118. Графу переходів і виходів автомата Мілі
відповідають наступні таблиці переходів і виходів:
а)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
2 |
3 |
3 |
y |
1 |
1 |
4 |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
u |
υ |
υ |
y |
u |
u |
υ |
υ |
б)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
3 |
2 |
3 |
y |
1 |
4 |
1 |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
υ |
u |
υ |
y |
u |
υ |
u |
υ |
в)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
3 |
2 |
3 |
2 |
y |
4 |
1 |
4 |
1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
υ |
u |
υ |
u |
y |
υ |
u |
υ |
u |
г)
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
υ |
υ |
u |
y |
u |
υ |
υ |
u |
119. Таблицям переходів і виходів автомата Мілі
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
2 |
3 |
3 |
2 |
y |
1 |
4 |
4 |
1 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
x |
u |
υ |
υ |
u |
y |
u |
υ |
υ |
u |
відповідає наступний граф переходів і виходів:
а) б)
в) г)
120. Частковим абстрактним автоматом називається абстрактний автомат, у якого:
а) лише функція переходів визначена не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
б) лише функція виходів визначена не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
в) або функція переходів, або функція виходів, або обидві ці функції одночасно визначені не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
г) функція переходів і функція виходів визначені для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
121. Повністю (всюду) визначеним абстрактним автоматом називається абстрактний автомат, у якого:
а) лише функція переходів визначена не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
б) лише функція виходів визначена не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
в) або функція переходів, або функція виходів, або обидві ці функції одночасно визначені не для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
г) функція переходів і функція виходів визначені для всіх пар значень своїх аргументів a(t) i x(t)
122. Два часткових автомати з однаковими вхідними і вихідними алфавітами називають еквівалентними, якщо:
а) породжувані ними часткові відображення мають одну і ту ж область визначення і співпадають на цій області
б) вони зберігають стани
в) вони мають однакові початкові стани
г) вони мають одну й ту саму область визначення
123. Скільки існує умов автоматності для будь-якого автоматного відображення:
а) 2
б) 3
в) 4
г) 5
124. Для автоматного відображення з кінцевою областю визначеності, які можна побудувати абстрактні автомати, що продовжують дане автоматне відображення?
а) кінцеві автомати Мілі і Мура
б) нескінченні автомати Мілі і Мура
в) кінцевий автомат Мілі і нескінченний – Мура
г) нескінченний автомат Мілі і кінцевий – Мура
125. Для автоматного відображення з нескінченною областю визначеності, які можна побудувати абстрактні автомати, що продовжують дане автоматне відображення?
а) кінцеві автомати Мілі і Мура
б) нескінченні автомати Мілі і Мура
в) кінцевий автомат Мілі і нескінченний – Мура
г) нескінченний автомат Мілі і кінцевий – Мура
126. Подією в довільному алфавіті Х називається:
а) довільна множина слів в алфавіті Х
б) множина
Sy
всіх слів в алфавіті Х, образи яких для
заданого автоматного відображення φ
закінчуються буквою вихідного алфавіту
y
Y
цього відображення
в) множина подій Sy, де у пробігає всі букви вихідного алфавіту Y заданого автоматного відображення
г) множина всіх слів в алфавіті Х, що закінчуються визначеною буквою y Х цього алфавіту
127. Подією, представленого в автоматному відображенні φ буквою вихідного алфавіту y Y називається:
а) довільна множина слів в алфавіті Х
б) множина Sy всіх слів в алфавіті Х, образи яких для заданого автоматного відображення φ закінчуються буквою вихідного алфавіту y Y цього відображення
в) множина подій Sy, де у пробігає всі букви вихідного алфавіту Y заданого автоматного відображення
г) множина всіх слів в алфавіті Х, що закінчуються визначеною буквою y Х цього алфавіту
128. Канонічною множиною подій називається:
