній системі дорівнює:
а) 4
б) 3
в) 2
г) 5
106. Закон функціонування абстрактного автомату першого роду задається рівняннями:
а)
б)
в)
г)
107. Закон функціонування абстрактного автомату другого роду задається рівняннями:
а)
б)
в)
г)
108. Закон функціонування абстрактного автомату Мілі задається рівняннями:
а)
б)
в)
г)
109. Закон функціонування абстрактного автомату Мура задається рівняннями:
а)
б)
в)
г)
110. Автомат Мілі задається:
а) таблицею переходів
б) таблицею виходів
в) таблицею переходів і таблицею виходів
г) відміченою таблицею переходів
111. Автомат Мура задається:
а) таблицею переходів
б) таблицею виходів
в) таблицею переходів і таблицею виходів
г) відміченою таблицею переходів
112. Два абстрактних автомати із спільними вхідними і вихідними алфавітами називаються еквівалентними, якщо вони:
а) зберігають стани
б) породжують одне й те саме відображення
в) мають однакові початкові стани
г) мають одну й ту саму область визначення
113. Абстрактний автомат називають кінцевим, якщо в нього кінцевою являється:
а) множина вхідних сигналів
б) множина вихідних сигналів
в) множина станів
г) множина вхідних сигналів, або множина вихідних сигналів, або множина станів
114. Якщо автомат Мура заданий відміченою таблицею переходів
|
u |
u |
υ |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
то їй відповідає наступний граф переходів і виходів:
а
) б)
в) г)
115. Результатом інтерпретації автомата Мура, відмічена таблиця переходів якого має вигляд
|
u |
u |
υ |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
буде автомат Мілі з наступними таблицями переходів і виходів:
а)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
2 |
3 |
3 |
y |
1 |
1 |
4 |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
u |
υ |
υ |
y |
u |
u |
υ |
υ |
б)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
3 |
2 |
3 |
y |
1 |
4 |
1 |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
υ |
u |
υ |
y |
u |
υ |
u |
υ |
в)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
3 |
2 |
3 |
2 |
y |
4 |
1 |
4 |
1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
υ |
u |
υ |
u |
y |
υ |
u |
υ |
u |
г)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
υ |
υ |
u |
y |
u |
υ |
υ |
u |
116. Автомату Мура, відмічена таблиця переходів якого має вигляд
|
u |
u |
υ |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
еквівалентний автомат Мілі, що заданий наступним направленим графом:
а) б)
в)
г)
117. Графу переходів і виходів автомата Мура
відповідає наступна відмічена таблиця переходів автомата Мура:
а)
|
u |
υ |
u |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
б)
|
υ |
u |
u |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
в)
|
u |
u |
υ |
υ |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
2 |
г)
|
υ |
υ |
u |
u |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |