1 Тема Санітарні вимоги до розміщення, устрою і утримання підприємств переробної промисловості

1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.

1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод.

1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.

1.4. Санітарні вимоги до устаткування виробничих та побутових приміщень.

Література

Полуторнова Т.І., Шведова А.В. Виробнича санітарія і санітарно-технічні пристрої підприємств харчової промисловості. – М.: Харчова промисловість, 1979.

Прокоф’єв П.П. Промислова санітарія на підприємствах харчової промисловості. – М.: Харчова промисловість, 1982.

Інструкція про порядок санітарно - технічного контролю на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування. Київ 2001р.

Основні терміни і поняття:

Гігієна – це область медицини, що вивчає вплив умов життя та праці на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань.

Санітарія – практичне впровадження у життя гігієнічних засобів та вимог.

Виробнича санітарія – комплекс заходів спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативно діючих на здоров’я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції

Генерального план - схема взаємного розташування будівель і споруд, транспортних шліхів, підземних і наземних комунікацій.

Санітарно - захисна зона – територія, яка відокремлює територію підприємства від жилого масиву.

Система водопостачання - це комплекс інженерних споруд для забирання, очищення і подачі води користувачам. Вона включає джерела води, насосні станції, станції очистки, баки, резервуари і мережі трубопроводів.

Система каналізації - це комплекс обладнання мереж і споруд призначений для приймання і видалення по трубопроводах за межі території промислового підприємства забруднених стічних вод, також їх очистки і знезараження перед утилізацією або скидом у водоймища

Харчова вода – повинна відповідати ГОСТу 2874-82 „Вода питна”, за яким загальна кількість м/о повинна бути не більше 100; колі-індекс (кількість колоній, що виросло на середовищі Ендо при дослідженні 1л води – визначає вміст кишкової палички, повинно бути не більше 3-х);

• Колі-титр (кількість води, в якій ще може бути знайдена кишкова паличка) – не менше 300мл

Стічна вода – це вода, яка використовувалась на виробничі або технічні потреби. Стічну воду поділяють на 3 основні категорії:

- виробничі

- побутові

- ливневі

Теоретичні відомості

1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.

Гігієна – це область медицини, що вивчає вплив умов життя та праці на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань.

Санітарія – практичне впровадження у життя гігієнічних засобів та вимог.

Виробнича санітарія – комплекс заходів спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативно діючих на здоров’я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції.

При розташуванні підприємств переробної промисловості велике значення має вибір місця будівництва при виборі звертають увагу на умови оточуючого середовища з урахуванням складу ґрунту (для глиняних порід) кут нахилу 3-5^о, для піщаних кут до 3^орівня стояння ґрунтових вод (самий високий рівень це на 1 м нижче підлоги підвалів).

Джерела водопостачання, можливості знезараження і видалення відходів із стічних вод виробництва.

Підприємства будуть на околиці міста, або населеного пункту з підвітряної сторони від житлових будівель і навітряної сторони для вітрів переважаючого напрямку.

Під будівельну ділянку використовують малородючі землі.

На місцях бувших цвинтарів, тварино могильників, звалищ заборонено будувати підприємства.

Для визначення місця розташування будівельної ділянки замовник створює комісію з представників будівельних організацій. Комісія складає акт про вибір ділянки. При наявності 2-х або декількох географічних точок або ділянок до складання кінцевих висновків проводять технічні розташування по кожній ділянці для порівняння різних варіантів.

Територія повинна огороджуватися забором висотою 2м.

Вхід стороннім особам заборонений. Територія повинна бути рівною, мати каналізацію, штучне освітлення, належне покриття транспортних шляхів (водонепроникну) і достатньо широкі проходи і проїзди.

На території повинна бути зона відпочинку озеленення. Для збирання і зберігання відходів виробництва повинні бути відокремлені майданчики.

Сміття повинно збиратися у металеві сміттєзбірники із щільно закритими кришками і щодня вивозитись, а майданчик дезінфікуватися. З метою знезараження колес автотранспорту при в’їзді і виїзді з території повинні бути дезбар’єри із деззасобом.

Після вибору ділянки для будівництва наступним кроком є розробка генерального плану, який являє собою взаємне розташування будівель і споруд, транспортних шліхів, підземних і наземних комунікацій.

При розробці плану враховують можливість розширення підприємства у майбутньому.

Всю територію поділяють на ІV зони:

І зона: передзаводська (адміністративно побутовий корпус – прохідна, заводоуправління, їдальня, магазин, стоянка, сауни). Розташовують вздовж магістрального проїзду зі сторони головного людського потоку.

ІІ зона: виробнича (виробничий корпус, компресорне господарство, механічний цех). Розташовують в центральній частині ділянки

ІІІ зона: зона складського і енергетичного господарства (котельня, склади, гаражі, ремонтні майстерні). Розташовують в здовж під’їзних шляхів

ІV зона: зона приймання сировини (пункт миття і дезинфекції машини). Розташовують в окремому куті поблизу під’їзного шляху.

Всі ці зони і будівлі та споруди, що входять до них розташовують на плані з урахуванням характеру виділяємих ними шкідливих речовин і переважним напрямком вітрів, що встановлюється розою вітрів (схема розподілення вітрів по напрямку повторяємості, а іноді по швидкості.)

Генеральний план характеризується техніко-економічними показниками

1. Густина (коефіцієнт) забудови – це відношення площі яку займають будівлі і споруди, транспортні шляхи, складські приміщення до загальної території підприємства. Складає 0,25-0,45

2. Коефіцієнт озеленення – це відношення площі, яку займають землі насадження до загальної площі території. Складає 0,1-0,3

Санітарно захисна зона – територія, яка відокремлює територію підприємства від жилого масиву. Ширина зони не менше 2 м. Довжина (в залежності від потужності підприємства) 150-500м