Гост 2874-82. Вода питна.
Мета: Ознайомитись з санітарними правилами і вимогами до водозабезпечення підприємств переробної промисловості.
Ознайомитись з ДСТ 2874-82. Вода питна.
Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
Перед початком лабораторних робіт студент винний отримати інструктаж викладача по техніці безпеки і записатись у журналі реєстрації інструктажу.
Першою й основною вимогою являється дотримання правил внутрішнього розпорядку.
Студент виннен заходити в лабораторію і працювати в ній у спецодязі (білі халати, чи шапочки косинки).
Забороняється вносити в лабораторію сторонні речі.
Забороняється палити, їсти , пити під година роботи в лабораторії.
За кожним студентом повинне бути закріплене робоче місце, яку утримують у чистоті.
Вимикати електрообладнання можна лише з дозволу викладача. При використанні газової плити потрібно звернути увагу, чи не має запаху газу і запалювати з дозволу викладача.
При роботі з хімічними речовинами потрібно слідкувати, щоб смороду не потрапили на руки, особі, одяг.
При попаданні лугів на шкіру необхідно швидко промити великою кількістю води, для нейтралізації використати 1-2 % розчин борної кислоти. При попаданні кислоти на шкіру, промивають водою і нейтралізують 2 % - їм розчином питної соди.
В кінці заняття потрібно прибрати робоче місце, руки помити теплою водою з милому.
Хід роботи:
Ознайомитись з теоретичною частиною.
Дати відповіді на запитання:
2.1. Що собою являє система водозабезпечення?
2.2.Що собою являють системи холодного водозабезпечення?
2.3.Що собою являють системи гарячого водозабезпечення?
2.4.Вкажіть норми витрат гарячої води і режим водокористування.
2.5.Вкажіть групи систем гарячого водозабезпечення (опишіть централізовані і місцеві системи).
Системи холодного водопостачання
Воду, що подають в мережу трубопроводів, забирають із глибинних свердловин або з поверхневих водойм (ключів, озер, річок). Схема водопостачання з забором води з річки приведена на мал. 1.
Річкова вода самотьоком надходить у водозабірне спорудження. Далі насосами першого підйому вона подається в очисні спорудження, що проходить самотьоком. Очищена вода (включаючи дезінфекцію — знезаражування) надходить у резервуари чистої води. Відтіля воду забирають насоси станції другого підйому і подають неї у водогінну мережу населеного пункту і промислових підприємств. При заборі води з джерел, найчастіше підземних, вода яких не вимагає очищення через природну фільтрацію через шари землі, схема головних споруджень (частина системи водопостачання від місця набору води до водонапірної башти або насосної станції другого підйому) спрощується. У ній відсутні очисні спорудження (станція очищення) або встановлюють тільки спорудження для спеціальної обробки води (знезалізувачі, пом якшувачі, фторатори, дефторатри, дегазатори, опріснювачі ін.).
Мал.1 Схема водопостачання підприємства:
1— водоприймач; 2 — самопливна труба; 3 — береговий колодязь; 4— насос станції першого підйому; 5 — відстійник; 6 — фільтр; 7 — запасний резервуар чистої води; 8 — насос станції другого підйому; 9— магістральний водопровід; 10 — водонапірна башта; 11 — магістральні трубопроводи; 12 — водопровідні введення.
Витрата води з водогінної мережі значно коливається в продовж доби, а подача води насосами другого підйому відносно рівномірна. У години, коли насоси подають більше води, чим витрачають, надлишок надходить у водонапірну башту. У години, коли подача води насосами недостатня, використовується вода з вежі.
У великих системах водопостачання тиск у мережі підтримують насоси другого підйому. Водонапірні башти не споруджують.
Іноді для виробничих цілей потрібна подача води різної якості (питним або технічна) і під різним напором, у таких випадках улаштовують відповідне число водогінних мереж.