а) довільна множина слів в алфавіті Х
б) множина Sy всіх слів в алфавіті Х, образи яких для заданого автоматного відображення φ закінчуються буквою вихідного алфавіту y Y цього відображення
в) множина подій Sy, де у пробігає всі букви вихідного алфавіту Y заданого автоматного відображення
г) множина всіх слів в алфавіті Х, що закінчуються визначеною буквою y Х цього алфавіту
129. Будь-яке автоматне відображення φ: Х→Y однозначно визначається:
а) подією
б) подією, представленою в автоматному відображенні φ буквою вихідного
алфавіту y Y
в) канонічною множиною подій
г) множиною всіх слів в алфавіті Х, що закінчуються визначеною буквою y Х цього алфавіту
130. Алгеброю подій в алфавіті Х називається множина всіх подій у цьому алфавіті, над якою визначені операції:
а) {диз’юнкція, множення, ітерація}
б) {диз’юнкція, ітерація}
в) {множення, ітерація}
г) {диз’юнкція, множення}
131. Яка тотожність в алгебрі подій, взагалі говорячи, не має місця:
а) P Q=Q P
б) {{P}}={P}
в) {P}{P}={P}
г) PQ=QP
132. Одноелементною подією в алфавіті Х={x1, …, xn} називається подія, що складається:
а) з одного слова
б) з всіх слів в даному алфавіті
в) з n+1 одноелементної події x1, …, xn, e, де е – пусте слово
г) з елементарних подій, до яких застосоване деяке кінцеве число операцій {диз’юнкція, множення, ітерація}
133. Загальною подією в алфавіті х={x1, …, xn} називається подія, що складається:
а) з одного слова
б) з всіх слів в даному алфавіті
в) з n+1 одноелементної події x1, …, xn, e, де е – пусте слово
г) з елементарних подій, до яких застосоване деяке кінцеве число операцій {диз’юнкція, множення, ітерація}
134. Елементарною подією в алфавіті х={x1, …, xn} називається подія, що складається :
а) з одного слова
б) з всіх слів в даному алфавіті
в) з n+1 одноелементної події x1, …, xn, e, де е – пусте слово
г) з елементарних подій, до яких застосоване деяке кінцеве число операцій {диз’юнкція, множення, ітерація}
135. Регулярною подією в алфавіті х={x1, …, xn} називається подія, що складається :
а) з одного слова
б) з всіх слів в даному алфавіті
в) з n+1 одноелементної події x1, …, xn, e, де е – пусте слово
г) з елементарних подій, до яких застосоване деяке кінцеве число операцій {диз’юнкція, множення, ітерація}
136. Регулярний вираз x{y {x}} має циклічну глибину:
а) 4
б) 2
в) 1
г) 0
137. Регулярний вираз х yz має циклічну глибину:
а) 4
б) 2
в) 1
г) 0
138. Регулярний вираз {x y}z має циклічну глибину:
а) 4
б) 2
в) 1
г) 0
139. Використання якої операції дозволяє будувати регулярні вирази для нескінченних подій:
а) диз’юнкція
б) множення
в) ітерація
г) будь-яка з цих операцій
140. Прикладом нескінченної нерегулярної події є:
а) подія, що складається із всіх слів в кінцевому алфавіті Х, довжини яких є точними квадратами
б) {xy}
в) {{y}}
г) {xy} {{y}}
144. Теорема Кліні являється теоремою про:
а) структурну повноту
б) зв'язок регулярних подій і кінцевих автоматів
в) зв'язок мінімальних і тупикових днф
г) функціональну повноту
145. Основною задачею структурної теорії автоматів є вивчення:
а) методів композиції складних автоматів із автоматів, що являється відносно більш простим
б) перехідних процесів в автоматах
в) надійності роботи автоматів
г) фізичних властивостей вхідних і вихідних сигналів автоматів
146. Автомат з пам’яттю володіє повною системою виходів, якщо
а)
рівняння b=
(a,x)
має рішення відносно х для будь-якої
пари станів (а, b)
б) для
будь-якою у має рішення відносно х
рівняння у=
(а,
х)
в) рівняння b= (a,x) має рішення для будь-якої пари (a,x)
г) для будь-якого у має рішення відносно а рівняння у= (а, х).
147. Автомат з пам’яттю володіє повною системою переходів, якщо
а) рівняння b= (a,x) має рішення для будь-якої пари станів (а, b)
б) для будь-якою у має рішення відносно х рівняння у= (а, х)
в) рівняння b= (a,x) має рішення для будь-якої пари (a,x)
г) для будь-якого у має рішення відносно а рівняння у= (а, х).
148. Теорема Глушкова являється теоремою про:
а) структурну повноту системи елементарних автоматів
б) зв'язок регулярних подій і кінцевих автоматів
в) зв'язок мінімальних і тупикових днф
г) функціональну повноту