
- •Вступ до дисципліни
- •Орієнтовний тематичний план
- •Виписка з навчального плану
- •Навчальна програма
- •1 Санітарні вимоги до розміщення устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •Вступ. Розміщення промислових підприємств
- •Практичне заняття № 1
- •Гігієна питної води. Водопостачання і каналізація. Очистка стічних вод.
- •Практичне завдання № 2
- •Практичне заняття 3
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Профілактика харчових отруєнь
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •4.2. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Перелік лабораторних і практичних робіт
- •Правила техніки безпеки та санітарії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомтесь з теоретичною частиною.
- •Виконайте завдання.
- •Вимоги до території, споруд і приміщень.
- •Вимоги до технологічного устаткування
- •Гост 2874-82. Вода питна.
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Системи холодного водопостачання
- •Системи гарячого водопостачання
- •Практичне заняття № 3
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід заняття:
- •Практичне заняття № 4
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Теоретичний матеріал Класифікація систем опалення
- •Конструктивні схеми систем опалювання
- •Класифікація систем вентиляції
- •Складові частини вентиляційних систем
- •Практичне заняття № 5
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Приймання і зберігання скляної тари
- •Вимоги, що висуваються до технологічного процесу миття
- •Контроль за якістю вимитих банок і бутлів
- •Дати відповіді на запитання:
- •Практичне заняття № 6
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи: ознайомлення з теоретичним матеріалом
- •Проведення контролю води.
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в воді.
- •Визначення в воді бгкп (колі-індекс):
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в повітрі.
- •Лабораторне заняття № 1
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Приготування освітленого розчину хлорного вапна
- •Визначення процентного активного хлору в хлорному вапні
- •4.Приготування робочого розчину каустичної соди
- •5. Контроль концентрації розчину кальцинованої соди
- •Лабораторне заняття № 2
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомлення з теоретичною частиною. Мікрофлора баночних консервів
- •Стерилізовані консерви.
- •Пастеризовані консерви.
- •Види браку консервів
- •Порядок санітарної оцінки консервів
- •Провести дослідження: Визначення масової частки мінеральних домішок (піску)
- •Хід аналізу
- •1 Тема Санітарні вимоги до розміщення, устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод.
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •Δ Запам’ятайте
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод
- •Види спеціальної обробки води:
- •Очищення стічних вод здійснюється різними методами: механічним, хіміко-механічним і біологічним
- •Δ Запам’ятайте
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення
- •Δ Запам’ятайте
- •1.4 Санітарні вимоги до устаткування виробничих та побутових приміщень
- •Δ Запам’ятайте
- •2 Тема Дезинфекция, дезинсекция, дератизация
- •Література
- •Органічні миючі засоби:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.2 Дезінфекція
- •Ефективність миття і дезінфекції залежить від факторів:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.3 Контроль якості миття і профілактичної дезінфекції
- •2.4 Вимоги до дезінфікуючих засобів
- •Δ Запам’ятайте
- •2.5 Способи приготування миючих та дезинфікуючих засобів Спосіб приготування кальцинованої соди
- •Приготування каустичної соди:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.6 Загальна схема санітарної обробки обладнання
- •Δ Запам’ятайте
- •2.7 Дезінсекція
- •Δ Запам’ятайте
- •Дератизація
- •Δ Запам’ятайте
- •3 Тема: Харчові отруєння та їх профілактика
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Харчові отруєння бактеріального та хімічного походження. Загальне поняття про харчові захворювання
- •Харчові сальмонельози
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенною мікрофлорою
- •Харчові захворювання, що викликаються Cl perfringens, b cereus
- •Бактеріальні токсикози
- •Ботулізм
- •Δ Запам’ятайте
- •3.2 Профілактика харчових отруєнь.
