
- •Вступ до дисципліни
- •Орієнтовний тематичний план
- •Виписка з навчального плану
- •Навчальна програма
- •1 Санітарні вимоги до розміщення устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •Вступ. Розміщення промислових підприємств
- •Практичне заняття № 1
- •Гігієна питної води. Водопостачання і каналізація. Очистка стічних вод.
- •Практичне завдання № 2
- •Практичне заняття 3
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Профілактика харчових отруєнь
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •4.2. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Перелік лабораторних і практичних робіт
- •Правила техніки безпеки та санітарії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомтесь з теоретичною частиною.
- •Виконайте завдання.
- •Вимоги до території, споруд і приміщень.
- •Вимоги до технологічного устаткування
- •Гост 2874-82. Вода питна.
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Системи холодного водопостачання
- •Системи гарячого водопостачання
- •Практичне заняття № 3
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід заняття:
- •Практичне заняття № 4
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Теоретичний матеріал Класифікація систем опалення
- •Конструктивні схеми систем опалювання
- •Класифікація систем вентиляції
- •Складові частини вентиляційних систем
- •Практичне заняття № 5
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Приймання і зберігання скляної тари
- •Вимоги, що висуваються до технологічного процесу миття
- •Контроль за якістю вимитих банок і бутлів
- •Дати відповіді на запитання:
- •Практичне заняття № 6
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи: ознайомлення з теоретичним матеріалом
- •Проведення контролю води.
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в воді.
- •Визначення в воді бгкп (колі-індекс):
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в повітрі.
- •Лабораторне заняття № 1
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Приготування освітленого розчину хлорного вапна
- •Визначення процентного активного хлору в хлорному вапні
- •4.Приготування робочого розчину каустичної соди
- •5. Контроль концентрації розчину кальцинованої соди
- •Лабораторне заняття № 2
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомлення з теоретичною частиною. Мікрофлора баночних консервів
- •Стерилізовані консерви.
- •Пастеризовані консерви.
- •Види браку консервів
- •Порядок санітарної оцінки консервів
- •Провести дослідження: Визначення масової частки мінеральних домішок (піску)
- •Хід аналізу
- •1 Тема Санітарні вимоги до розміщення, устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод.
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •Δ Запам’ятайте
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод
- •Види спеціальної обробки води:
- •Очищення стічних вод здійснюється різними методами: механічним, хіміко-механічним і біологічним
- •Δ Запам’ятайте
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення
- •Δ Запам’ятайте
- •1.4 Санітарні вимоги до устаткування виробничих та побутових приміщень
- •Δ Запам’ятайте
- •2 Тема Дезинфекция, дезинсекция, дератизация
- •Література
- •Органічні миючі засоби:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.2 Дезінфекція
- •Ефективність миття і дезінфекції залежить від факторів:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.3 Контроль якості миття і профілактичної дезінфекції
- •2.4 Вимоги до дезінфікуючих засобів
- •Δ Запам’ятайте
- •2.5 Способи приготування миючих та дезинфікуючих засобів Спосіб приготування кальцинованої соди
- •Приготування каустичної соди:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.6 Загальна схема санітарної обробки обладнання
- •Δ Запам’ятайте
- •2.7 Дезінсекція
- •Δ Запам’ятайте
- •Дератизація
- •Δ Запам’ятайте
- •3 Тема: Харчові отруєння та їх профілактика
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Харчові отруєння бактеріального та хімічного походження. Загальне поняття про харчові захворювання
- •Харчові сальмонельози
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенною мікрофлорою
- •Харчові захворювання, що викликаються Cl perfringens, b cereus
- •Бактеріальні токсикози
- •Ботулізм
- •Δ Запам’ятайте
- •3.2 Профілактика харчових отруєнь.
