Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
инф. №6.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
55 Кб
Скачать
☆

Ентеробактерії

Ентеробактерії спричинюють гострі кишкові інфекції (ГКІ). Вони можуть бути причиною виникнення внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ). Оскільки збудники локалізуються переважно в кишечнику, для дослідження найчастіше беруть випорожнення. Деякі інфекції (сальмонельози) супроводжуються бактеріемією, тому матеріалом для дослідження можуть бути також кров, сеча, жовч та ін.

Ураховуючи високу чутливість ентеробактерій до дезінфекційних засобів, для забору випорожнень використовують продезінфікований і ретельно промитий кип’яченою водою посуд.

За підозри на дизентерію беруть перші порції випорожнень, при сальмонельозі та ентериті – останні. Звертають увагу на наявність патологічних домішок (гною, слизу, крові). Не слід брати випорожнення з домішками крові, оскільки вона має бактеріцидну дію.

Забір випорожнень для мікробіологічного дослідження.

Випорожнення досліджують з метою діагностики захворювань і виявлення носіїв. Існує 2 способи забору випорожнень: а) ректальним тампоном із прямої кишки; б) з підкладного судна.

Алгоритм “забір випорожнень ректальним тампоном із прямої кишки” (на фантомі):

Покладіть пацієнта на лівий бік (ноги зігнуті в колінах, приведені до живота);

Змочіть тампон ізотонічним розчином натрію хлориду;

Розведіть лівою рукою сідниці пацієнта;

Уведіть правою рукою тампон через відхідниковий отвір у пряму кишку, спочатку в напрямку до пупка (на 3-4 см), а потім – паралельно хребту (ще на 5-8 см);

Зберіть вміст прямої кишки коловими рухами тампона;

Вийміть тампон і покладіть його в пробірку.

Алгоритм “забір випорожнень із підкладного судна”:

Обробіть судно 10% розчином хлорного вапна;

Промийте його ретельно кипяченою водою для видалення слідів деінфекційного розчину;

Візьміть 2-3 г випорожнень у стерильну баночку;

Залийте матеріал гліцериновою сумішшю (1:10), якщо його неможливо доставити в лабораторію протягом 2 год.

Збудник холери

Холеру відносять до ОНІ, тому протиепідемічну роботу в її осередку проводять згідно з міжнародними правилами санітарної охорони кордонів (територій).

Забір патологічного матеріалу, його транспортування та дослідження проводять згідно з інструкціями, яаі регламентують роботу лабораторії ОНІ. Холера має шифр 30. В осердку інфекції працюють у протичумному костюмі.

Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, секційний матеріал. Під час диспансерного нагляду за особами, які перенесли холеру, матеріал біруть упродовж 1-го місяця після одуження через кожні 10 днів (1 раз – після застосування проносних засобів), 2-го та 3-го – 1 раз на місяць. Досліджують об’єкти навколишнього середовища – воду, харчові продукти, змиви з предметів побуту.

ЗБУДНИК ТУБЕРКУЛЬОЗУ

Матеріал для дослідження. Досліджують різноманітний патологічний матеріал: мокротіння, сечу, плевралбну та спинномозкову рідину, промивні води бронхів, шлунка, вміст гнояків, асцитичну рідину органів черевної порожнини, секційний матеріал та ін. У дорослих частіше досліджують мокротиння, сечу, плевральну та спинномозкову рідину, а в дітей з вираженими клінічними проявами хвороби – промивні води бронхів і шлунка (діти ковтають мократіння). Якщо для аналізу беруть промивні води шлунка, хворий не повинен уживати їжу перед цим (не менш ніж 12 год. До забору патологічного матеріалу). Перед забором мокротіння треба почистити зуби, прополоскати рот. Збирати мокротіння можна протягом доби. Його збирають у спеціальну плювальницю з кришкою, яка щільно закривається. Транспортують матеріал у герметично закритих металевих контейнерах, які поміщають у поліетиленовий пакет. У разі необхідності (при транспортуванні на великі відстані) його консервують. Для цього застосовують гліцерин, 10 % розчин натрію фосфату. За високої температури повітря використовують 2 – 3 % розчин борної кислоти. Патологічний матеріал досліджують у лабораторіях відповідних лікувальних закладів (наприклад, у лабораторії протитуберкульозного диспансеру).

3.Матеріал для самоконтролю

3.1 Яка ціль бактеріологічного метода дослідження?

3.2 Які правила забора матеріалу на бак.дослідження?

3.3 Який матеріал слід взяти від хворого при підозрі на кишкову інфекцію,

холеру, туберкульоз, менінгіт, дифтерію?

3.4 Як провести посів шпателем і тампоном у чашку Петрі?

3.5 Як зберігати життєдіяльність мікроорганізмів у зібраному матеріалі?

    1. Як транспортувати в лабораторію зібраний матеріал?