
- •Вступ до дисципліни
- •Орієнтовний тематичний план
- •Виписка з навчального плану
- •Навчальна програма
- •1 Санітарні вимоги до розміщення устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •Вступ. Розміщення промислових підприємств
- •Практичне заняття № 1
- •Гігієна питної води. Водопостачання і каналізація. Очистка стічних вод.
- •Практичне завдання № 2
- •Практичне заняття 3
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Профілактика харчових отруєнь
- •Практичне заняття 5
- •Практичне заняття 6
- •4.2. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Перелік лабораторних і практичних робіт
- •Правила техніки безпеки та санітарії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомтесь з теоретичною частиною.
- •Виконайте завдання.
- •Вимоги до території, споруд і приміщень.
- •Вимоги до технологічного устаткування
- •Гост 2874-82. Вода питна.
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Системи холодного водопостачання
- •Системи гарячого водопостачання
- •Практичне заняття № 3
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід заняття:
- •Практичне заняття № 4
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Теоретичний матеріал Класифікація систем опалення
- •Конструктивні схеми систем опалювання
- •Класифікація систем вентиляції
- •Складові частини вентиляційних систем
- •Практичне заняття № 5
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Приймання і зберігання скляної тари
- •Вимоги, що висуваються до технологічного процесу миття
- •Контроль за якістю вимитих банок і бутлів
- •Дати відповіді на запитання:
- •Практичне заняття № 6
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи: ознайомлення з теоретичним матеріалом
- •Проведення контролю води.
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в воді.
- •Визначення в воді бгкп (колі-індекс):
- •Визначення загальної кількості мікроорганізмів в повітрі.
- •Лабораторне заняття № 1
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії
- •Хід роботи:
- •Приготування освітленого розчину хлорного вапна
- •Визначення процентного активного хлору в хлорному вапні
- •4.Приготування робочого розчину каустичної соди
- •5. Контроль концентрації розчину кальцинованої соди
- •Лабораторне заняття № 2
- •Техніка безпеки і правила роботи в лабораторії:
- •Хід роботи:
- •Ознайомлення з теоретичною частиною. Мікрофлора баночних консервів
- •Стерилізовані консерви.
- •Пастеризовані консерви.
- •Види браку консервів
- •Порядок санітарної оцінки консервів
- •Провести дослідження: Визначення масової частки мінеральних домішок (піску)
- •Хід аналізу
- •1 Тема Санітарні вимоги до розміщення, устрою і утримання підприємств переробної промисловості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод.
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення.
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1.1 Вступ. Розміщення промислових підприємств.
- •Δ Запам’ятайте
- •1.2 Гігієна питної і стічної води. Водопостачання і каналізація. Очищення стічних вод
- •Види спеціальної обробки води:
- •Очищення стічних вод здійснюється різними методами: механічним, хіміко-механічним і біологічним
- •Δ Запам’ятайте
- •1.3. Мікроклімат виробничих приміщень. Опалення, вентиляція. Гігієнічні вимоги до освітлення
- •Δ Запам’ятайте
- •1.4 Санітарні вимоги до устаткування виробничих та побутових приміщень
- •Δ Запам’ятайте
- •2 Тема Дезинфекция, дезинсекция, дератизация
- •Література
- •Органічні миючі засоби:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.2 Дезінфекція
- •Ефективність миття і дезінфекції залежить від факторів:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.3 Контроль якості миття і профілактичної дезінфекції
- •2.4 Вимоги до дезінфікуючих засобів
- •Δ Запам’ятайте
- •2.5 Способи приготування миючих та дезинфікуючих засобів Спосіб приготування кальцинованої соди
- •Приготування каустичної соди:
- •Δ Запам’ятайте
- •2.6 Загальна схема санітарної обробки обладнання
- •Δ Запам’ятайте
- •2.7 Дезінсекція
- •Δ Запам’ятайте
- •Дератизація
- •Δ Запам’ятайте
- •3 Тема: Харчові отруєння та їх профілактика
- •Література
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •3.1. Харчові отруєння бактеріального та хімічного походження. Загальне поняття про харчові захворювання
- •Харчові сальмонельози
- •Харчові токсикоінфекції, що викликаються умовно-патогенною мікрофлорою
- •Харчові захворювання, що викликаються Cl perfringens, b cereus
- •Бактеріальні токсикози
- •Ботулізм
- •Δ Запам’ятайте
- •3.2 Профілактика харчових отруєнь.
- •Δ Запам’ятайте
- •◊ Питання для самоперевірки:
- •Тема 4 Санітарно-гігієнічний режим на підприємствах переробної промисловості
- •Література :
- •Основні терміни і поняття:
- •Теоретичні відомості
- •1. Контроль технологічного обладнання та інвентарю
- •Δ Запам’ятайте
- •. Контроль санітарного стану виробництва
- •Δ Запам’ятайте
- •3. Контроль сировини, напівфабрикатів та допоміжних матеріалів
- •Δ Запам’ятайте
- •4. Контроль температурних параметрів технологічних процесів
- •Δ Запам’ятайте
- •5. Контроль роботи закаточних машин
- •Δ Запам’ятайте
- •6. Витримування консервів перед реалізацією
- •7. Порядок відвантаження консервів з заводу
- •Δ Запам’ятайте
- •8. Санітарно-технічний контроль за зберіганням та реалізацією консервів на оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування
- •Δ Запам’ятайте
- •9. Порядок обліку та знищення консервів, не придатних до їжі
- •Δ Запам’ятайте
- •10. Особиста гігієна працівників переробної промисловості
- •Санітарний інструктаж, санітарний мінімум
- •Δ Запам’ятайте
- •Додатки
- •Терміни, застосовані в Інструкції
- •Положення
- •Мікробіологічний контроль санітарного стану технологічного устаткування, інвентарю, тари
- •Форми журналів технологічного, хімічного, мікробіологічного контролю та органолептичної оцінки якості консервів Загальні вказівки
- •Журнал обліку якості сировини, що надходить на завод (форма к-1)
- •Журнал контролю закатки (укупорки) консервів форма к-6
- •Цеховий журнал органолептичної оцінки якості продукції форма к-7
- •Цеховий журнал
- •Журнал контролю стерилізації консервів форма к-8
- •Журнал мікробіологічного контролю виробництва консервів
- •Журнал мікробіологічного контролю санітарного стану виробництва (форма к-10)
- •Журнал мікробіологічного контролю готової продукції (форма к-12)
- •Журнал контролю за підготовкою продукції до реалізації (форма к-14)
- •Журнал лабораторно-виробничого контролю водопостачання (форма к-17)
- •Посвідчення про якість (форма к-18)
- •Журнал візуального контролю санітарного стану виробництва (форма к-19)
- •Сертифікат №___________________ про вміст нітратів, пестицидів та токсичних елементів- в овочево-фруктовій сировині
- •Журнал контролю стерилізації консервів в апаратах безперервної дії типу "хуііистер" (форма к-21)
- •Журнал контролю пастеризації консервів у пастеризаторах безперервної дії (форма к-22)
- •Журнал контролю стерилізації консервів на устаткуванні проточного типу (форма к-23)
- •Контроль сировини на вміст забруднювачів хімічної та біологічної природи
- •Методи визначення герметичності тари та міцності закатки (укупорки)
- •Питання до контрольної роботи з предмету “Промислова санітарія” для спеціальності 5.091718 “Зберігання, консервування та переробка плодів і овочів”.
- •Навчальна дисципліна „промислова санітарія” в запитаннях і відповідях
- •Глосарій
- •Література
- •Висновок
Контроль за якістю вимитих банок і бутлів
Велике значення для якості мийки банок і бутлів, їхньої чистоти і стерильності мають якість і хімічний склад водопровідної води (твердість). Якщо вода, що надходить з водогінної мережі, недостатньо м'яка, рекомендується її зм’якшувати до твердості 1,5 мг-экв/л. При використанні твердої води згодом у насосах, трубопроводах і в шприцювальній системі неминуче утвориться накип. Утворення накипу можна запобігти при використанні гексаметафосфату натрію (калгона). Цей хімічний засіб варто застосовувати не раніше, ніж через місяць після пуску машини.
Стерильність банок і бутлів, що виходять з машини після остаточного ополіскування, залежить від мікробіологічної чистоти води, що застосовується для цієї мети.
Вода для ополіскування надходить у машину з бойлера або змішувача води і пара, тому потрібно вживати особливих заходів обережності, для того щоб температура води, використовуваної на остаточну мийку, була постійною.
Чистота поверхні вимитих банок і бутлів. Для визначення фізичної чистоти скляних банок і бутлів з незабарвленого скла рекомендується застосовувати карболофуксинову пробу. Цей метод ґрунтується на тім, що карболовий фуксин офарблює в червоний колір забруднення, що залишилися на стінках банок і бутлів.
Вимиті бутлі і скляні консервні банки рекомендується перевіряти на фізичну чистоту в такий спосіб.
Попередньо готують розчин, що містить фенолу 10 г, гліцерину 10 мл і фуксину основного 2 г. Цей розчин кількісно переносять у мірну колбу ємністю 200 мл, розчиняють його в дистильованій воді і доводять об’єм умісту колби до мітки.
Потім у вимиту банку ємністю 0,5 л вносять 5 мл попередньо приготовленого розчину , повертають банкові в горизонтальне положення так, щоб розчин рівномірно розподілився по усій внутрішній поверхні. Надлишки розчину зливають. Банкові дають спокій 5 хв., потім внутрішню поверхню її ретельно обполіскують водопровідною водою. Чисто вимита банка не повинна мати пофарбованих ділянок.
Добре вимиті скляні банки (бутлі) володіють характерним дзеркальним блиском. Ступінь чистоти банок і бутлів перевіряють також зануренням у воду, що потім повинна стікати. Банки (бутлі) вважаються чистими в тому випадку, якщо вода добре стікає зі скла на внутрішній і зовнішній поверхні їх, а не збирається краплями.
У консервній промисловості, як відомо, чистота вимитих банок і бутлів є одним з найважливіших показників, що забезпечують гарну якість продукції при збереженні.
Крім перевірки фізичної чистоти скляних банок і бутлів після встановлення необхідного технологічного режиму роботи мийної машини, періодично перевіряють вимиті банки на відсутність у них слідів лугу, хлору і на обсіменінність мікроорганізмами.
Відсутність слідів лугу. Вимиті банки перевіряють на відсутність слідів лугу один раз у добу пробою з фенолфталеїном, що не повинний давати фарбування при нанесенні його на внутрішню поверхню скляних банок (бутлів).
Ступінь видалення (змиву) лугу з поверхні чистих банок (бутлів) визначають шляхом порівняльного титрування залишків води в банках (суліях) і водопровідної води, що надходить у мийну машину. Лужність залишкової води в скляних банках і суліях повинна відповідати лужності водопровідної води (рН 9,5, не більш), тобто відповідати нормам на питну воду.
Перевірка води на лужність. З водопровідної магістралі мийного відділення після 5-хвилинного спуска води з крана відбирають пробу в кількості 1 л і нагрівають неї в хімічній склянці до температури води в машині і потім беруть 50 мол цієї води для титрування 0,01 н. розчином НС1 у присутності метилоранжу.
Після встановлення лужності води на виході з мийної машини беруть з одного носія усі вимиті банки (бутлі), наприклад 10 шт., і миють їх двічі чистою водопровідною водою (із проби чистої водопровідної води, узятої в мийному відділенні) по 50 мол. Потім роблять титрування цієї води за методикою, описаної вище.
Різниця між лужністю води, що залишається в скляних банках і бутлях після мийки, і лужністю водопровідної води є залишком лугу, що не змивається з поверхні скляних банок і бутлів. Залишок лугу при надходженні в мийну машину достатньої кількості свіжої води, що застосовується для остаточного шприцювання скляної тари, повинен бути рівний нулеві або не перевищувати меж, установлених вимогами на питну воду.
Перевірка скляних банок (бутлів) на обсіменіння мікроорганізмами. Скляні банки і бутлі, застосовувані для асептичного консервування, повинні бути стерильними, а банки для розливу гарячого продукту не повинні містити цвілевих грибів, дріжджів і неспорових бактерій. У банках, призначених для упакування продукту, що піддається наступної стерилізації в автоклаві, кількість мікробних кліток не повинне перевищувати встановлених норм.
Обсіменіння скляної тари мікроорганізмами визначають за результатами мікробіологічного аналізу. У скляну банку (бутель) наливають стерильної води 10—15 мл (у залежності від обсягу банки або бутля). Змивну воду для обліку загальної кількості бактерій висівають по 1 мл на м сопептонний агар, а для обліку дріжджів і цвілевих грибів — на сусло-агар. Отриману кількість колоній множать на кількість мілілітрів води, внесеної в банку (бутель).