- •Δ Запам’ятайте
- •◊ Питання для самоперевірки:
- •Тема 4 Санітарно-гігієнічний режим на підприємствах переробної промисловості
- •Література :
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1. Контроль технологічного обладнання та інвентарю
- •Δ Запам’ятайте
- •. Контроль санітарного стану виробництва
- •Δ Запам’ятайте
- •3. Контроль сировини, напівфабрикатів та допоміжних матеріалів
- •Δ Запам’ятайте
- •4. Контроль температурних параметрів технологічних процесів
- •Δ Запам’ятайте
- •5. Контроль роботи закаточних машин
- •Δ Запам’ятайте
- •6. Витримування консервів перед реалізацією
- •7. Порядок відвантаження консервів з заводу
- •Δ Запам’ятайте
- •8. Санітарно-технічний контроль за зберіганням та реалізацією консервів на оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування
- •Δ Запам’ятайте
- •9. Порядок обліку та знищення консервів, не придатних до їжі
- •Δ Запам’ятайте
- •10. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Санітарний інструктаж, санітарний мінімум
- •Δ Запам’ятайте
- •Додатки
- •Терміни, застосовані в Інструкції
- •Положення
- •Мікробіологічний контроль санітарного стану технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •Форми журналів технологічного, хімічного, мікробіологічного контролю та органолептичної оцінки якості консервів Загальні вказівки
- •Журнал обліку якості сировини, що надходить на завод (форма к-1)
- •Журнал контролю закатки (укупорки) консервів форма к-6
- •Цеховий журнал органолептичної оцінки якості продукції форма к-7
- •Цеховий журнал
- •Журнал контролю стерилізації консервів форма к-8
- •Журнал мікробіологічного контролю виробництва консервів
- •Журнал мікробіологічного контролю санітарного стану виробництва (форма к-10)
- •Журнал мікробіологічного контролю готової продукції (форма к-12)
- •Журнал контролю за підготовкою продукції до реалізації (форма к-14)
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання (форма к-17)
- •Посвідчення про якість (форма к-18)
- •Журнал візуального контролю санітарного стану виробництва (форма к-19)
- •Сертифікат №___________________ про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів- в овочево-фруктовій сировині
- •Журнал контролю стерилізації консервів в апаратах безперервної дії типу "хуііистер" (форма к-21)
- •Журнал контролю пастеризації консервів у пастеризаторах безперервної дії (форма к-22)
- •Журнал контролю стерилізації консервів на устаткуванні проточного типу (форма к-23)
- •Контроль сировини на вміст забруднювачів хімічної та біологічної природи
- •Методи визначення герметичності тари та міцності закатки (укупорки)
- •Питання до контрольної роботи з предмету “Промислова санітарія” для спеціальності 5.091718 “Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів”.
- •Навчальна дисципліна „промислова санітарія” в запитаннях і відповідях
- •Глосарій
- •Література
- •Висновок
Δ Запам’ятайте
Стічна вода – це вода, яка використовувалась на виробничі або технічні потреби. Стічну воду поділяють на 3 основні категорії:
- виробничі
- побутові
- ливневі
Система водопостачання - це комплекс інженерних споруд для забирання, очищення і подачі води користувачам. Вона включає джерела води, насосні станції, станції очистки, баки, резервуари і мережі трубопроводів.
Система каналізацій - це комплекс обладнання мереж і споруд призначений для приймання і видалення по трубопроводах за межі території промислового підприємства забруднених стічних вод, також їх очистки і знезараження перед утилізацією або скидом у водоймища
1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення
Мікроклімат – це метеорологічний режим закритих приміщень. Мікроклімат впливає не лише на здоров я людей, але й на збереження фізико-хімічних і біологічних властивостей сировини і готових виробів.
До основних параметрів, що характеризують мікроклімат приміщень, відносяться температура, відносна вологість кратність повітрообміну повітря за годину.
Оптимальний мікроклімат в приміщеннях підприємств створюється за допомогою опалення, вентиляції і кондиціонування.
Виробничі і допоміжні приміщення необхідно забезпечувати опаленням. Нагрівальні прилади за конструкцією повинні бути зручні для очищення та ремонту.
На якість продукції має вплив і освітлення робочого місця.
Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати Санітарним вимогам до проектування підприємств переробної промисловості.
Світильники з люмінесцентними лампами повинні мати захисну решітку (сітку), розсіювач або спеціальні лампові патрони, що не допускають випадання ламп із світильників; світильник з лампами розжарювання – суцільне захисне скло.
У виробничих приміщеннях, де постійно перебувають люди, повинно бути природне освітлення. Без природного освітлення або з недостатнім природним освітленням допускаються приміщення, в яких працівники перебувають не більше 50 % часу протягом робочого дня або якщо цього вимагають умови технології.
Вікна забороняється закривати тарою, обладнанням і т.п. як всередині, так і ззовні будівлі. Забороняється заміна скла в них непрозорими матеріалами.
Організм людини постійно виділяє в оточуюче середовище певну кількість тепла. ( при розумовій роботі менше, ніж при фізичній). Тепловіддача проходе трьома способами: конвекцією, випарюванням, промінеспусканням. ( так, у людини, яка знаходиться у спокої тепло виділяється шляхом проміневипусканням.
