Вступ 4

Неможливо уявити собі сучасний світ без реклами, нею нині просякнуті всі сфери життя. Дехто навіть говорить про появу нового виду залежності – рекламозалежності.

Вона – скрізь. На вулицях міста, на шпальтах газет, у радіо - й телеефірі, в Інтернеті. Йдеться, звичайно ж, про рекламу. Але бездумно сприймаючі рекламні слогани і ролики, ми рідко замислюємося про її справжню суть.

Реклама, як відомо, рушій торгівлі. Вона допомагає дізнатися про нові товари і послуги, зорієнтуватися в безмежному морі виробництва і споживання. Та реклама не лише інформує. Фахівці стверджують, що вона – могутній засіб впливу і маніпуляції людиною. Вона здатна формувати і змінювати світогляд і поведінку людей. Саме тому науковці нині так ретельно вивчають це явище. Щоправда, з різною метою: одні – щоби захистити людину від її негативного впливу, інші, навпаки, щоби навчитися якомога краще на неї впливати і керувати нею.

Секрет дії реклами криється у використання найтонших особливостей людської психології. Адже найчастіше вона діє не на логічному рівні, не на розум, а на емоції та підсвідомість. Головні негативні моменти цього впливу полягають у тому, що реклама спричиняє стереотипізацію мислення, а відтак – поведінки, нав’язує готові моделі й стандарти життя. Реклама навіює людині думку, що якщо вона купить ту чи іншу річ, то вона стане щасливішою, привабливішою, успішнішою, що це сприятиме підвищенню її статусу. Люди оцінюють себе та інших в залежності від того, чим вони володіють, а не від їхніх особистих якостей. Так формується система цінностей, орієнтована виключно на споживання.

Тривалий час у середовищі психологів вважали, що в тенета споживання головним чином потрапляють проблемні діти, котрі страждають через те, що не можуть мати рекламовані товари. Багато батьків переконані, що ролики, в яких рекламують дорогий одяг, іграшки й пристрої, що їх не можуть дозволити собі незаможні родини, посилюють соціальне розшарування. Проте результати досліджень доводять, що причиною депресії може стати саме споживання, а не навпаки. Втягуючись у споживчий кругообіг, колись здорові діти починають відчувати постійне почуття тривоги, головний біль і навіть різі в шлунку, у них слабшає почуття самоповаги, виникає відчуженість і ворожість до батьків і вчителів.

Діти — чудова аудиторія: в них найбільше вільного часу, в багатьох є кишенькові гроші, окрім того, вони з батьками ходять по магазинах, вимагаючи шоколадний батончик, йогурт або іграшку, рекламу яких бачили по телевізору. Великі американські корпорації на рекламу товарів для дітей віком до 12 років щорічно витрачають близько 15 мільярдів доларів. Щоб ефективніше впливати на незміцнілий дитячий розум, до створення реклами залучається величезний штат психологів, соціологів і фахівців з дитячого розвитку. Бюджети українських рекламників менші, але вони щосили намагаються наздогнати американських колег. «Успіхи» є вже сьогодні. Тому, дослідження особливостей психологічного впливу на розвиток і виховання молодших школярів сучасної реклами є актуальним і ще недостатньо вивченою сферою в психології.

Мета роботи: дослідити вплив реклами на дітей молодшого шкільного віку, а саме на їхню самооцінку, рівень тривожності та агресії.

Об’єкт дослідження: психологія реклами.

Предмет дослідження: психологічні особливості рекламного впливу на дітей молодшого шкільного віку.

Гіпотези:

1. Припустимо, що існує тісний кореляційний зв'язок між рівнем тривожності і рекламним впливом

2. Дівчата молодшого шкільного віку більш піддатливі впливу реклами, ніж хлопчики.

3. Молодшими школярами краще сприймається і запам’ятовується реклами з дитячими персонажами.

4. Реклама впливає на ігрову діяльність у виборі сюжету і назв персонажів.