Вступ 2

Підлітковий вік – один з найбільш складних періодів розвитку людини. Незважаючи на відносну короткочасність (з 13 до 17 років), він практично багато в чому визначає все подальше життя індивіда. Саме в підлітковому віці переважно відбувається формування характеру й інших основ особистості. Ці обставини: перехід від опікуваного дорослими дитинства до самостійності, зміна звичного шкільного навчання на інші види соціальної діяльності, а також бурхлива гормональна перебудова організму – роблять підлітка особливо вразливим і піддатливим до негативних впливів середовища. При цьому необхідно враховувати властиве підліткам прагнення звільнитися з-під опіки і контролю рідних, вчителів і інших вихователів. Нерідко це прагнення призводить і до заперечення духовних цінностей і стандартів життя взагалі старшого покоління. З іншого боку, усе більш значимими стають і недоліки у виховній роботі з підлітками, і помилкові взаємини в сім’ї.

Джерела навчальних неуспіхів, аномальної і агресивної поведінки знаходяться у педагогічній і соціальній занедбаності, різних відхиленнях у станах фізичного і психічного здоров’я. Цей взаємозв’язок був давно зауважений вченими і є актуальним сьогодні.

Проблема агресії серед підлітків – одна з центральних психолого-педагогічних проблем. Поряд з цією проблемою у цьому періоді важливим є питання статусу в групі. На нашу думку, саме для підлітків дуже важливим є прагнення до соціальних контактів з однолітками, жадання зайняти значиме місце серед них (наприклад, прагнення до лідерства). Мабуть, гонитва за тим, щоб мати певний (вигідний) статус в групі може спричиняти виникнення або активізацію у них агресії, як засобу для досягнення своєї мети.

Закріплення такого способу досягнення цілі в житті може негативно вплинути на все подальше життя молодих людей. Можливо однією з визначальних причин агресії у них є незадоволений своїм місцем в колективі, прагнення змінити його і для цього вибирається стиль агресивної поведінки. Тому актуальним на сьогодні є вивчення питання взаємозв’язку між соціометричним статусом молоді в групі і рівнем її агресивності як в педагогіці, так і в психології.

Мета дослідження: дослідити статусну позицію агресивного підлітка в класі.

Об’єкт дослідження: психологічні особливості агресивних школярів-підлітків

Предмет дослідження: соціометричний статус агресивних підлітків.

Гіпотези дослідження:

1. Припустимо, що із зростанням рівня агресивності підлітків зростає їхній соціометричний статус в класі.

2. Припустимо, що вплив рівня агресивності на соціометричний статус у хлопців більший, ніж у дівчат.

Завдання:

1. огляд психологічної літератури з питань соціометричного статусу та агресії;

2. дослідження рівня агресивності в учнів загальноосвітньої середньої школи їх соціометричного статусу в групі за методиками:

   • Басса-Дарки – діагностика агресивності у підлітків;

   • FPI – особистісний опитувальник;

   • соціометрія.

3. аналіз та інтерпретація результатів.