Температура і кратність повітреобміну. В холодний і прохолодний період року при зовнішній температурі нижче 10 С в приміщенні цеху забою і розробки туш температура повітря повинна бути 16-20 С, відносна вологість - не більше 80%, кратність повітреобміну -6-8 в год.
Таке обладнання як автоклави, стерилізатори, пастеризатори, опалюючі печі покривають теплоізоляцією, щоб не було надлишкового виділення кондеційного або променевого тепла.
На поверхні стін обжарочних, коптильних і пароварочних камер температура не6 повинна бути вищою 30-40 С.
Вологість. Обладнання, при експлуатації якого проходить вологовиділення, максимально закривають кожухами, ковпаками або кришками з місцевою витяжною вентиляцією. Шкідливі гази і пара, що виділяється з апаратів, перед випуском в атмосферу очищають в конденсаторах змішування.
Чисте проточне повітря подають в приміщення по приточній вентиляції, в зимовий період зовнішнє повітря подають підігрітим в цеху з підвищеною відносною вологістю. Відносна вологість виробничих приміщень не повинна бути вищою 80%.Оптимальний мікроклімат в приміщеннях створюється опаленням, вентиляцією і кондеціонуванням повітря. Повітря очищають від шкідливих газів, вологи і м/о шляхом природної, механічної і змішаної вентиляції і кондеціонування.
Забруднення повітря. В процесі подрібнення і просіювання шквари і кормового борошна, виробки виробів із кістки повітря в приміщенні забруднюється пилом. Такі приміщення ізолюють від других і установлюють вентиляцію для зменшення пилу. Очистку повітря проводять в циклонах.
Основні теплові втрати приміщень виникають через зовнішні огороджуючі конструкції: стіни, вікна, підлогу нижнього і перекриття верхнього поверху. Теплові втрати кожного огородження визначають в ккал/г по формулі:
Q= k F (t b – t n ) a, де
F- площа огороджуючої конструкції, м.кв.
t b- внутрішня температура;
t n- температура зовнішнього повітря, при проектуванні опалення приймається рівною розрахунковій поверхневій температурі для опалення р. о.
а- коефіцієнт поправки.
Теплові втрати споруд через огороджуючі конструкції можна поновити в холодний період за рахунок тепла, що виділяється технологічним обладнанням, нагрітими матеріалами. Втрати тепла називають тепловими втратами споруд, їх ділять на основні і додаткові.
Додаткові втрати для огороджуючихконструкцій, що обернені на північ, схід, пн.- схід, пн.- захід = 10%; на південний схід і захід - 5% від основних.
Загальні теплові витрати визначають як суму основних і додаткових втрат.
Теплові втрати повинні бути поновлені системою опалення.
Знаючи загальні розрахункові тепловтрати будівель і його об’єм визначають питому теплову характеристику.
Питома теплова характеристика це кількість тепла, яке витрачається в середньому 1 метр кубічний цієї споруди за 1 г. Ця величина вказує, наскільки правильно запроектована будівля в теплотехнічному відношенні.
Системи опалення призначені для відновлення теплових втрат будівель в холодний період року. Опалювальні системи підрозділяють на місцеві і центральні.
Кожна система включає в себе 3 основних частини: генератор тепла, теплопроводи, гріючі поверхні.
В якості теплоносіїв можуть бути пара, вода, повітря і електричний струм.
До місцевих систем відносять різні пристрої в яких всі 3 частини об’єднані і розташовані в опалюємому приміщенні ( печі, електричні нагрівачі). В центральних системах всі запчастини відокремлені.
Складовими частинами систем опалення є трубопроводи, граючі пристрої, запарна і регулююча арматура, прилади контролю і автоматики ( термометри, манометри).
Граючі пристрої - призначені для передачі тепла від теплоносія повітря приміщення. Існують різні типи - радіатори, конвектори, регістри, чавунні ребристі труби та ін.
Радіатори- окремі секції, відлиті з чавуну або штамповані з сталі різної форми.
Запорна арматура служить для перегородження повністю або частково проходу теплоносія по трубопроводу. ( Включає задвижки на трубопроводах, запорні вентилі, зворотні клапани, крани).
Місцеві системи представляють собою різні напівпровідникові пристрої, вони бувають електричні, газові печі.
Газові використовують в безпечних в пожежному відношенні приміщеннях.
Електричні використовують в районах з надлишком електроенергії. Існують водні,
Існують водні, парові, повітряні, панельні системи опалення.
Водні системи опалення. Теплоносій (вода) температура води, змінюють в залежності від температури зовнішнього повітря ( чим вища температура повітря зверху, тим нижча температура циркулюючої в системі води).
По типу циркулюючої води системи бувають гравітаційні і насосні; по способу приєднання нагрівальних приладів (однотрубні і двотрубні)
Гравітаційні ( з природною циркуляцією води) використовують тільки для опалення невеликих споруд з довжиною трубопроводів не більше 200 м.
При більшій довжині трубопроводу застосовують насосні станції.
Перевагами системи водного опалення з природною циркуляцією перед системою з механічної циркуляціїє безшумність її роботи внаслідок малої швидкості руху води в системі і відсутність насосу; недоліками – використання труб великого діаметру і заглиблення котла або бойлера.
Принцип дії. Нагріта в котлі або бойлері вода поступає в головний стояк, далі в верхню розвідну магістраль, приєднані до неї гарячі стояки, звідки по гарячій підводці поступає в прилади опалення. Тут вода охолоджується; віддаючи своє тепло через стінки приладів повітря приміщень, і далі по зворотній підводці,оборотному стояку і оборотній магістралі повертається в котел або бойлер.
В насосній системі насос ставлять на обратній магістралі між котлом або бойлером і місцем приєднання до неї розширювального сосуду. Бувають низького тиску (50-70 кПА), високого тиску (більше 70 кПА), з верхньою і нижньою розводкою, одно і двохтрубні; з самолетучими поверхнями конденсату, замкнена лінія, з перекачкою його насосом.
Використання парових систем опалення обмежено внаслідок багатьох недоліків:
відсутність можливості якісного регулювання параметрів теплоносія;
пил, що осідає на поверхні приладів, пригорає з виділенням СО2;
системи піддаються інтенсивній корозії.
Переваги над водяними:
менше трубопроводів;
простота оснащення, невелика вартість монтажу систем.
Повітряні системи:
дає можливість зміщувати опалення з вентиляцією;
мала теплова інерційність дає можливість відключати її в неробочі зміни, а далі до початку робочої зміни швидко отримати необхідну температуру.
Повітряні системи можуть працювати в 3-х режимах: реціркулційному, зуміщеному з притаманною вентиляцією і комбінованому.
В рецеркуляційному режимі повітря після підігріву поступає в приміщення і після охолодження за рахунок теплових втрат приміщення знову повертається в повітренагрівач.
Зуміщений режим з приточною вентиляцією - отвір для надходження зовнішнього повітря повністю відкрито і через нього в калорифер, а з калорифера в приміщення поступає повітря.
Комбінований режим.
До поверхневого повітря домішується тепле повітря з приміщення.
Панельні системи.
Джерелами випромінювання служать поверхні огороджуємих конструкцій (панелі), в яких вроблені стальні труби діаметром 25 мм.По ним проходе гаряча вода, що служе теплоносієм.
Якість води визначають по бактеріологічним органолептичним показникам і показником токсичних хімічних речовин.
Розрізняють харчову і технічну воду. По оцінці якості води користуються показниками-запахом, присмаком, мутністю. Вода повинна відповідати певним вимогам. Для визначення якості беруть проби води із розподільчої мережі в залежності від кількості населення, що користується водопроводом.
Воду перед нагріванням при необхідності підвергають спеціальній обробці. Температура гарячої води, що використовується на санітарно-побутові потреби, для запобігання опіків не повинна перевищувати 75 градусів.
В душеві для робітників на виробничих підприємствах дозволяється подавати воду 45-50 С.
В душеві для робітників на виробничих підприємствах дозволяється подавати воду t 45-50 С
Під час проходження технологічних процесів, виробництво супроводжується виділенням шкідливих газів, парів, пилу, шкідливо діючих на організм людини. Для зниження вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони до такої концентрації при якій вони не викликали б захворювань або відхилень в стані здоров’я робітничого на протязі всього його робочого дня, призначена вентиляція.
Організм робітників виділяють тепло, вологу, вуглекислий газ в кількості, що залежить від виду і виду і інтенсивності виконуваної ними роботи. В зв’язку з цим потрібно збільшення відводу тепла і вологи для підтримування нормальної температури тіла людини і фізіологічних процесів в його організмі. Найбільш благоприємними умовами для цих процесів називають комфортними.
В нерухомому повітряними середовищі комфортні умови для людини в стані спокою визначають температуру повітря і відносну вологість, при тяжкій роботі – відповідно 14 С і 50%. При високій температурі повітря комфортні умови в приміщенні можна зберегти шляхом збільшення швидкість руху повітря або зменшення його відносній вологості. Цей процес здійснюється кондиціонуванням повітря. Розрізняють технологічне і комфортне кондиціонування повітря.
Технологічне кондиціонування призначене для створення підтримання, регулювання оптимальних параметрів повітря при протіканні хімічних і біологічних реакцій.
За допомогою комфортного кондиціонування створюються для працюючих в приміщенні людей благоприємні умови, що сприяють доброму самопочуттю і підвищенню виробничій продуктивності праці.
Для отримання гарячої води застосовують систему гарячого водозабезпечення-комплекс споруд, призначення для виготовлення гарячої води, подачі її з вимагаємим тиском і температурою точок (споживання).
Постачання гарячої води може бути може бути централізованим і місцевим. Воду по трубопроводам подають до технологічного обладнання або до розбірних точком.
В місцевій системі готують і використовують воду в тому приміщенні. Використовують тоді, коли гаряча вода центрального гарячого водозабезпечення не відповідає необхідним параметрам .
Робота системи.
З водопроводу поступаюча вода під тиском проходе через водонагрівач, де вона нагрівається і по газовій лінії через стояки і підводки поступає на водорозбірні точки.
В циркуляційній лінії від останньої точки водорозбору кожного стояка відведені циркуляційні стояки. Вони входять в збірну циркуляційну лінію, яка приєднана до нижньої частини водонагрівача. Перед водонагрівачем ставлять циркуляційний насос.
Недоліки: при пониженні тиску в водопроводі гаряча вода не поступає на водорозбірні точки. Для тупикової схеми ще один недолік: гаряча вода при відсутності водозабору остиває і при відкритому крані деякий час тече остивша вода.
Системи вентиляції класифікують :
по призначенню;
способу і принципу розміщення приточних і витяжних отворів;
а також:
по енергетичному признаку.
По призначенню приточні системи для подачі свіжого повітря в приміщення витяжні для видалення з приміщення забрудненого повітря; приточно-витяжні - для подачі свіжого і видалення забрудненого повітря.
Приточні і витяжні системи можуть бути місцевими і змішаними. При місцевій системі вентиляції - витяжні пристрої у вигляді ковпаків, зонтів розміщують у місць виділення шкідливостей або подавання свіжого повітря здійснюється безпосередньо в робочу зону.
Змішана-поєднання місцевої і загальнообмінної систем.
Розрізняють системи з природним і механічним збудженням.
Повітря пересувається за рахунок різниці між масами зовнішнього і внутрішнього повітря і вітра. Переміщення повітря проводиться вентиляторами або іншими збудниками.
Основними частинами вентиляційної систем є приточні і витяжні камери, фільтри, пиловсмоктувачі, калорифери, кондеціонери, повітророзподілювачі, повітрепроводи, фасонні частини, регулюючі пристрої.
Служать для розміщення основного обладнання вентиляційної системи. Приточні камери розміщують у зовнішніх стін, на нижніх поверхах з врахуванням того, що дія систем вентиляції не повинна перевищувати 50 м. Витяжна камера оснащення очисним пристрої і шахтою з зонтом для викиду забрудненого повітря в атмосферу.
Бувають тонкої, середньої і грубої очистки, характеризується кінцевим вмістом пилу в 1 м повітря.
В залежності від форми, що придається тканиною, розрізняють рукавні, плоскі, клинові, по розташуванню по відношенню до вентилятора всмоктуючі, нагнітаючі, по способу регенерації тканини-струшуючі, продуваємі. Використовують для очистки вентиляційних викидів від пилу. До них відносять: осадочні камери, лабіринтні камери, циклонах сухого тиску (центрифужна сепарація).
Призначені для нагріву повітря в системах вентиляції і кондиціонування повітря, а також в системах повітряного опалення і в сушильних установках.
Кондиціонування призначені для очистки від пилу, теплової обробки повітря в системі кондеціонування. Бувають реціркуляційні - подають оброблене повітря в приміщення,а після насичення його шкідливостями знов забирають і обробляють.
Прямоточні роблять тільки на зовнішньому повітрі, яке обробляється в приміщенні і далі повністю видаляється з нього.
Ці пристрої установлюють в кінці ділянок приточної мережі.
Вони призначені для подачі і витяжки повітря приміщення. По формі розрізняють круглі і прямокутні. Існують постійні величини, які характеризують окремі ділянки, з яких складається будь-яка мережа повітрепроводів; витрати і швидкість руху повітря.
Служать для здійснення переходу від одного приміщення повітрепроводу до другого (дифузор), зміни напрямку повітрепроводів. Ці пристрої включають в себе клапани, шибери, дросельні пристрої.