- •Δ Запам’ятайте
- •◊ Питання для самоперевірки:
- •Тема 4 Санітарно-гігієнічний режим на підприємствах переробної промисловості
- •Література :
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1. Контроль технологічного обладнання та інвентарю
- •Δ Запам’ятайте
- •. Контроль санітарного стану виробництва
- •Δ Запам’ятайте
- •3. Контроль сировини, напівфабрикатів та допоміжних матеріалів
- •Δ Запам’ятайте
- •4. Контроль температурних параметрів технологічних процесів
- •Δ Запам’ятайте
- •5. Контроль роботи закаточних машин
- •Δ Запам’ятайте
- •6. Витримування консервів перед реалізацією
- •7. Порядок відвантаження консервів з заводу
- •Δ Запам’ятайте
- •8. Санітарно-технічний контроль за зберіганням та реалізацією консервів на оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування
- •Δ Запам’ятайте
- •9. Порядок обліку та знищення консервів, не придатних до їжі
- •Δ Запам’ятайте
- •10. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Санітарний інструктаж, санітарний мінімум
- •Δ Запам’ятайте
- •Додатки
- •Терміни, застосовані в Інструкції
- •Положення
- •Мікробіологічний контроль санітарного стану технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •Форми журналів технологічного, хімічного, мікробіологічного контролю та органолептичної оцінки якості консервів Загальні вказівки
- •Журнал обліку якості сировини, що надходить на завод (форма к-1)
- •Журнал контролю закатки (укупорки) консервів форма к-6
- •Цеховий журнал органолептичної оцінки якості продукції форма к-7
- •Цеховий журнал
- •Журнал контролю стерилізації консервів форма к-8
- •Журнал мікробіологічного контролю виробництва консервів
- •Журнал мікробіологічного контролю санітарного стану виробництва (форма к-10)
- •Журнал мікробіологічного контролю готової продукції (форма к-12)
- •Журнал контролю за підготовкою продукції до реалізації (форма к-14)
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання (форма к-17)
- •Посвідчення про якість (форма к-18)
- •Журнал візуального контролю санітарного стану виробництва (форма к-19)
- •Сертифікат №___________________ про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів- в овочево-фруктовій сировині
- •Журнал контролю стерилізації консервів в апаратах безперервної дії типу "хуііистер" (форма к-21)
- •Журнал контролю пастеризації консервів у пастеризаторах безперервної дії (форма к-22)
- •Журнал контролю стерилізації консервів на устаткуванні проточного типу (форма к-23)
- •Контроль сировини на вміст забруднювачів хімічної та біологічної природи
- •Методи визначення герметичності тари та міцності закатки (укупорки)
- •Питання до контрольної роботи з предмету “Промислова санітарія” для спеціальності 5.091718 “Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів”.
- •Навчальна дисципліна „промислова санітарія” в запитаннях і відповідях
- •Глосарій
- •Література
- •Висновок
Системи гарячого водопостачання
Якість гарячої води, що приймають участь у технологічних процесах, зв'язаних з готуванням харчових продуктів, а також для задоволення санітарних, побутових нестатків повинне відповідати вимогам стандарту питної води ДСТУ 2874—73 «Вода питна». Воду перед нагріванням при необхідності піддають спеціальній обробці. Наприклад, при значній концентрації газів у водопровідній воді її дегазують. Дегазацією видаляють вуглекислоту, сірководень, кисень. Видалення вуглекислоти і кисню зменшує корозійні властивості гарячої води. Застосовують фізичні (розбризкування у вакуумі з підігрівом) і хімічні методи її дегазації (фільтрування через хімічно активні матеріали).
Температура гарячої води, що подається на санітарно-побутові нестатки, щоб уникнути опіку не повинна перевищувати 75° С.
У душові для виробничих робітників на промислових підприємствах дозволяється подавати воду температурою 45—50° С.
Температура гарячої води для технологічних процесів визначається виробничими вимогами.
Норми витрати гарячої води і режим водоспоживання. Для виробничих цілей норми витрати гарячої води встановлюють у літрах на одиницю продукції або одиницю оброблюваної сировини, для господарсько-побутових нестатків — у літрах в годину на одне місце споживання (наприклад, на одну душову сітку) або на оброблюваний об'єкт (на мийку автомашини).
Норми стосовно до різних видів виробництва зазначені в нормативній технологічній літературі.
Норми гарячої води (65—70° С) для господарсько-побутових нестатків однакові у всіх галузях промисловості. По нині діючим СНиП II-7.8—62 на одну душову сітку норма витрати гарячої води 270 л на людину, на мийку столового посуду заводської їдальні — 250—300 л/г.
Витрата гарячої води по годинах рівномірніше, ніж витрата холодної води. У максимальних кількостях гарячу воду витрачають на стиках робочих змін. У цей час робітники користуються душовими, а також проводять мокре прибирання цехів. Для визначення годинного споживання гарячої води складають графік. Витрату гарячої води включають у загальний графік водоспоживання підприємства.
Схеми систем гарячого водопостачання. Система гарячого постачання — комплекс споруджень, призначених для готування гарячої води, подачі її з необхідним тиском і температурою до точок споживання.
Системи гарячого водопостачання по способі забезпечення гарячою водою точок споживання поділяють на дві групи: централізовані і місцеві.
Централізованими називають системи гарячого водопостачання, у яких гаряча вода надходить з одного центра (бойлерної, теплового вузла, ТЕЦ, районної котельні). По системі трубопроводів гарячу воду подають у приміщення до водорозбірних точок або до технологічного устаткування.
