
- •Міністерство освіти і науки України
- •Навчально-методичне видання
- •Політологія
- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Політика і наука про політику. План.
- •1.Політика як соціальне явище. Еволюція уявлень про політику від античності до сучасності
- •Р ізноманітні трактування політики – концептуальні підходи - можна охарактеризувати наступним чином:
- •Сутність політики як соціального явища
- •Політика має свої властивості:
- •Суб’єкти політики:
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 2: Політична влада. План
- •Природа і сутність політичної влади.
- •Ф ранцузький політолог м.Дюверже виділив три історичні форми влади.
- •Інституціоналізований характер.
- •Класифікації форм суспільної влади:
- •Політична влада має свої ознаки і функції:
- •2 . Сучасні теоретичні трактовки політичної влади.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3: Політична система суспільства. План.
- •Зародження і розвиток системного аналізу політики. Основні теорії політичних систем.
- •Функції політичної системи суспільства
- •Основні теорії політичних систем.
- •Модель політичної системи д.Істона
- •Модель політичної системи г.Алмонда
- •Модель політичної системи к.Дойча
- •2. Політичний режим як якісна характеристика політичної системи суспільства.
- •Типи політичних режимів
- •В исновки:
- •Питання для самоконтролю.
- •Тема 4: Держава як інститут політичної системи суспільства. План.
- •1. Природа і сутність держави. Основні теорії її походження.
- •Структура держави.
- •Форми і функції держави
- •2. Держава і громадянське суспільство.
- •Держава
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 5: Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи. План.
- •1. Політичні партії та громадсько-політичні організації як політичні інститути.
- •Типологія політичних партій
- •Громадсько-політичні рухи та групи інтересів
- •2. Поняття і типи партійних систем.
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю
- •Тема 6: Політична культура та політичні ідеології. План.
- •Поняття політичної культури. Співвідношення політичної культури і політичної свідомості.
- •Типологія політичних культур.
- •Функції політичної свідомості
- •Сутність політичної соціалізації
- •Етапи політичної соціалізації
- •Ідеологія як форма політичної свідомості і інтегральний елемент політичної культури.
- •Основні
- •Політичні ідеології
- •Висновки:
- •П итання для самоконтролю:
- •Тема 7: Міжнародна політика. План.
- •Сутність, суб’єкти і основні принципи зовнішньополітичної діяльності.
- •С уб’єкти зовнішньополітичної діяльності.
- •Суб’єкти міжнародного політичного життя
- •Структура міжнародної організації
- •2 . Основні тенденції сучасного світового політичного процесу.
- •Висновки:
- •Питання для самоконтролю:
- •Список рекомендованої літератури і Обов’язкова Підручники та навчальні посібники
- •Першоджерела
- •Іі. Додаткова
- •Іv. Загальна схема вивчення навчальної дисципліни
- •Політична влада -
Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра філософських та соціальних наук
ПОЛІТОЛОГІЯ
Опорний конспект лекцій
Київ 2007
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу
КНТЕУ заборонено
Укладачі: Ю.І.Кулагін, професор
М.Г.Каращук, асистент, кандидат політичних наук.
Н.А.Латигіна, доцент, кандидат політичних наук.
В.І.Полурез, професор, доктор історичних наук.
І.В.Терлецька, доцент, кандидат історичних наук.
Обговорено та схвалено на засіданнях кафедри філософських та соціальних наук
_______________2007 р. протокол № _______та ради ФБС_______________2007р. протокол №________.
Рецензенти В.О.Храмов, професор, доктор політичних наук,
М.С.Корольчук, професор, доктор психологічних наук.
Навчально-методичне видання
Політологія
Опорний конспект лекцій
Вступ.
Всебічне здійснення процесу навчання у вищій школі передбачає використання сучасних навчально-методичних видань. Одним з ефективних методів навчання є використання опорного конспекту лекцій (ОКЛ). В ньому поєднуються три принципи класичної педагогіки: доступність, посильність, наочність. Його призначення – підвищувати ефективність навчального процесу шляхом інтенсифікації проведення як лекційних, так і семінарних занять.
Опорний конспект лекцій дозволяє розглянути значний обсяг матеріалу дисциплін та використати активні методи навчання. Він необхідний кожному викладачеві і студенту для роботи на лекційному, семінарному заняттях та під час самостійної роботи студентів.
Опорний конспект лекцій органічно пов’язаний з Програмою і Робочою програмою курсу «Політологія», містить в собі теоретичні та методичні рекомендації, питання для самоконтролю а також літературу до кожної теми курсу.
Тема 1. Політика і наука про політику. План.
Політика як соціальне явище. Еволюція уявлень про політику від античності до сучасності.
Становлення і розвиток політології як науки і навчальної дисципліни.
Рекомендована література:
Основна: 1, с. 9-19, 95-116; 3, с. 51-81; 10, с.240-243.
Додаткова: 26, с. 17-27; 28, с. 8-18; 36,
Інтернет-ресурси, періодичні видання: 39, 40.
Міні-лексикон:
б
1.Політика як соціальне явище. Еволюція уявлень про політику від античності до сучасності
Термін «політика» походить від давньогрецького слова «polis»(місто-держава) та його похідних: «politike» (мистецтво управляти державою), «politica» (державний діяч). Єдиного визначення поняття «політика» немає.
Назва і сутність парадигми |
Період функціонування |
Засновники і розробники парадигми |
||
1.«Державноцентристський» Політика як діяльність держави, носій верховної влади над громадянами. |
IV ст. до н.е. – XVII ст. |
Аристотель, Платон, М.Маккіавелі |
||
2.Перехідний від «державо- центризму» до «соціоцентризму». Політика розглядалась як взаємодія держави і суспільства. Але держава є базовий-основний суб’єкт політики порівняно з Громадянином.
|
XVII ст. – до кінця XІX ст. |
Дж. Локк, Ш.Монтескье, Ж.Ж.Руссо, Г.Гегель, К.Маркс. |
||
3. «Соціоцентриський». Перехід від державного моноцентризму до соціального плюралізму, участі в політиці всіх основних груп і верств громадян, узгодження інтересів всіх соціальних груп. |
XX ст. – наш час. |
М
Т.Парсонс, Д.Істон, Г.Мерріам, Г.Лассуел, Дж.Кетлі та ін. |
|
Отже з становленням в більшості сучасних розвинутих країн системи демократичних інститутів якісно змінюється бачення політики і всієї політичної сфери, від єдиного і неподільного суверенітету Держави до участі у владі всіх основних груп і верств громадян, формально віддаючи тим самим пріоритет вже не державі і її інститутам, а суспільству і людям, які його складають.