Література:

1) Конституція України (ст. ст. 62,64,68).

2) Кримінально-процесуальний кодекс України (ст. ст. 64, 76).

3) Постанова пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003. №2 „Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи”.

4) Борисов В.І. Необережність і її види: Текст лекцій. – Харків, 1991. – 23с.

5) Зелінський А.Ф., Коржанський М.Й. Корислива злочинна діяльність. – К., 1998. –

С. 20-119.

6) Иванов Н.Г. Принцип субъективного вменения и его реализация в УК // Государство и право. – 1999. - №10. – С. 52-58.

7) Осика Г., Сафранов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. - №3. – С. 51-52.

8) Савченко А. Практичне значення мотиву злочину: результати наукового дослідження // Право України. – 1999. - №1. – С. 99-102.

9) Якушин В.А. Субъективное влеяние и его значение в уголовном праве. – Тольятти, 1998. – 296 с.

Тема №11 Стадії злочину (2 год.).

1. Поняття, види і значення стадій злочину.

2. Закінчений злочин.

3. Незакінчений злочин та його види, значення.

4. Характеристика готування до злочину.

5. Замах на злочин та його види.

6. Класифікація незакінчених злочинів та кримінальна відповідальність за їх вчинення.

7. Добровільна відмова від вчинення злочину, її відмінність від добровільного каяття.

Література:

1) Конституція України (ст. 34).

2) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966.: Ратифікована Україною 19.10.1973. (ст. ст. 18, 19).

3) Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992. №3 „Про судову практику в справах зґвалтування та інші статеві злочини” (п. 19).

4) Постанова пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995. №9 „Про судову практику в справах про бандитизм” (п. 3).

5) Козлов А.П. Учение о стадиях преступления. – СПб., 2002. – 351с.

6) Тихий В.П. Проблеми відповідальності за незакінчений злочин // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1998. – С. 261-263.

7) Щерба С.П., Савин А.В. Деятельное раскаяние в совершённом преступлении. – М., 1997. – 109с.

8) Цвіліківський Л. Кваліфікація дій, пов’язаних з відмовою від повторення замаху на злочин: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики.

Тема №12 Співучасть у злочину (2 год.).

Заняття 1

1. Поняття співучасті.

2. Об’єктивні ознаки співучасті.

3. Суб’єктивні ознаки співучасті.

4. Види співучасників, їх характеристика.

5. Ексцес виконавця, його юридичне значення.

6. Форми співучасті, їх правова характеристика і значення.

7. Кримінальна відповідальність співучасників та за співучасть у вчиненні злочину.

8. Причетність до злочину.

Література:

1) Конституція України (ст. 61).

2) Закон України від 30.06.1993. „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”.

3) Постанова Пленуму верховного Суду України від 26.01.1990. №1 „Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” (п. 3).

4) Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.03.1993. „Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі”.

5) Водько Н.П. Уголовно-правовая борьба с организованой преступностью. – М., 2002. – 73с.

6) Деякі питання провадження у справах про злочини, вчинені організованими злочинними угрупуваннями // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №1. – С. 29-40.

7) Кваша О. Об’єктивні ознаки діяльності організатора злочину // Право України. – С. 106-108.

8) Новицький Г.В. Поняття і форми співучасті у злочині за кримінальним правом України: Науково-практичний посібник, - К., 2001. – 96с.

9) Фріс П.Л. Кримінально-правові та кримінологічні ознаки організованої злочинної групи // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 27-34.

2-семестр з 13-ї по 24-ту теми (19-практичних).

Тема №13 Повторність, сукупність і