- •Міністерство освіти і науки України
- •Навчально-методичне видання
- •Політологія
- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Політика і наука про політику. План.
- •1.Політика як соціальне явище. Еволюція уявлень про політику від античності до сучасності
- •Р ізноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:
- •Сутність політики як соціального явища
- •Політика має свої властивості:
- •Суб’єкти політики:
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 2: Політична влада. План
- •Природа і сутність політичної влади.
- •Ф ранцузький політолог м.Дюверже виділив три історичні форми влади.
- •Інституціоналізований характер.
- •Класифікації форм суспільної влади:
- •Політична влада має свої ознаки і функції:
- •2 . Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3: Політична система суспільства. План.
- •Зародження і розвиток системного аналізу політики. Основні теорії політичних систем.
- •Функції політичної системи суспільства
- •Основні теорії політичних систем.
- •Модель політичної системи д.Істона
- •Модель політичної системи г.Алмонда
- •Модель політичної системи к.Дойча
- •2. Політичний режим як якісна характеристика політичної системи суспільства.
- •Типи політичних режимів
- •В исновки:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 4: Держава як інститут політичної системи суспільства. План.
- •1. Природа і сутність держави. Основні теорії її походження.
- •Структура держави.
- •Форми і функції держави
- •2. Держава і громадянське суспільство.
- •Держава
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 5: Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи. План.
- •1. Політичні партії та громадсько-політичні організації як політичні інститути.
- •Типологія політичних партій
- •Громадсько-політичні рухи та групи інтересів
- •2. Поняття і типи партійних систем.
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю
- •Тема 6: Політична культура та політичні ідеології. План.
- •Поняття політичної культури. Співвідношення політичної культури і політичної свідомості.
- •Типологія політичних культур.
- •Функції політичної свідомості
- •Сутність політичної соціалізації
- •Етапи політичної соціалізації
- •Ідеологія як форма політичної свідомості і інтегральний елемент політичної культури.
- •Основні
- •Політичні ідеології
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 7: Міжнародна політика. План.
- •Сутність, суб’єкти і основні принципи зовнішньополітичної діяльності.
- •С уб’єкти зовнішньополітичної діяльності.
- •Суб’єкти міжнародного політичного життя
- •Структура міжнародної організації
- •2 . Основні тенденції сучасного світового політичного процесу.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Список рекомендованої літератури і Обов’язкова Підручники та навчальні посібники
- •Першоджерела
- •Іі. Додаткова
- •Іv. Загальна схема вивчення навчальної дисципліни
- •Політична влада -
світові
Основні
Політичні ідеології
Л
Ідеологи класичного лібералізму виступали проти втручання в особисте життя людини, в їх підприємницьку діяльність.
Неолібералізм – трансформований класичний лібералізм новітньої доби. Видатними його представниками є Дж.Кейнс, Ф.Хайек, Д.Емер, Г.Олаж та інші.
Згідно з їх концепціями місце теорії класичного лібералізму («держава нічного сторожа») має зайняти ідея «держави добробуту», зміст якої полягає у суттєвій зміні функцій і завдань, тобто втручання держави в соціальну, економічну сфери суспільства.
Консерватизм. Ця політична ідеологія виникла в кінці XVIII століття як реакція на ідеї Великої Французької революції і лібералізму. Його засновниками вважаються Е.Берк, Ж. де Местер, Л. де Бональд та інші.
Найважливішою цінністю представники консерватизму вважають наступність, яку вони розуміють як вірність традиціям.
Другою цінністю консерватизму є стабільність. Третя-порядок.
Неоконсерватизм формується в середині 70-х р.р. ХХ ст. в результаті перегляду ідей, цінностей класичного консерватизму та лібералізму, і є їх своєрідним синтезом.
Проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму сучасної людини, зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності.
Соціалізм. Ідеї соціалізму виникли давно. У відповідності до цих ідей будувалося життя християнських спільностей. Теоретичне оформлення ідеї соціалізму набули в Новий час у творах Т.Мора, Т.Кампанелли, Р.Оуена, Ш.Фурьє, А.Сен-Симона. Значний внесок у розробку соціалістичних ідей зробили французькі просвітники і, перш за все, Ж.-Ж.Руссо.
Соціал-демократизм – одне з найпоширеніших тлумачень соціалізму. Розглядає соціалізм як суспільний лад, який досягається не в результаті революційної ліквідації капіталізму, а шляхом його реформування зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту середнього класу, досягненням вищого рівня політичної, соціальної, економічної свободи, соціальної рівності та справедливості.
Фашизм. Сформувався в 20-30-х роках 20 століття. Родоначальниками фашизму є: колишній лідер лівого крила італійських соціал-демократів Б.Мусоліні, і німецький політичний діяч А.Гітлер.
Теоретичною основою націонал-соціалістичної ідеології є ідеї расизму і елітаризму. Фашизм висунув теорію про зверхність певних народів над іншими. Цілісність раси, створення можливостей для її розвитку оголошувалось найважливішою цінністю.