7. Порядок відвантаження консервів з заводу

1. Контроль за підготовкою продукції до реалізації проводять у відповідності з журналом (форма К-14).

2. На кожну виготовлену партію консервів оформлюють посвідчення про якість (форма К-18) на основі органолептичної оцінки, хімічного та мікробіологічного аналізів з вказівкою на відповідність вимогам даної інструкції і стандарту або ТУ на готову продукцію.

3. Випуску з заводу підлягають консерви, які задовольняють вимогам даної інструкції та діючих стандартів.

4. Не допускаються до реалізації консерви, які мають такі дефекти:

1) бомбаж;

2) «хлопуші»- випуклість донець або кришок банок, яка зникає на одному кінці та одночасно виникає на другому, створюючи характерний хлопаючий звук;

3) ознаки мікробіологічного псування продуктів ( пліснявіння, ослизнення, бродіння та ін.)

4) патьоки - сліди продукту, що витік з банки;

5) неправильного оформлений закаточний шов металевих банок (язички, відкриті зубці, підріз, фальшивий шов, розклепаний шов)

6) іржу, після вилучення якої залишаються раковини;

7) деформацію корпуса, донець фальців;

8) пробоїни та наскрізні тріщини;

9) перекіс кришок на скляних банках, підріз кришок по закаточному полю, тріщин або скла біля закаточного шва;

10) деформовані кришки (вдавлені) скляних банок, які призвели до закаточного шва;

11) скляні банки для дитячого харчування з випуклою пружинною мембраною (кнопкою) на кришці.

Δ Запам’ятайте

На кожну виготовлену партію консервів оформлюють посвідчення про якість на основі органолептичної оцінки, хімічного та мікробіологічного аналізів з вказівкою на відповідність вимогам даної інструкції і стандарту або ТУ на готову продукцію.

Випуску з заводу підлягають консерви, які задовольняють вимогам даної інструкції та діючих стандартів.

Не допускаються до реалізації консерви, які мають такі дефекти:

8. Санітарно-технічний контроль за зберіганням та реалізацією консервів на оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування

1. Консерви повинні приймати на зберігання в торгівельні бази, склади та магазини тільки при наявності посвідчення про якість (форма К-18).

2. Зберігання повинні проводити в чистих сухих, добре вентильованих переміщеннях, на стелажах чи піддонах при додержанні установлених відповідними нормативними документами, інструкціями, посвідченнями якості та ін.) умов зберігання даної продукції.

3. При тривалому зберіганні на складі або в магазині стан консервів не рідше одного разу на рік повинен перевіряти товарознавець і банки з дефектами необхідно своєчасно та старанно відбракувати та видаляти.

Вітамінізовані консерви, у тому числі для дитячого харчування та дієтичного після 1 року зберігання реалізують як невітамінізовані, з внесенням відповідних змін на етикетці.

4. Порушення у процесі виробництва та упакування, особливо низькокислотних консервів, можуть призвести до розповсюдження через торговельні організації продукції, небезпечної для здоров’я споживача.

Перед відвантаженням консервів зі складів торговельних організацій, незалежно від виду та терміну зберігання, їх оглядають під контролем завідуючого складом або товарознавця. Брак, виявлений у процесі підготовки консервів до реалізації, вказують у журналі (форма К -14) з послідуючим переданням мікробіологу чи санітарному лікарю або комісії, затвердженій вищою організацією.

Банки, які мають дефекти, видаляють із партії консервів, одночасно підраховують процент мікробіологічному браку у даній партії.

Якщо встановлено, що продукція, яка надійшла в торгівельні організації, має підвищений процент браку, то продукцію вважають небезпечною для споживача.

У цьому випадку торговельна організація повідомляє про це виробника або вищу інстанцію, виготовлювача даної продукції. Одночасно торговельна організація, в якій був виявлений брак продукції, повинна припинити відпускання консервів цієї партії для торгівлі та негайно дати розпорядження усім організаціям, які одержали раніше консерви цієї партії, про затримання реалізації.

Виготовлення продукції у цьому випадку також зупиняється до з’ясування причин підвищення браку продукції.

Підприємство в цьому випадку може продовжувати виготовлення консервів, але при цьому вся продукція, виготовлена та упакована за цей період, не відвантажується споживачу, поки не буде доведено, що вона не містить мікроорганізмів, небезпечних для споживача та мікроорганізмів, здатних викликати псування консервів, тобто, що консерви відповідають вимогам промислової стерильності.

Відповідність за додержання та виконання інструкції.

1. Відповідальність за дотримання та виконання даної інструкції покладається:

А) при виробництві консервів на підприємстві - на головного інженера, головного технолога, завідувача лабораторії та начальник ВВВК.

Б) при зберіганні консервів на складі підприємства та відвантаження продукції з заводу-на директора заводу та начальнику фабрикатного цеху:

В) при прийманні консервів у товаропровідну мережу (на бази, склади, у магазини) та на підприємства громадського харчування, а також при їх зберіганні та реалізації в цих підприємствах-на завідуючого базою, складом, магазином, керівника підприємства громадського харчування;

Г) на рибоконсервних суднах-на помічника капітана по виробництву.

2. Наказом директора підприємства, яке виготовляє консерви, призначаються посадові особи, які відповідають за проведенням конкретних робіт на кожній ділянці.

3. Відповідальність за своєчасність та правильність мікробіологічних аналізів, за правильність ведення журналів покладається на завідувача лабораторією заводу та старшого мікробіолога ВВВК.