У місцевих системах готують і споживають воду в тім же приміщенні. Місцеві системи застосовують у тих випадках, коли гаряча вода централізованого гарячого водопостачання не відповідає необхідним параметрам (наприклад, в автоматизованих пастеризаційно-охолоджувальних лініях молока). Переважно підприємства обладнають централізованими системи, що бувають наступних видів: з безпосередньою подачею води з зовнішньої теплової мережі; з подачею води з теплових вузлів, приєднаних до зовнішніх мереж з парою або перегрітою водою; з подачею води з водонагрівачів, встановлених на самому підприємстві.
Принципові схеми централізованого гарячого водопостачання показані на мал. 2. Мережі тупикової системи (мал. 2,а) можна підключати до теплового через водонагрівач або безпосередньо. Робота системи, побудованої за такою схемою полягає в наступному. З водопроводу вода, що надходить, під тиском проходить через водонагрівач, де вона нагрівається по розводящій лінії через стояки і підводки надходить на водорозбірні точки (умивальники, раковини, ванни, душі, технологічне устаткування й ін.). Але розглянута тупикова система має два істотних недоліки: гаряча вода при відсутності водорозбору остигає, і при відкритому крані якийсь час тече остигла вода; при падінні тиску у водопроводі гаряча вода не надходить на водорозбірні точки.
г
Мал. 2. Схеми систем гарячого водопостачання:
а тупикова (найпростіша) схема з нижнім розведенням; б — схема системи з циркуляційною лінією (при природній циркуляції); в — схема системи з баком-акумулятором і циркуляційною лінією (з механічним спонуканням циркуляції); 1 — водопровід; 2 — підігрівник; 3 — вхід і вихід теплоносія; 4 — розводяща лінія; 5 — стояк; 6 — підводки; 7 — водорозбірні точки; 8 — головний стояк; 9 — циркуляційні стояки; 10 — збірна, циркуляційна лінія; 11 — повітряник; 12 — насос; 13 — поплавковий клапан; 14 — бак-акумулятор; 15 — циркуляційна лінія між баком-акумулятором і водопідігрівачем; 16 — циркуляційна вставка зі зворотним клапаном (відкривається для забезпечення циркуляції); /7 — зворотний клапан; 18 — циркуляційний насос; г — схема системи з нижнім баком-акумулятором гарячої води; 3 — водопровід; 4 — водонагрівач; 5-розводяща лінія гарячого водопостачання; 6 — циркуляційний насос; 7 — стояк гарячого водопостачання; 8 — циркуляційна лінія; 9 — точки водорозбіру; 10— зворотний клапан; 19 — ємність герметична; 20 — бак з холодною водою.
У збірну циркуляційну лінію перед водопідігрівачем ставлять циркуляційний насос. Однак другий недолік, властивій тупиковій системі, має місце й у даній. У системах гарячого водопостачання, побудованих за схемою на мал. 2, застосовують баки-акумулятори, що забезпечують нормальну подачу гарячої води навіть при різких коливаннях тиску у водопроводі. Бак-акумулятор розташовують вище водорозбірних точок. Гаряча вода з водонагрівача через поплавковий клапан надходить у бак-акумулятор, а з нього по трубопроводах на водорозбірні крапки. Тиск у трубопроводі визначає висота розташування бака-акумулятора. Між збірною циркуляційною лінією і баком-акумулятором умонтована вставка зі зворотним клапаном. Вона забезпечує природну циркуляцію води.
Бак-акумулятор гарячої води обладнають у спеціальному приміщенні на верхньому поверсі або на покритті. Виготовляють баки-акумулятори з листової сталі, для запобігання корозії зовні й усередині його покривають оліфою й офарблюють залізним суриком два рази, після чого теплоізолюють. За формою бак - акумулятор може бути круглим або прямокутним. Верхній рівень води в ньому визначає поплавковий клапан, приєднана до бака переливна труба або автоматичний пристрій.
Іноді баки-акумулятори використовують для підігріву води. Підігрів відбувається змійовиком або перфорованою трубою, встановленими в нижній частині бака, через які пропускають теплоносія.
Для нагромадження гарячої води застосовують також герметичні резервуари, у яких постійно утримується запас води водопровідним тиском. Гаряча вода з резервуара при великому водорозбору, а також при падінні тиску у водопроводі може цілком витрачатися.
У системах гарячого водопостачання всі невертикальні труби прокладають з ухилом не менше 0,002. Цим забезпечується видалення повітря із системи (автоматично або через крани).
Водорозбірні точки, працюючи одночасно, можуть впливати один на одного. Такий вплив особливо помітно в роботі душів. Якщо душів три і більш, то водорозбірні точки кільцюють трубами одного збільшеного діаметра роздільно для гарячої і холодної води
Висновок: