Порядок санітарної оцінки консервів

На харчові цілі не допускають консерви при виявленні псування мікробіологічного і хімічного походження. У пастеризованих м'ясних консервах не повинно бути клостридії ботулінум, перфрінгенс бациллюс цереус, патогенних стафілококів.

Консерви з активним патьоком, а також деформовані негерметичні банки, виявлені відразу після теплової обробки, переробляють на інші види консервів протягом 1 доби (за умови збереження при низьких температурах). Якщо такі види дефектів виявляють у процесі збереження консервованої продукції, то банки направляють на технічні цілі або знищують. При виявленні в банках помятости без гострих вигинів тари, «пташок» без порушення цілісності посуду їх не повинні направляти на тривале збереження. Банки-хлопуші, деформовані, з раковинами від іржі збереженню не підлягають, але можуть бути реалізовані під контролем санітарної служби. Консерви з легким нальотом іржі, що видаляється добре, а також з пасивним патьоком після відповідної обробки реалізують на загальних підставах.

2. Провести дослідження: Визначення масової частки мінеральних домішок (піску)

Завдання: визначити масову частку мінеральних домішок в підготовлених зразках консервованих продуктів.

Матеріали і обладнання: зразки консервованої продукції, ваги технічні і аналітичні, муфельна піч, склянка лабораторна ємністю 500...600 мл, лійка скляна діаметром 7...9 см, тиглі порцелянові, ексикатор, скляна паличка, гумова трубка; фільтри знезолені.

Метод оснований на відокремленні органічних речовин досліджуваного продукту, покладеного в хімічну склянку або спеціально пристосовану ділильну лійку, відмивання водою, з наступним озоленням одержаного осаду і кількісним визначенням ваговим методом.

Сторонні домішки мінерального і рослинного походження в консерво­ваних продуктах нормуються відповідними стандартами (додаток А).

Хід аналізу

У склянку ємністю 500...600 мл вносять 100 г подрібненого досліджуваного продукту, зваженого з точністю до 0,01 г. Як­що мінеральні домішки різко виражені (хрусткість на зубах), то допускається наважка 50 г.

Склянку з наважкою доливають водою на 4/5 її висоти, скляною па­личкою розмішують вміст і залишають до тих пір, поки верхня половина рідини не відокремиться від основної маси подрібненого продукту.

Для проведення відмучування під водопровідним краном за допомо­гою гумового шлангу склянку з'єднують із скляною трубкою, в кулько-подібне розширення якої вкладено шматок вати для фільтрації. Подають та­кий напір води, щоб посудина наповнювалась за 4...5 хв. Під кран підставляють склянку і занурюють у неї скляну трубку на 1/4 її висоти. Через 20...ЗО хв. відмучування закінчують. На дні залишається пісок і мулисті ча­стки, а вода над осадом стає прозорою. Осад відфільтровують через знезолений фільтр, спалюють у прожареному і зваженому тиглі, прожарюють і зва­жують.

Масову частку твердих мінеральних домішок обчислюють за форму­лою:

Х=

де: X - масова частка твердих мінеральних домішок, %;

М2 - маса прожареного тигля, г;

М1- маса прожареного тигля з озоленим залишком, г;

М - наважка досліджуваного зразка, г.

Різниця між паралельними визначеннями не повинна перевищувати 0,01%. За остаточний результат беруть середнє арифметичне двох паралель­них визначень.

Висновок: